33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
11 серпня 2017 року Справа № 906/143/17
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Мамченко Ю.А.
судді Саврій В.А. ,
судді Демидюк О.О.
при секретарі Левчук І.О.
за участю представників сторін:
прокуратури: Маринич В.В. (посвідчення №030682, від 03 грудня 2014 року)
відповідача 1: не з'явився
відповідача 2: Чорноморець О.В. (довіреність №1792 від 30 травня 2017 року); Поліщук О.Л. (довіреність №1414 від 12 грудня 2016 року)
третіх осіб: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу відповідача 2 - ПАТ "Укртелеком" на рішення господарського суду Житомирської області від 10 липня 2017 року у справі №906/143/17 (суддя Тимошенко О.М.)
за позовом Першого заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави
до Відділу освіти Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області (відповідач 1)
та до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (відповідач 2)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Глибочицької загальноосвітньої школи I-III ступенів Житомирського району Житомирської області (с.Глибочиця, Житомирський район, Житомирська область)
2) Житомирської районної ради (м.Житомир)
про визнання недійсним та припинення зобов'язання за договором №6/26 від 01 січня 2004 року на майбутнє, про зобов'язання звільнити нежитлове приміщення загальною площею 19,04 кв.м.
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Житомирської області (суддя Тимошенко О.М.) від 10 липня 2017 року у справі №906/143/17 було задоволено позов Першого заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави (надалі - позивач) до Відділу освіти Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області (надалі - відповідач 1) та до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (надалі - відповідач 2) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Глибочицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Житомирського району Житомирської області, Житомирська районна рада про визнання недійсним та припинення зобов'язання за договором №6/26 від 01 січня 2004 року на майбутнє, про зобов'язання звільнити нежитлове приміщення загальною площею 19,04 кв.м. Визнано недійсним на майбутнє договір оренди нежитлового приміщення №6/26 від 01 січня 2004 року, який укладений між відділом освіти Житомирської райдержадміністрації та Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", за яким передано в оренду нежиле приміщення площею 19.04 кв.м. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (01601, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка,18; код 21560766) звільнити нежитлове приміщення площею 19,04 кв.м., яке розташоване в приміщенні Глибочицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів за адресою: 12403, вул. 40 років Перемоги,6, с.Глибочиця, Житомирського району Житомирської області та передати це приміщення за актом приймання-передачі Відділу освіти Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області (10003, м.Житомир, вул.Лесі Українки,1; код 02143040). Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка,18; код 21560766) на користь прокуратури Житомирської області (10002, м.Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950; Банк одержувача: Держказначейська служба України, м.Київ, код банку: 820172, рахунок : 35215069011049) - 2400 грн. судового збору. Присуджено до стягнення з Відділу освіти Житомирської районної державної адміністрації (10003, м.Житомир, вул.Лесі Українки,1; код 02143040) на користь прокуратури Житомирської області (10002, м.Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950; Банк одержувача: Держказначейська служба України, м.Київ, код банку: 820172, рахунок : 35215069011049) - 800 грн. судового збору .
Вказане рішення обґрунтовано тим, що передання будь-яких приміщень загальноосвітніх навчальних закладів у оренду суб'єктам господарювання для проведення господарської діяльності, не пов'язаної з наданням освітніх послуг, прямо заборонено законом. Проте, згідно з пунктом 1.1 Договору, майно передано суб'єкту господарювання в оренду з метою розміщення обладнання стаціонарного телефонного зв'язку, тобто в цілях господарської діяльності орендаря. Таким чином, оскаржуваним договором оренди фактично змінено цільове призначення частини приміщення загальноосвітнього закладу та визначено його використання для здійснення торгівельної діяльності, тобто для проведення господарської (підприємницької) діяльності орендарем.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач 2 - ПАТ "Укртелеком" в особі Житомирської філії звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 10 липня 2017 року у справі №906/143/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Житомирської області норм матеріального права. Зокрема, апелянт зазначає, що відповідно до статті 65 Закону України "Про телекомунікації" оператори, провайдери телекомунікацій повинні забезпечити готовність до виконання своїх функцій в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану. Під час надзвичайного стану всі засоби та телекомунікаційні мережі зв'язку, незалежно від форм власності, використовуються для забезпечення проведення мобілізації та задоволення потреб національної безпеки, оборони та охорони правопорядку. Згідно пункту 27 Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 року №192, забороняється відключати радіотрансляційні точки та абонентські лінії, через які здійснюється запуск електросирен від мереж державного радіомовлення, демонтувати вуличні гучномовці без погодження з відповідними органами ЦО та НС. Також пункт 28 зазначеного Положення передбачає, що для забезпечення роботи систем оповіщення використовуються: місцеві мережі зв'язку; мережі проводного (ефірного) радіомовлення та телебачення (канали звукового супроводження); постійно діючі мережі радіозв'язку; системи пейджерного зв'язку; електросирени і технічні засоби оповіщення. Спроектовано та побудовано автоматичну телефонну станцію (надалі АТС) типу "Донець" згідно частин 3, 4 статті 7 Закону України "Про зв'язок" (діючого на час будівництва АТС), яким було передбачено, що при проектуванні та розвитку міст, інших населених пункті місцеві Ради народних депутатів здійснюють за рахунок коштів інвесторів виготовлення проектної документації та будівництво спеціальних приміщень для відділень зв'язку, автоматичних телефонних станцій та станцій радіотрансляційних вузлів, а також переобладнання приміщень, що не відповідають технологічним нормам галузі, і зазначені приміщення передаються у користування державним підприємствам та об'єднанням зв'язку безкоштовно, і прийнято в експлуатацію відповідно до Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта 25 грудня 2000 року, за погодженням з Глибочицькою сільською радою, Службою державного пожежного нагляду Житомирського району УМВС України в Житомирській області, Житомирською районною санепідемстанцією. Розпорядженням заступника голови Житомирської районної ради від 24 травня 2005 року №23, яке затверджено рішенням 23 сесії 4 скликання Житомирської районної ради від 02 серпня 2005 року відповідачу 1 надано дозвіл на передачу в оренду відповідачу 2 приміщення Глибочицької ЗОШ площею 19,04 кв.м, при цьому, наведені розпорядження та рішення не визнані незаконними і є діючими на даний час. При укладенні договору оренди нежитлового приміщення від 01 січня 2004 року №6/26 відповідач 1 та відповідач 2 керувались Законом України "Про оренду державного та комунального майна", і сторонами було досягнуто домовленостей щодо істотних умов, передбачених статтею 10 зазначеного Закону, отже вказаний договір за своїм змістом відповідає вимогам чинного законодавства, при цьому, надходження плати за оренду нежитлового приміщення надає можливість покращувати матеріальну базу Глибочицької ЗОШ. Крім того, апелянт стверджує, що перепрофілювання приміщення, що здано в оренду не відбувалось, оскільки воно ніколи не використовувалось для забезпечення навчально-виховного процесу, і технологічно воно не пов'язане з навчальним процесом, так як, за своїм проектом не має вікон (вентиляційна кімната), має окремий вхід, і знаходиться у місці, до якого вихованці навчального закладу вільного доступу не мають, а тому відповідно до "Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПІН 5.5.2.008-01", затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України №63 від 14 серпня 2001 року, спірне приміщення не може використовуватися для навчально-виховного процесу, що підтверджується відзивом та поясненнями відповідача 1, третіх осіб, планом-схемою Глубочицької ЗОШ, також в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили, що даний об'єкт оренди фінансується з бюджету.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 31 липня 2017 року у справі №906/143/17 було прийнято до провадження апеляційну скаргу ПАТ "Укртелеком" та призначено дату судового засідання на 11 серпня 2017 року.
Від відповідача 1 - Відділу освіти Житомирської районної державної адміністрації надійшли письмові пояснення, відповідно до яких останній підтримує апеляційну скаргу ПАТ "Укртелеком" та вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 10 липня 2017 року по справі №906/143/17 прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому має бути скасованим, а позов прокурора залишеним без задоволення з наступних підстав. Розпорядженням заступника голови районної ради від 24 травня 2005 року №23 було надано дозвіл на передачу в оренду приміщення Глибочицкої ЗОШ І-ІІІ ступенів площею 19,04 кв.м. Приміщення Глибочицької ЗОШ І-ІІІ ступенів площею 19,04 кв.м. не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, проте це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються та працюють у даній школі. Крім того, ПАТ "Укртелеком" вчасно сплачує оренду плату.
08 серпня 2017 року від відповідача 1 - Відділу освіти Житомирської районної державної адміністрації надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони.
Від Житомирської місцевої прокуратури надійшов відзив №8003/вих-17 від 09 серпня 2017 року на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що скаржником не враховано, що згідно імперативних вимог частини 5 статті 63 Закону України "Про освіту", об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням. Також не враховано положення частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з якими заборонено передачу в оренду об'єктів державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (крім пам'яток культурної спадщини, нерухомих об'єктів, які знаходяться на території історико-культурних заповідників). Отже, вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог частини 5 статті 63 Закону України "Про освіту" законодавець визначає обов'язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням тобто тісну пов'язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі на умовах оренди). Відповідна правова позиція відображена у постановах Вищого господарського суду України від 15 березня 2016 року у справі №913/483/15, від 28 грудня 2016 року у справі №906/631/16. В оскаржуваному рішенні судом обґрунтовано встановлено, що оспорюваний договір оренди приміщення №6/26 від 01 січня 2004 року суперечить нормам Закону України "Про освіту", а тому є правові підстави для визнання його недійсним. Факт, що сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору свідчить лише про те, що сторонами укладено договір. Крім того, твердження апелянта, що оспорюваний договір не суперечить Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не спростовує висновків суду першої інстанції щодо його незаконності, адже відповідність правочину одним вимогам закону і суперечність іншим - законним бути не може. Теза у скарзі ПАТ "Укртелеком" про те, що спірне приміщення ніколи не використовувалось шкільним навчальним закладом у навчально-виховній роботі, отже договір жодним чином не порушує прав вихованців та осіб, що працюють в даному навчальному закладі є припущенням та необґрунтована жодним доказом. Крім того, факт невикористання приміщення освітнім закладом не скасовує вимог частини 5 статті 63 Закону України "Про освіту".
10 серпня 2017 року від Глибочицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів надійшли заява №59 від 07 серпня 2017 року про розгляд апеляційної скарги без участі представника та письмові пояснення №58 від 07 серпня 2017 року у яких остання підтримує вимоги апеляційної скарги ПАТ "Укртелеком" в повному обсязі. Додатково зазначає, що скарг на діяльність ПАТ "Укртелеком" за період з 2004 року в приміщенні Глибочицької ЗОШ І-ІІІ ступенів по даний час немає; перебування автоматичної станції в приміщенні школи не перешкоджає навчально-виховному процесу і не несе жодної шкоди для життя і здоров'я дітей; приміщення орендоване ПАТ "Укртелеком" (тамбур біля вентиляційної камери) до моменту його передачі в оренду не переплановувалось, для навчально-виховного процесу не використовувалось і (згідно проектної документації будівництва школи) не було передбачене для навчально-виховного процесу; на плані-схемі дане приміщення без номера; після початку оренди ПАТ "Укртелеком" здійснив ремонт приміщення; оренда приміщення ПАТ "Укртелеком" у Глибочицькій ЗОШ І-ІІІ ступенів є додатковим джерелом фінансування школи.
Безпосередньо в судовому засіданні представники відповідача 2 та представник від органу прокуратури повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Представники відповідача 1 та третіх осіб в судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні у відповідності до вимог статті 101 ГПК України.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників відповідача 2 та прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та письмових пояснень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
При розгляді даного спору судами встановлено, що розпорядженням заступника голови Житомирської районної ради від 24 травня 2005 року №23, яке затверджено рішенням 23 сесії 4 скликання Житомирської районної ради від 02 серпня 2005 року надано дозвіл Відділу освіти Житомирської районної державної адміністрації на передачу в оренду Житомирській філії ПАТ "Укртелеком" приміщення Глибочицької ЗОШ площею 19,04 кв.м.
01 січня 2004 року між відділом освіти Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (ПАТ "Укртелеком) в особі Житомирської дирекції ПАТ "Укртелеком" (орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення №6/26, за умовами якого в строкове платне користування під АТС передавалася частина нежилого приміщення Глибочицької загальноосвітньої школи I-III ступенів Житомирського району Житомирської області загальною площею 19,04 м.кв., що знаходиться на балансі відділу освіти Житомирської РДА.
Вказане майно передано орендарю на підставі акту приймання - передачі від 01 січня 2004 року.
Відповідно до пункту 8.1 договору останній укладено строком до 31 грудня 2004 року включно. Однак дію договору продовжено згідно пункту 8.4 договору.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідачів, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Колегією суддів встановлено, що підставою позову про визнання договору оренди недійсним на майбутнє та звільнення приміщення прокурором визначено використання об'єкта оренди не для навчально-виховного процесу, освітньої діяльності, що суперечить законодавству, а саме положенням статті 63 Закону України "Про освіту" та пункту 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (стаття 215 Цивільного кодексу України).
Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України також визначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушення хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до частини 3 статті 207 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд встановлює наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначає в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
У відповідності до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".
Відповідно до пункту "б" частини 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, зокрема, об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.
Об'єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти.
Частиною 2 статті 18 Закону України "Про освіту", визначено, навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.
Статтею 61 вказаного Закону встановлено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.
Відповідно до пункту 2 статті 8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27 серпня 2010 року №796, на який посилається відповідач, до інших послуг, які можуть надаватися такими закладами, відноситься надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.
Проте, вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог частини 5 статті 63 Закону України "Про освіту" законодавець визначає обов'язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов'язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі, на умовах оренди).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що хоча стаття 61 Закону України "Про освіту" зазначає, що додатковими джерелами фінансування навчальних закладів, заснованих, в тому числі, на комунальній власності, можуть бути доходи від надання в оренду приміщень. Однак, оренда приміщень у них дозволяється лише у випадках, якщо об'єкт оренди використовується за цільовим призначенням - для навчально-виховного процесу.
Передання будь-яких приміщень загальноосвітніх навчальних закладів у оренду суб'єктам господарювання для проведення господарської діяльності, не пов'язаної з наданням освітніх послуг, прямо заборонено законом.
Проте, згідно з пунктом 1.1 Договору, майно передано суб'єкту господарювання в оренду з метою розміщення обладнання стаціонарного телефонного зв'язку, тобто в цілях господарської діяльності орендаря.
Частиною 5 статті 63 Закону України "Про освіту", визначено, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають використанню не за призначенням.
Таким чином, оскаржуваним договором оренди фактично змінено цільове призначення частини приміщення загальноосвітнього закладу та визначено його використання для здійснення торгівельної діяльності, тобто для проведення господарської (підприємницької) діяльності орендарем.
Відповідно до пункту 3.19 ДСанПІН 5.5.2.008-01, здача в оренду територій, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально - виховним процесом, не дозволяється.
Відповідно до частини 3 статті 207 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
З дослідженого місцевим господарським судом та перевіреного судом апеляційної інстанції вбачається, що основний вид економічної діяльності Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" - розміщення обладнання стаціонарного телефонного зв'язку, тобто ціль господарської діяльності орендаря не пов'язана з навчально-виховним процесом та не має на меті надання освітніх послуг, з огляду на що відповідач використовує приміщення для розміщення технологічного обладнання зв'язку, що суперечить меті досягнення наведених завдань у статті 5 Закону України "Про загальну середню освіту".
Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Отже, враховуючи вищевикладене та враховуючи встановлені обставини справи, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору оренди, зміст якого суперечить вимогам Закону України "Про освіту" та про зобов'язання повернути спірне приміщення, оскільки таке приміщення загальноосвітнього навчального закладу не може бути об'єктом оренди для використання його у комерційній діяльності.
Таким чином, доводи відповідача 2, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду, визначених статтею 104 ГПК України, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -
Рішення господарського суду Житомирської області від 10.07.17 року у справі №906/143/17 залишити без змін, апеляційну скаргу ПАТ "Укртелеком" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу № 906/143/17 повернути господарському суду Житомирської області.
Головуючий суддя Мамченко Ю.А.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Демидюк О.О.