Справа № 357/8513/17
3/357/2934/17
11.08.2017 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Примаченко В. О.
з участю прокурора Дубченка О.В.
особи, щодо якої складено прокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1
розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з військової прокуратури Білоцерківського гарнізону, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, санітара 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону, військової частини НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не одружену має на утриманні 1 дитину 1997 року народження згідно з протоколом до адміністративної відповідальності не притягувалася
на підставі ч. 2 ст. 172-10 КУпАП,
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України провадять свою діяльність на засадах вірності конституційному обов'язку та військовій присязі; верховенства права, законності та гуманності, поваги до людини, її конституційних прав і свобод; виховання військовослужбовців па патріотичних, бойових традиціях Українського народу, додержання військової дисципліни.
Відповідно до ст. ст. 11, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожен військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно1 і чесно виконувати військовий обов'язок.
Відповідно до ст. ст. 1, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зокрема зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України,
Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Крім того, відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Указів Президента України «Про часткову мобілізацію»:
від 17 березня 2014 року №303/2014, затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VII;
від 6 травня 2014 року №454/2014, затвердженого Законом України від 6 травня 2014 року № 1240-УІІ;
від 21 липня 2014 року № 607/2014, затвердженого Законом України від 22 липня 2014 року № 1595-УІІ;
від 14 січня 2015 року № 15/2015, затвердженого Законом України від 15 січня 2015 року№ ПЗ-УПІ,
з 18 березня 2014 року в Україні діє особливий період, що охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У той же час, санітар 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 (до 30.06.2017 - польова пошта НОМЕР_3 ) солдат військової служби за контрактом ОСОБА_2 зазначені вимоги Закону проігнорувала, з 10.06.2017 по теперішній час відмовляється виконувати законні вимоги начальника - наказ командира військової частини польова пошта НОМЕР_3 від 23.05.2017 №1408 щодо прибуття на тиловий пункт управління військової частини польова пошта НОМЕР_3 в АДРЕСА_2 .
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , перебуваючи у військовій частині НОМЕР_4 , що дислокується по АДРЕСА_3 , 10.06.2017, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, в умовах особливого періоду відмовилася виконувати законну вимогу начальника, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення: відмова від виконання законних вимог командира (начальника), вчинене в умовах особливого періоду.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явилася, свою вину визнала частково, пояснила, що в усному порядку зверталася до керівництва військової частини зокрема до командира військової частини ОСОБА_3 та командира батальйону ОСОБА_4 в усному порядку та вони дозволи їй залишитись в розташування військової частини за місцем дислокації та проходити службу за умови, що вона буде заступати на чергування. Письмово з відповідними рапортами нікуди не зверталася
Прокурор вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена матеріалами справи та вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Незважаючи на вищевказаніпояснення вина ОСОБА_1 у скоєних правопорушеннях повністю підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення у якому викладена суть правопорушення та власними письмовими поясненнями ОСОБА_1 , яка у протоколі зазначила, що з викладеним у протоколі згодна, вину визнає, просить суворо не карати;
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 , у яких вона зазначила ті ж самі обставини, що й у суді;
-повідомленням командира військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_3 на ім'я військового прокурора Білоцерківського гарнізону №1/32/2330 від 23.06.2017 року, у якому командир частини повідомляє прокурора про факт невиконання солдатом ОСОБА_1 наказу командира військової частини від 23.05.2017 року про необхідність прибуття до 18 год. 26.05.2-017 року до району виконання завдань військової частини п/п НОМЕР_3 АДРЕСА_2
-письмовими поясненнями командира 2 механізованого батальйону в/ч ПП В 0849 ОСОБА_4 , командира 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону ОСОБА_5 командира механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізовіаного батальйону ОСОБА_6 , у підпорядкуванні яких проходить службу солдат ОСОБА_1 та з пояснень яких видно, що остання до них за отриманням відповідних дозволів не виконувати наказ командира військової частини не зверталася.
-Копією наказу №1408 від 23.05.2017 року з якого видно, що солдату ОСОБА_1 дана вказівка до 18.00 26.05.2017 року прибути до смт. Очеретне, Ясинуватського району Донецької області та яка ознайомлена з наказом 23.05.2017 року про що свідчить її підпис на копії наказу
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність суддею не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст. 172-10 КУпАП відмова від виконання законних вимог командира (начальника) - тягне за собою накладення штрафу від сімдесяти до ста сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.
Відповідно до ч.2 ст. 172-10 КУпАП діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду, тягне за собою накладення штрафу від ста сорока п'яти до двохсот вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.
Призначаючи стягнення враховуються дані про особу правопорушника, яка раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину, характер вчиненого правопорушення, обставини його скоєння, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст. 61,62 Конституції України, ст. ст. 221, 245, п.1 ст. 247, 254, 256, 283, 284 КУпАП та відповідно до ч. 2 ст. 172-10 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-10 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 2 465 ( дві тисячі чотириста шістдесят п'ять)грн..
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору як учасника бойових дій.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя В. О. Примаченко