Провадження №3/168/1/17
Справа № 168/425/16-п
14.08.2017 року суддя Старовижівського районного суду Волинської області Хаврона О.Й., з участю секретаря Островерхої Т.С., за участі особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, представника потерпілого ОСОБА_4, розглянувши в смт.Стара Вижівка в залі суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого головним спеціалістом ДІСГ, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, до адміністративної відповідальності не притягався,
за ст. 124 КУпАП,
09.07.2016 р. близько 12.50 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, по вул.Незалежності, в с.Дубечне, рухаючись в напрямку з смт.Стара Вижівка в с.Дубечне, всупереч вимогам п.10.1, п.10.3 ПДР, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напряму руху, не переконався, що це буде безпечним, не надав дороги транспортному засобу «Сузукі ОСОБА_5» д.н.з. НОМЕР_2, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, внаслідок чого зіткнувся з цим транспортним засобом, що спричинило пошкодження транспортних засобів, і таким чином, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
У ході розгляду в суді ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення заперечив, пояснив, що рухався належним йому автомобілем по своїй смузі руху, на передньому сидінні знаходилась його неповнолітня дитина. З сидіння на впав пакет з продуктами, тому він нахилився, щоб його підняти, автомобіль потягнуло вліво. При цьому частково виїхав на смугу зустрічного руху. Оскільки побачив, що назустріч йому рухається мікроавтобус, тому з метою уникнути зіткнення, повернув кермо вправо для того, щоб повернутись на свою смугу руху і з'їхати на узбіччя. Не дивився в дзеркало заднього виду і не вмикав покажчик повороту, повертаючи праворуч. З'їхавши майже на узбіччя, відчув як з правої сторони в його автомобіль вдарився автомобіль «Сузукі ОСОБА_5», що їхав позаду. Автомобіль «Сузукі ОСОБА_5» вдарився в огорожу, поламав два дерева. Вважає, що причиною ДТП є перевищення швидкості водієм автомобіля «Сузукі ОСОБА_5», який на його думку рухався зі швидкістю 120 км/год., і тому не зміг своєчасно зупинити автомобіль, і не дотримався безпечної дистанції руху, не гальмував. У момент удару автомобілі знаходились один відносно одного під кутом. У його автомобілі пошкоджено переднє праве крило. Маневру розвороту він не здійснював, оскільки технічні дані автомобіля цього не дозволили в цій ситуації. Зробив висновок щодо перевищення швидкості автомобіля, виходячи з механічних пошкоджень отриманих автомобілями, і того, що автомобіль «Сузукі ОСОБА_5» зніс вишню, стовпчик, повалив яблуню, на якій і в подальшому завис, а ще слід врахувати, що частково його автомобіль також погасив удар під час зіткнення. Крім того, потерпілий не гальмував. ОСОБА_1 та його захисник вважають, що експертизи проведені необ'єктивно і суперечать отриманим механічним пошкодженням. Висновок комісійної експеризи базується на вибіркових даних, взятих експертами, є неповним, на ряд відповідей надані не конкретні відповіді, тому він ґрунтується на припущеннях. Крім того, вважає, що на слідчого Тишика М.Ю., який складав схему ДТП, здійснювався тиск зі сторони родичів потерпілого. Вважає, що ОСОБА_3 не гальмував, побачивши перешкоду, і рухався з перевищенням швидкості. Висновок працівників поліції про вину в ДТП саме ОСОБА_1 є передчасним.
Незважаючи на заперечення ОСОБА_1, його вина в вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії АП1 № 995184 від 14.07.2016 року (а.с.1); висновком від 10.07.2016 р. про необхідність припинення перевірки і про доцільність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (а.с.2); рапортом про реєстрацію заяви по вчинену ДТП (а.с.3); схемою огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, висновками експертиз.
Також підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що рухався зі сторони смт.Стара Вижівка в напрямку с.Дубечне, по своїй смузі руху, в'їхавши в с.Дубечне зменшив швидкість і рухався зі швидкістю не більше 60 км/год. У цьому місці смуги руху розділяє суцільна смуга дорожньої розмітки. На лівій смузі руху, стояв мікроавтобус ОСОБА_1, перед якого був спрямований також у напрямку с.Дубечне, і який не рухався. Коли він опинився на відстані 30-40 м від цього мікроавтобуса, то мікроавтобус без жодних увімкнених поворотів почав рухатись і став здійснювати маневр розвороту, розвертаючись з лівої смуги на праву, через суцільну лінію. Таким чином, за 15-20 м мікроавтобус опинився на середині дороги, чим повністю закрив оглядовість лівої смуги руху, і перекривав йому дорогу. Він натиснув на гальма, швидкість його автомобіля зменшилась. Уникнути зіткнення було неможливо. Вважає, що в цій ситуації він не мав права повернути вліво, оскільки мікроавтобус закрив повністю ліву смугу, тому не було видно чи рухаються по ній інші автомобілі, а оскільки не можливо було уникнути прямого зіткнення, то обрав найбезпечніший маневр об'їзду справа, тому повернув кермо вправо, для уникнення зіткнення. Проте, на узбіччі зіткнувся лівою передньою частиною свого автомобіля з передньою частиною автомобіля ОСОБА_1, після чого ще проїхав кілька метрів, вдарився в дерево та огорожу. У момент зіткнення його швидкість становила не більше 30 км/год. В автомобілі встановлена антиблокувальна гальмівна система. Заперечив факти будь-якого тиску на працівників поліції під час складення протоколу.
Свідок ОСОБА_6 в суді показав, що знаходився в автомобілі «Сузукі ОСОБА_5», що рухався з смт.Стара Вижівка в с.Дубечне. Побачив, що за 20-25 м від них, мікроавтобус, який знаходився на лівій смузі руху, здійснює без жодних увімкнених покажчиків розворот через суцільну смугу з лівої на їхню (праву) смугу руху і, таким чином, мікроавтобус виїхав на їхню праву смугу руху. ОСОБА_3 став гальмувати, щоб уникнути зіткнення, через гальмування його нахилило вперед, тому яким чином контактували авто він не бачив. Водій ОСОБА_3 намагався уникнути зіткнення з мікроавтобусом, в якому сиділа дитина, тому й повернув вправо. Надані в суді пояснення цього свідка співпадають з його письмовими поясненнями, наданими 11.07.2016 р.(а.с.8).
Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_7
Свідок ОСОБА_8 показав, що слідів гальмівного шляху не дорожньому покритті не було, під час складення схеми він урахував усі зауваження, що надійшли від учасників ДТП, під час складення схеми ДТП тиск на нього не чинився. На його думку швидкість руху автомобіля ОСОБА_9 була значно перевищена.
Також, згідно з висновком №7824 від 07.12.2016 р. судової авто-технічної експертизи виходячи з версії подій ОСОБА_3 його дії не знаходяться в причинному зв'язку із виникненням ДТП, а з пояснень ОСОБА_1 встановити чи знаходяться дії водія ОСОБА_3 в причинному зв'язку з ДТП неможливо (а.с.28-34).
Експерт ОСОБА_10 в суді, роз'яснивши вказаний висновок, показав, що обсяг матеріалів, наданих йому для дослідження, був достатній для надання висновку. Пояснив, що відсутність гальмівного шляху на дорожньому покритті не виключає факту застосування гальмування, оскільки на автомобілі ОСОБА_3 встановлено антиблокувальну систему гальмування, наявність якої майже завжди виключає утворення слідів гамування і дозволяє водію здійснювати при гальмуванні управління рухом транспортного засобу. Враховуючи механічні ушкодження автомобілів в даному випадку, можливо зробити висновок, що автомобілі контактували між собою під кутом. Проте, як вони розміщувались в цей момент відносно дороги, неможливо визначити, зважаючи на те, що на схемі ДТП не відображено необхідних даних для цього. Водій ОСОБА_3 обрав маневр відвернення зіткнення з перешкодою з правого боку. Жодних даних про об'їзд мікроавтобуса з правого боку в справі немає. Однак цей маневр з метою уникнення зіткнення з права ОСОБА_3 технічно не міг виконати. Виїзд на суцільну смугу руху дозволяється ПДР у випадку об'їзду нерухомої перешкоди, або транспортного засобу, який рухається в попутному напрямку зі швидкістю не більше 30 км/год. Тому, в даному випадку дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам ПДР і таким чином, ОСОБА_1 створив для ОСОБА_3 не перешкоду, а небезпеку для руху, тому його дії є в причинному зв'язку з ДТП.
У зв'язку з отриманням в судовому засіданні нових вихідних даних, за клопотанням ОСОБА_1 призначено додаткову автотехнічну експертизу, на вирішення якої поставлено ряд запропонованих ним запитань.
Так, згідно з висновком проведеної комісійної судової автотехнічної експертизи № 2521/2522 від 17.07.2017 р. також встановлено, що в причинному зв'язку з виникненням ДТП перебувають дії саме ОСОБА_1, оскільки він, порушивши вимоги ПДР, створив небезпеку для руху (а.с.125-127).
Суд не бере до уваги доводи ОСОБА_1 та його захисника про те, що даний висновок необґрунтований і ґрунтується на припущеннях та на вибіркових даних. Так, експертам були надані для дослідження і ними використані усі наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення, включно зі звукозаписом судових засідань, матеріали висновку поліції.
У поясненнях ОСОБА_1 і ОСОБА_3 щодо обставин зіткнення (розміщення транспортних засобів в момент зіткнення відносно дороги, швидкості) є розбіжності. Суд бере до уваги пояснення саме водія ОСОБА_3, оскільки вони підтверджені показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також відповідно до п.1 висновку призначеної додаткової автотехнічної експертизи є технічно спроможними (а.с.125).
Доводи ОСОБА_1 про те, що він хоча й перетнув суцільну смугу руху, однак, якщо б водій автомобіля «Сузукі ОСОБА_5» вжив всіх необхідних заходів, до зменшення швидкості аж до зупинки, то не сталося б ДТП, не впливають на висновок суду, оскільки є припущенням, і крім того, порушення ПДР саме водієм ОСОБА_1 (згідно з висновком експертизи) призвело до ДТП.
Крім того, показання свідків про те, що швидкість автомобіля «Сузукі ОСОБА_5» була перевищена суд не може брати до уваги з таких підстав.
Свідок ОСОБА_11 і ОСОБА_12, ОСОБА_8 не були очевидцями ДТП, прибули до місця ДТП після приїзду поліції. Крім того, свідки не є експертами в галузі авто-технічних знань, тому їхні пояснення щодо можливої швидкості руху водіїв, відсутності гальмівного шляху на проїжджій частині, є припущеннями. Доводи свідків про те, що під час складення протоколу чинився тиск на працівників поліції також не підтверджені і спростовуються показаннями слідчого.
Також експерт в суді зазначив, що за деформацією автомобілів і пошкодженнями дерев чи інших перешкод не можливо визначити швидкість автомобіля, оскільки такої методики не існує, а в даному випадку зіткнулись мікроавтобус і легковий автомобіль.
Показання експерта в цій частині підтверджуються висновком додаткової експертизи, а саме в п. 5 висновку (а.с.127-зворот). Вказаним також спростовуються доводи ОСОБА_1 про необґрунтованість висновку додаткової експертизи.
Доводи про те, що водій ОСОБА_3 не гальмував, оскільки на дорожньому покритті не було гальмівного шляху, спростовуються роз'ясненнями експерта щодо принципу роботи антиблокувальної системи гальмування транспортного засобу.
Технічну характеристику автомобіля «Сузукі ОСОБА_5», надану захисником як доказ того, що вказаний в висновку експертизи гальмівний шлях не відповідає дійсним технічним характеристикам «Сузукі ОСОБА_5», суд не бере до уваги, оскільки вона не є належним доказом. Як пояснив експерт, така інформація не може використовуватись в дослідженні, а гальмівні характеристики транспортних засобів зведені в спеціальних таблицях, які затверджені Міністерством юстиції.
Інші доводи ОСОБА_1 та його захисника не спростовують висновку суду.
Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.
Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП провадження у справі не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП, а саме в разі закінчення трьохмісячного строку з дня вчинення правопорушення.
Оскільки адміністративне правопорушення вчинене 09.07.2016р., то на момент розгляду справи закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 36,124, 247, 252, 283, 284, 294 КпАП України,
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.
Провадження в справі закрити у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя ОСОБА_13