10.08.2017 року Справа № 904/10736/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)
суддів: Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.,
при секретарі судового засідання Дон О.Я.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, головний юрисконсульт Відділу загальної судової роботи Юридичного департаменту, довіреність №14-65 від 14.04.2017 року;
від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №20/08 від 20.06.2017 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017 року у справі №904/10736/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро
про стягнення суми пені, інфляційних втрат та 3% річних за порушення умов договору №918/14-КП-4 купівлі-продажу природного газу від 29.01.2014 року у загальному розмірі 34 399,10 грн.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило стягнути з Дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради 34 399,10 грн., з яких: пеня - 12 173,39 грн., інфляційні втрати - 20 314,35 грн. та 1 911,36 грн. - 3% річних, які нараховані за порушення умов договору купівлі-продажу природного газу №918/14-КП-4 від 29.01.2014 року.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2016 року, яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 року, провадження у справі №904/10736/16 припинено на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2017 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2016 року у справі №904/10736/16 скасовано, справу №904/10736/16 направлено на розгляд по суті до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суддів.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017 року у справі №904/10736/16 (суддя Петренко І.В.) в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідачем заборгованість за спожитий природний газ, поставлений по договору купівлі-продажу природного газу №918/14-КП-4 від 29.01.2014 року, погашена повністю 13.02.2015 року, тобто до вступу в дію 30.11.2016 року Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що нарахування пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат після вступу Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" в силу є неправомірним, відповідно, вимоги позивача про стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат є безпідставними.
Місцевий господарський суд зазначив, що приймаючи рішення про неправомірність нарахування пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат не перебирав на себе функції органу зі списання заборгованості, а визнав нарахування пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат безпідставним в силу вищезазначеного Закону.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017 року у справі №904/10736/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, в тому числі статей 598, 599 Цивільного кодексу України, статей 4, 43 Господарського процесуального кодексу України та неправильним застосуванням частини першої статті 3, частини третьої статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017 року у справі №904/10736/16 прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Коваль Л.А., Чередка А.Є., розгляд справи призначений у судове засідання на 10.08.2017 року.
Згідно розпорядження в.о. керівника апарату суду у зв'язку із перебуванням суддів Коваль Л.А. та Чередка А.Є. у відпустці призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі №904/10736/16.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни колегії суддів для розгляду справи №904/10736/16 визначено колегію суддів у складі головуючий суддя: Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.08.2017 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017 року у справі №904/10736/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.
У судовому засіданні, яке відбулося 10.08.2017 року представник Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її в повному обсязі.
Дочірнє підприємство "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради проти задоволення апеляційної скарги заперечувало та просило залишити рішення місцевого господарського суду без змін.
У судовому засіданні 10.08.2017 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 29.01.2014 між Приватним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Дочірнім підприємством "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (покупець) укладений договір купівлі-продажу природного газу №918/14-КП-4, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (далі по тексту - газ), на умовах договору. Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ) (пункт 1.2.).
Згідно з пунктом 2.1 договору продавець передає покупцю в період з 01.02.2014 року по 31.12.2014 року газ обсягом до 232,797 тисяч куб.м. в тому числі по місяцях кварталів, згідно графіку передбаченого договором.
Відповідно до пункту 3.1 договору продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця.
Пунктом 3.3 договору встановлено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.
У пункті 5.5 договору сторони погодили, що загальна сума вартості природного газу за договором складається із сум вартості місячних поставок газу.
Розділом 11 договору передбачено, що договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2014 року, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
На виконання умов договору позивачем у період з січня 2014 року по грудень 2014 року було поставлено відповідачу природний газ в обсязі 94,542 тис. куб. м. на загальну суму 513871,54грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31 січня 2014 року на суму 82 105,42 грн.; від 28 лютого 2014 року на суму 65 116,80 грн.; від 31 березня 2014 року на суму 36 719,35 грн.; від 30 квітня 2014 року на суму 22 791,66 грн.; від 31 травня 2014 року на суму 533,91грн.; від 31 жовтня 2014 року на суму 20 056,61 грн.; від 31 листопада 2014 року на суму 76 948,30 грн.; від 31 грудня 2014 року на суму 209 599,49 грн.
Вказані акти підписані позивачем та відповідачем без будь-яких зауважень щодо обсягів та якості отриманого природного газу.
Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Матеріалами справи підтверджується, що Дочірнє підприємство "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради розрахувалося за природний газ поставлений протягом січня - грудня 2014 року, однак з порушенням строків оплати.
Причиною виникнення спору є неналежне виконання Дочірнім підприємством "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради умов договору купівлі-продажу природного газу №918/14-КП-4 від 29.01.2014 року в частині своєчасної оплати природного газу поставленого у січні-грудні 2014 року.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 7.2 договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю 5 років (пункт 9.3 договору).
За несвоєчасну оплату природного газу позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня у сумі 12 173,39 грн. за загальний період з 15.02.2014 року по 13.02.2015 року.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за загальний період з 15.02.2014 року по 13.02.2015 року у сумі 1 911,36 грн. та інфляційні втрати за період з лютого 2014 року по січень 2015 року у сумі 20 314,35 грн.
Встановивши, що за поставлений природний газ Дочірнє підприємство "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради повністю розрахувалося 13.02.2015 року - до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії", місцевий господарський суд, дійшов висновку про безпідставність нарахування неустойки, 3%річних та інфляційних втрат, у зв'язку з чим у задоволенні позову відмовив.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду з наступних підстав.
Відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 року № 1730-VIII, який набрав чинності 30.11.2016 року, визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до статті 2 вказаного Закону його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" №2633-ІV від 02.06.2005 року теплогенеруюча організація - суб'єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про теплопостачання" господарська діяльність з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії підлягає ліцензуванню в порядку, встановленому законом.
Місцевий господарський суд правильно встановив, що господарська діяльність відповідача з виробництва та постачання теплової енергії підтверджується відповідними ліцензіями - серії АЕ №198392 від 23.09.2013 року, серії АЕ №198393 від 23.09.2013 року, серії АЕ №198394 від 23.09.2013 року.
У розумінні статті 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" сторони по даній справі є суб'єктами його дії.
Статтею 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
Отже, з наведених норм вбачається, що для здійснення процедури врегулювання заборгованості, а це - зменшення, списання та/або реструктуризакція, необхідною умовою є включення до реєстру обсягів заборгованості теплопостачального підприємства, з метою її врегулювання за домовленістю сторін шляхом вчинення відповідних правочинів.
При цьому частиною 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", яка окремо регулює списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення, передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
Отже, даною нормою законодавець передбачив можливість уникнення боржником відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у сфері теплопостачання як у спосіб ненарахування йому неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на початкову заборгованість, так і у спосіб списання цих нарахувань.
Крім того, вказаною нормою, не ставиться право ненарахування неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних в залежність від будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом.
Таким чином, зазначені в позові суми нараховані позивачем безпідставно, оскільки частиною 3 статті 7 Закону України "Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 року №1730-VIII передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
Посилання апелянта на те, що для застосування положень статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" відповідач повинен бути включений до реєстру відповідних підприємств, як то передбачено частиною 2 статті 3 Закону, є безпідставними з огляду на наступне:
Відповідно до змісту пункту 14 постанови Кабінету Міністрів України №93 від 21.02.2017 року умовою включення підприємства до згаданого в статті 3 Закону України "Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 року №1730-VIII реєстру є наявність обсягу нарахувань зі сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за природний газ, що утворилась в період до 1 липня 2016 року.
У даному випадку така заборгованість у відповідача станом на 1 липня 2016 року була відсутня.
Крім того, задоволення позову про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат породжує обов'язкове виконання в примусовому порядку судового рішення, заборгованість за яким підлягає списанню в силу Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", що суперечить принципам розумності та доброго урядування.
За викладеного, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог господарський суд визнав нарахування пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат безпідставним в силу Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення суду першої інстанції та, відповідно, підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на позивача (апелянта).
Керуючись статтями 49, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017 року у справі №904/10736/16 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017 року у справі №904/10736/16 залишити без змін.
Повна постанова складена 14.08.2017 року.
Головуючий суддя Н.В. Пархоменко
Суддя Л.М. Білецька
Суддя Т.А. Верхогляд