08.08.2017 року Справа № 904/1846/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)
Суддів: Дарміна М.О., Іванова О.Г.
При секретарі Логвиненко І.Г.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 10.04.2017;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 05/03 від 05.03.2017 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цехаве Корм ЛТД»
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2017 року у справі № 904/1846/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цехаве Корм ЛТД», м. Київ
до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Гурас», с. Новов»язівське Юр»ївського району Дніпропетровської області
про стягнення 261 606 грн. 00 коп.
В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2017 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Цехаве Корм ЛТД» - відмовлено.
Не погодившись з рішенням господарського суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Цехаве Корм ЛТД» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити заявлені позовні вимоги.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на порушення норм матеріального права та недотримання норм процесуального права.
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не дослідив документи, надані позивачем, неправильно визначився із характером спірних правовідносин, не застосував закон, який підлягав застосуванню, зробив неправильний висновок про відсутність у позивача права вимоги.
Апелянт зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про те, що особа, яка прийняла на зберігання арештоване майно, діяла не від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Цехаве Корм ЛТД», оскільки означена особа представляв підприємство в силу своїх статутних повноважень.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06 червня 2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цехаве Корм ЛТД» прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідапч), судді Дармін М.О., Іванов О.Г., та призначено до розгляду на 11 липня 2017 року.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 липня 2017 року розгляд справи відкладено до 18 серпня 2017 року.
В судовому засіданні представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Цехаве Корм ЛТД» підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення господарського суду Дніпропетровської області скасувати, а апеляційну скаргу - задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2015р. по справі № 904/7541/15 стягнуто з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Гурас" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цехаве Корм ЛТД" 140 645,00 грн. основного боргу, 36 276,87 грн. пені, 14 064,50 грн. штрафу, 9 545,64 грн. відсотків річних, 44 912,39 грн. інфляційних втрат, 4 908,89 грн. витрат по сплаті судового збору.
09.11.2015р. на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2015р. по справі № 904/7541/15 видано наказ.
18.01.2016р. начальником відділу державної виконавчої служби Юр'ївського районного управління юстиції ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49856415 (а.с. 11) про примусове виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/7541/15 від 09.11.2015р. про стягнення з ПВКП “Гурас” на користь ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" 140 645,00 грн. основного боргу, 36 276,87 грн. пені, 14 064,50 грн. штрафу, 9 545,64 грн. відсотків річних, 44 912,39 грн. інфляційних втрат, 4 908,89 грн. витрат по сплаті судового збору.
25.02.2016р. начальником відділу державної виконавчої служби Юр'ївського районного управління юстиції ОСОБА_4 складено акт опису та арешту майна, відповідно до якого описано та накладено арешт на наступне майно: хряки в кількості 2 голів; свиноматки в кількості 127 голів. Описане майно передано на відповідальне зберігання ОСОБА_2 (а.с. 56-59).
Листом від 01.03.2016р. відповідальний зберігач майна ПВКП “Гурас” ОСОБА_2 звернуся до начальника відділу державної виконавчої служби Юр'ївського районного управління юстиції ОСОБА_4, в якому, у зв'язку із відсутністю власних фінансових можливостей для зберігання та годування живих тварин, а також у зв'язку з тим, що є ризик втрати тварин, після 03.03.2016р. просив на підставі п.п. 4.5.6 п. 4.5 ст.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5 та ч. 7 ст. 57 Закону України “Про виконавче провадження” визначити їх вартість та негайно реалізувати, із передачею отриманих від продажу коштів ПАТ “Мегабанк”, яке згідно договору застави рухомого майна від 16.11.2007р. № 16-07/01/2007-з є заставоодержувачем вказаного рухомого майна. У протилежному випадку просив зняти з нього відповідальність за зберігання вищевказаних тварин та передати їх іншому відповідальному зберігачеві.
07.04.2016р. начальником відділу державної виконавчої служби Юр'ївського районного управління юстиції ОСОБА_4С винесено постанову про заміну відповідального зберігача у виконавчому проваджені № 49856415 та передано на відповідальне зберігання генеральному директору ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7, паспорт NPL60YR34 виданий 31.07.2012р. Бургомістром vanRoerdalen, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. наступне арештоване майно: 2 голови хряків та 75 голів свиноматок (а.с. 12-13)
07.04.2016р. актом приймання-передачі ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_5 ОСОБА_7 прийняв на відповідальне зберігання хряків у кількості 2 одиниць вагою 454 кг, свиноматок у кількості 75 одиниць вагою 10 861 кг. (а.с. 14)
Звертаючись до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Гурас" із позовом про стягнення витрат, понесених позивачем в межах виконавчого провадження в розмірі 261 606 грн. 00 коп., з яких - витрати щодо відгодівлі тварин загальною вартістю 131 140 грн. 66 коп., витрати щодо транспортування худоби та зерносуміші для відгодівлі загальною вартістю 10 066 грн. 66 коп., витрати щодо оренди ферми загальною вартістю 120 400 грн. 00 коп., позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Цехаве Корм ЛТД" посилався на те, що внаслідок зміни відповідального зберігача у виконавчому провадженні № 49856415, позивач прийняв на відповідальне зберігання арештоване згідно акту опису та арешту від 25.02.2016р. майно відповідача, а саме: двох хряків та 75 свиноматок, загальною вагою 11 315 кг., та відповідно позивачем були понесені витрати на транспортування, відгодівлю худоби та оренду ферми для вказаної худоби у загальній сумі 261 505 грн. 00 коп., які повинні бути відшкодовані власником майна, тобто відповідачем.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що арештоване майно: 2 голови хряків та 75 голів свиноматок передано на відповідальне зберігання фізичній особі ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7, а не юридичній особі ТОВ "Цехаве Корм ЛТД", що виключає наявність претензій саме позивача до ПВКП “Гурас”.
Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що одержання винагороди за зберігання майна здійснюється за умови укладання між зберігачем та державним виконавцем угоди, в якій визначається розмір цієї винагороди, а оскільки укладеної угоди щодо зберігання майна між зберігачем та державним виконавцем сторонами до суду не надано, то зберігач ОСОБА_5М.Г. на час розгляду справи не скористався своїм правом на отримання визначеної Законом винагороди.
За встановлених обставин, враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Цехаве Корм ЛТД" не є відповідальним зберігачем у виконавчому провадженні № 49856415, а порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача не підтверджено належними та допустимими доказами, суд першої інстанції визнав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у позові, проте, висновки суду про те, що арештоване майно: 2 голови хряків та 75 голів свиноматок передано на відповідальне зберігання фізичній особі ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7, а не юридичній особі ТОВ "Цехаве Корм ЛТД", що виключає наявність претензій саме позивача до ПВКП “Гурас”, вважає помилковими.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту (ч. 1, 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження").
Як вбачається з матеріалів справи, 25.02.2016р. начальником відділу державної виконавчої служби Юр'ївського районного управління юстиції ОСОБА_4 у межах виконавчого провадження № 49856415 про примусове виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/7541/15 від 09.11.2015р., складено акт опису та арешту майна, відповідно до якого описано та накладено арешт на наступне майно відповідача: хряки в кількості 2 голів; свиноматки в кількості 127 голів. Описане майно передано на відповідальне зберігання представнику відповідача за довіреністю - ОСОБА_2 (а.с. 56-59).
Відповідно до ч.5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу (ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження").
07.04.2016р. начальником відділу державної виконавчої служби Юр'ївського районного управління юстиції ОСОБА_4С винесено постанову про заміну відповідального зберігача у виконавчому проваджені № 49856415 та передано на відповідальне зберігання генеральному директору ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7, паспорт NPL60YR34 виданий 31.07.2012р. Бургомістром vanRoerdalen, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. наступне арештоване майно: 2 голови хряків та 75 голів свиноматок (а.с. 12-13)
07.04.2016р. актом приймання-передачі ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_5 ОСОБА_7 прийняв на відповідальне зберігання хряків у кількості 2 одиниць вагою 454 кг, свиноматок у кількості 75 одиниць вагою 10 861 кг (а.с. 14).
З огляду на те, що арештоване майно було передано на відповідальне зберігання фізичній особі ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7, а не юридичній особі ТОВ "Цехаве Корм ЛТД", і виходив суд першої інстанції, посилаючись на відсутність претензій саме позивача до ПВКП “Гурас”.
Проте, колегія суддів вважає такі висновки помилковими з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 статті 9 Закону України « Про виконавче провадження» участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи.
Згідно зі статтею 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Згідно п. 11.1 Статуту ТОВ «Цехаве Корм ЛТД», затвердженого Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Цехаве Корм ЛТД», протокол № 03/16 від 13.06.2016 року, управління Товариством здійснюється Загальними зборами учасників та Дирекцією, яку очолює генеральний директор Товариства.
Відповідно до п.11.9 Статуту виконавчим органом Товариства є Дирекція товариства, яку очолює Генеральний директор.
Генеральний директор Товариства самостійно вирішує всі питання діяльності Товариства, та у межах діючого законодавства без довіреності вирішує питання діяльності Товариства.
Як вбачається з постанови про заміну відповідального зберігача від 07.04.2016 року, арештоване майно було передано на відповідальне зберігання генеральному директору ТОВ «Цехаве Корм ЛТД» ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7.
Той факт, що в акті приймання передачі арештованого майна не була зазначена посада особи, яка прийняла майно на зберігання, не змінює факту його передання саме юридичній особі - ТОВ «Цехаве Корм ЛТД», оскільки участь юридичної особи у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи.
З огляду на вищезазначене, арештоване майно було прийнято на зберігання саме юридичною особою ТОВ «Цехаве Корм ЛТД», від імені якої в межах наданих йому статутом повноважень воно було прийнято його генеральним директором - ОСОБА_5 ОСОБА_7, а висновки суду першої інстанції в цій частині - помилковими.
В частині відмови у стягненні 261 606 грн. на користь зберігача, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.
Частиною 3 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, у разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім'ї, він одержує за зберігання майна винагороду, розмір якої визначається угодою між зберігачем та державним виконавцем.
Враховуючи викладене, одержання винагороди за зберігання майна здійснюється за умови укладання між зберігачем та державним виконавцем угоди, в якій визначається розмір цієї винагороди.
Проте, така угода між зберігачем та державним виконавцем із зазначенням розміру винагороди за зберігання укладена не була, а витрати зберігача у виконавчому провадженні, пов'язані із зберіганням арештованого майна, належать до витрат виконавчого провадження.
Відповідно до статті 42 Закону України « Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з:1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача;3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.
Порядок використання коштів виконавчого провадження та виконавчого збору, стягнутого з боржника, визначає постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 р. № 554.
Пунктом 2 означеного Порядку передбачено, що кошти використовуються органами державної виконавчої служби для організації та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень судів та інших органів
(посадових осіб), а саме для оплати: 1) послуг з перевезення, зберігання і реалізації майна боржника.
Таким чином, відсутні підстави для стягнення витрат зі зберігання арештованого майна у виконавчому провадженні з боржника по справі за позовом стягувача.
Як роз'яснено у п. 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 7 « Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України», не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.
З огляду на вищезазначене, у відповідності до вимог статті 103-104 ГПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цехаве Корм ЛТД»- залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2017 року у справі № 904/1846/17- залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.
Повний текст постанови складено 11.08.2017р.
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя М.О.Дармін
Суддя О.Г.Іванов