Суддя-доповідач - Білак С. В.
Головуючий у 1 інстанції - Турлакова Н.В.
31 липня 2017 рокусправа № 804/3850/16
Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпро, пр.Слобожанський, 29
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Олефіренко Н.А. , секретар судового засідання Лащенко Р.В., з участю представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - Петрушевської І.О., представника третьої особи - Мітрохіної Є.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року у справі № 804/3850/16 за позовом ОСОБА_5 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання протиправним та скасування запису, -
Позивач ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання протиправним та скасування запису.
З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач просила визнати протиправним та скасувати запис в Державному реєстрі іпотек (реєстраційний номер обтяження 5574057) про заміну умов обтяження квартири АДРЕСА_1, внесений 20.11.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 30.08.2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк») та нею було укладено кредитний договір №025/0807/88-075, а також іпотечний договір №025/0807/88-075-Z, за умовами якого в рахунок забезпечення виконання вищевказаного кредитного зобов'язання було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1. В подальшому ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» уклали договір купівлі продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6
На підставі договору купівлі-продажу, 15 листопада 2012 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 прийняв рішення про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою та здійснив заміну іпотекодержателя з ПАТ «Сведбанк» на ПАТ «Дельта Банк», за наслідками чого, до Державного реєстру іпотек внесено зміни, а саме: іпотекодержателя зазначено ПАТ «Дельта Банк», а в якості підстави обтяження зазначено договір купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року.
Про укладення договору купівлі-продажу від 25 травня 2012 року та про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою позивачу відомо не було.
Таким чином, позивач вважає, що приватним нотаріусом замінено в Державному реєстрі іпотек іпотекодержателя на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року всупереч чинному (на момент реєстрації) законодавству.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 року в задоволенні адміністративного позову позивачу відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та задовольнити позов в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що судом першої інстанції при постановленні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Судом першої інстанції не перевірено та не надано належної правової оцінки доводам позивача, що предметом оскарження була реєстраційна дія, вчинена 15 листопада 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 шляхом реєстрації заміни іпотекодержателя з ПАТ «Сведбанк» на ПАТ «Дельта Банк», за наслідками чого до Державного реєстру іпотек внесено відповідні зміни.
Відповідні нотаріальні дії та державна реєстрація прав була проведена різними нотаріусами та в різний час. При цьому жодна нотаріальна дія з квартирою приватним нотаріусом ОСОБА_6 15.11.2012 року вчинена не була.
На момент виникнення спірних правовідносин (вчинення реєстраційних дій - 15.11.2012 року) законодавством не було передбачено можливість проведення нотаріусом державної реєстрації речових прав на об'єкт нерухомого майна шляхом внесення змін щодо його обтяження, без вчинення ним нотаріальної дії - нотаріального правочину, який би виступав іншим документом, що засвідчує перехід інших речових прав на нерухоме майно, пов'язаного із переходом прав щодо об'єкта нерухомості.
Тобто, повноваження нотаріусів на виконання реєстраційних дій у Державному реєстрі прав пов'язуються законодавцем із вчиненням нотаріальної дії шляхом посвідчення правочину який би засвідчував перехід інших речових прав (обтяжень) та одночасно їх реєстрацію.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заперечував проти доводів апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., відповідно до умов якого ПАТ "Сведбанк" продав (відступив) права вимоги та передав їх, а ПАТ "Дельта Банк" набув права вимоги до боржників по кредитних договорах, у тому числі по договору від 30 серпня 2007 року №025/0807/88-075-Z.
20 листопада 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 прийнято рішення про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою та здійснено заміну іпотекодержателя з ПАТ "Сведбанк" на ПАТ "Дельта Банк", за наслідками чого, до Державного реєстру іпотек внесено відповідні зміни.
На час вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012 року діяла норма Закону, яка передбачала, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі заяви органу чи посадової особи, якою встановлюється заборона на розпорядження нерухомим майном, або особи, в інтересах якої встановлюється обтяження (ч.8 ст.16 Закону).
Стаття 16 Закону не містила норми, яка б зобов'язувала особу подати заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, нотаріусу, яким вчинено таку дію. Дана норма набрала чинності з 04.07.2012 року, тобто після укладення договору купівлі-продажу прав вимоги, а тому, в даному випадку, дія норми ст.16 Закону в редакції від 04.07.2012 року не може розповсюджуватись на правовідносини, які фактично виникли до набрання нею чинності.
Оскільки сам договір купівлі-продажу був укладений та посвідчений нотаріально 25.05.2012 року, то до правовідносин щодо реєстрації внесення змін до державного реєстру стосовно обтяжень необхідно застосовувати Закон України у редакції від 16.03.2010 року.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновків, що прийняття рішення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою та здійснення заміни іпотекодержателя з ПАТ «Сведбанк» на ПАТ «Дельта Банк» від 20.11.2012 року здійснено на підставі чинного законодавства України з урахуванням часу укладення договору купівлі-продажу права вимоги та з урахуванням вимог Порядку № 410, а тому правові підстави для визнання протиправним та скасування такого запису в Державному реєстрі іпотек відсутні.
Суд апеляційної інстанції не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 30.08.2007 року між ОСОБА_5 (позичальник) та Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» укладено кредитний договір №025/0807/88-075, відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії у розмірі 54 980,00 доларів США на строк з 30 серпня 2007р. по 29 серпня 2015р., а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі.
30.08.2007 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_5 укладено іпотечний договір №025/0807/88-075-Z, яким відповідно до п. 1 договору забезпечено належне виконання іпотекодавцем вимог іпотекодержателя.
Відповідно до п.2 Іпотечного договору на забезпечення виконання основного зобов'язання іпотекодавець передав в іпотеку іподекодержателю належне йому на праві власності майно: двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
30 серпня 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І.А. за № 5574307 накладена заборона на двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., відповідно до умов якого ПАТ "Сведбанк" продав (відступив) права вимоги та передав їх, а ПАТ "Дельта Банк" набув права вимоги до боржників по кредитних договорах, у тому числі по договору від 30 серпня 2007 року №025/0807/88-075-Z.
20 листопада 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 прийнято рішення про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою та здійснено заміну іпотекодержателя з ПАТ "Сведбанк" на ПАТ "Дельта Банк", за наслідками чого, до Державного реєстру іпотек внесено відповідні зміни.
З набранням чинності 01 січня 2013 року Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» нотаріуси виконують функцію не тільки посвідчення прав та фактів, що мають юридичне значення, а й проводять державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Для нормативного регулювання нотаріальної діяльності Законом України від 04.07.2012 року № 5037-IV Закон України «Про нотаріат» було доповнено ст. 46-1 та визначено, що нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і який має печатку такого реєстратора. Під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва нотаріус має доступ та користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.
Крім того, зміни були внесені до окремих положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Коло повноважень нотаріусів, як державних реєстраторів, визначено ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно».
Таким чином, з 01 січня 2013 року набрали чинності зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які полягають у тому, що державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладені функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Забезпечення нотаріусом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за нотаріально посвідченим правочином, виданим свідоцтвом здійснюється шляхом реєстрації нотаріусом в єдиних та державних реєстрах відомостей про посвідчений ним правочин чи видане свідоцтво і подання заяви та всіх документів, необхідних для державної реєстрації речових прав та їх обтяжень.
Отже, законодавець наділив нотаріуса окремими повноваженнями державного реєстратора прав на нерухоме майно, які виникають у результаті нотаріальних дій, а саме: нотаріус здійснює державну реєстрацію прав власності, реєстрація яких була проведена раніше, тобто до 1 січня 2013 року, а також здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно в результаті нотаріальної дії з такими об'єктами. Також нотаріусу безпосередньо при вчиненні нотаріальної дії надана можливість отримати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідно до змісту зазначеного вище закону такі повноваження надаються нотаріусу як спеціальному суб'єкту лише з 01 січня 2013 року.
Однак, спірна реєстраційна дія вчинена нотаріусом 15 листопада 2012 року, тобто до набуття ним таких повноважень.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що спірний запис про зміну умов обтяження предмету іпотеки було вчинено нотаріусом з перевищенням власних повноважень та поза межами наявної у нього компетенції.
Крім цього, порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначено Розділом IV Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 15 вказаного Закону Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до п. 57 вказаного Порядку державна реєстрація обтяження нерухомого майна іпотекою, зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою, анулювання та видача нової заставної, відступлення прав за іпотечним договором або передача заставної, видача дубліката заставної проводяться відповідно до вимог Закону, цього Порядку та з урахуванням особливостей, зазначених у цьому розділі.
Як вбачається з матеріалів справи, діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 припинена та у зв'язку з цим позивачем в уточненій позовній заяві відповідачем визначено Міністерство юстиції України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» суб'єктами державної реєстрації права є: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севатопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти.
Положенням про департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, затвердженим рішенням Дніпровської міської ради від 01.12.2016 року № 61/16, завданням Департаменту є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що Міністерство юстиції України не є належним відповідачем по справі, так як не здійснює повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року у справі № 804/3850/16 за позовом ОСОБА_5 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання протиправним та скасування запису - скасувати.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання протиправним та скасування запису - відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 31 липня 2017 року, в повному обсязі постанова складена 07 серпня 2017 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.
Головуючий суддя С.В. Білак
Судді Н.А.Олефіренко
В.А.Шальєва