Кіровоградської області
09 серпня 2017 рокуСправа № 912/1472/17
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1472/17
за позовом: Олександрійської міської ради Кіровоградської області, м. Олександрія Кіровоградської області
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
м. Олександрія Кіровоградської області
про стягнення 57 959,75 грн.
Представники:
від позивача - Мардус Б.С., довіреність № 20/12/06/1 від 06.01.2017 р.;
від відповідача - участі не брали.
Олександрійська міська рада Кіровоградської області звернулась до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 579 59,75 грн. заборгованості з орендної плати згідно договору оренди земельної ділянки від 14.06.2007 р.
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що зміна нормативної грошової оцінки не тягне за собою необхідності вносити зміни до договору оренди, за таких умов орендар зобов'язаний застосовувати нову оцінку з моменту набрання нею чинності для обрахування орендної плати. Законодавчо визначено нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того чи збігається її розмір із визначеним у договорі. Однак, стверджує позивач, всупереч вимогам чинного законодавства, свої зобов'язання щодо своєчасної щомісячної оплати не виконує, в результаті чого за нею рахується заборгованість в розмірі пред'явленої до стягнення суми.
Відповідач участі в судовому засіданні не брав, вимог суду не виконав, письмових заперечень або будь-яких пояснень по суті спору до суду не подав.
При цьому, господарський суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи.
Так, поштові конверти, якими на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та підтверджену витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 28000, АДРЕСА_1, направлялись копії процесуальних документів у даній справі, зокрема, ухвала суду про порушення провадження у даній справі від 29.05.2017 р., повернулись з поштовою відміткою про невручення, у зв'язку з не запитом (а.с. 22-23, 90-91).
Ухвала суду про відкладення розгляду справи від 26.06.2017 р. була отримана відповідачем особисто, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 59).
У відповідності до п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"); порядок доступу судів загальної юрисдикції до відомостей названого реєстру визначено відповідним Положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2013 N 1556/5 (з подальшими змінами).
У випадках, передбачених ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом зазначеної ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації- адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, господарським судом дотримано вимог процесуального закону щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду справи.
На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступні обставини та факти.
14.06.2007 р. між Олександрійською міською радою (далі - Орендар) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір, а.с. 11-13).
Відповідно до умов Договору, Орендодавець надає на підставі рішення № 654 від 29.04.2005 р., а Орендар ПП ОСОБА_1 приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування будівель та споруд, яка знаходиться по АДРЕСА_2; в оренду передається земельна ділянка площею 968,99 кв.м., в тому числі: ріллі 0 га, багаторічних насаджень 0 га, пасовищ 0 га, сіножатей 0 га, інших угідь - забудовані землі 968,99 кв.м. (п.п. 1, 2 Договору).
Згідно п. 5 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 263032,33 грн.; орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі щомісячно в розмірі 403,28 грн. на п/р 33210815500006 в УДК у Кіровоградській області, МФО 823016 код одержувача 24146085, код надходжень 13050500. Розрахунок орендної плати додається; обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.п. 5, 9, 10 Договору).
Пунктом 8 Договору визначено, що Договір укладено на 10 років.
Згідно Прикінцевих положень Договору, цей Договір набуває чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації.
Договір підписано сторонами, скріплено печаткою Орендодавця, зареєстровано у Кіровоградській регіональній філії центру державного земельного кадастру України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.06.2007 р. за № 76.
Додатком до Договору є розрахунок орендної плати, згідно якого місячний розмір орендної плати складає 403,28 грн., річний - 48390,00 грн. Розрахунок щомісячної орендної плати проводиться згідно ст. 201 Земельного кодексу України та рішення Олександрійської міської ради № 404 від 02.03.2004 р.
Як зазначає позивач, обґрунтовуючи пред'явлений позов, нормативно грошова оцінка земельної ділянки, станом на дату укладення Договору, розраховувалась на підставі грошової оцінки земель по м. Олександрії, затвердженої рішенням Олександрійської міської ради від 29.12.2003 р. № 383 (а.с. 80-85). Для визначення нормативно грошової оцінки земельної ділянки враховувалися: S - площа земельної ділянки - 968,99 кв. м; Кф = 2,5 - це локальний коефіцієнт, в залежності від категорії земельної ділянки та оціночного району. Локальний коефіцієнт Кф = 2,5 для земель комерційного використання у 17 - му оціночному районі становить - 271,45. Таким чином, нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 968,99 кв. м по АДРЕСА_2 на 2007 рік становила: 968,99 х 271,45 = 263032,33 грн.
Під час визначення орендної плати сторони Договору керувались ч. 2 ст. 21 ЗУ "Про оренду землі" в редакції від 01.01.2007 р., відповідно до якої розмір орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди та п. 2 рішення Олександрійської міської ради від 02.03.2004 р. № 404, відповідно до якого розмір річної орендної плати не може перевищувати 10 % від нормативної грошової оцінки (а.с. 88-89).
Рішенням Олександрійської міської ради від 25.05.2012 р. № 615 "Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель м. Олександрія" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Олександрія, яку введено з 01.06.2012 р., та припинено чинність з 01.06.2012 р. рішення Олександрійської міської ради від 29.12.2003 р. № 383 "Про затвердження матеріалів грошової оцінки земель м. Олександрії" (а.с. 26- 33).
Згідно витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.09.2016 р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка перебуває в оренді відповідача згідно Договору, за 2014 рік склала 478361,29 грн., за 2015 рік - 597469,54 грн., за 2016 рік - 856160,80 грн. (а.с. 45-47).
Як зазначає позивач, з метою приведення Договору у відповідність до норм чинного законодавства, листами від 07.08.2012 р. № 576/10/06/2 та 20.09.2016 р. № 324/10/06/2 Олександрійська міська рада направляла на адресу відповідача проекти додаткових угод до Договору, в яких пропонувала внести зміни до Договору в частині сплати орендної плати, у зв'язку із затвердженням нормативної грошової оцінки земель по м. Олександрії, які фізична особа - підприємець ОСОБА_1 залишила без відповіді та реагування (а.с. 62-69).
В матеріалах справи відсутні докази укладення між сторонами Договору додаткової угоди до Договору в частині зміни орендної плати.
Згідно листа Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 01.09.2016 р. № 3540/10/1126-1300, орган державної фіскальної служби повідомив позивача, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 декларувала орендну плату по земельному податку за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 за 2012 рік в розмірі 7871,28 грн. та сплатила 7940,00 грн., за 2013 рік в розмірі 20865,96 грн. та сплатила 13750,00 грн. Нарахування орендної плати за 2014 -2016 рр. не проводилось та не сплачувалось (а.с. 16).
Рішенням Олександрійської міської ради від 24.02.2017 р. № 248, міська рада, зокрема, вирішила зобов'язати ОСОБА_1 у місячний термін з дати прийняття даного рішення провести розрахунок по орендній платі по земельній ділянці по АДРЕСА_2 з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., виходячи з нормативної грошової оцінки на відповідний рік за ставкою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме: за 2014 рік в сумі 14350,84 грн., за 2015 рік в сумі 17924,09 грн., за 2016 рік в сумі 25684,82 грн. (а.с. 17).
07.03.2017 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 80/10/23/1 про проведення розрахунку по орендній платі з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., виходячи з нормативної грошової оцінки на відповідний рік за ставкою 3% від нормативної грошової оцінки. Станом на 31.12.2016 р. загальна сума заборгованості становить 57959,75 грн. (а.с. 18-19).
Зазначаючи, що відповідачем відповіді на претензію не надано, заборгованість з орендної плати в сумі 57959,75 грн. не сплачено, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Вирішуючи даний спір по суті, господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст. 13, 41 Конституції України, від імені Українського народу право власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
За приписами статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Положеннями ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) до істотних умов договору оренди землі віднесено, зокрема, орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно ст. 22 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно в грошовій формі.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право на своєчасне внесення орендної плати.
Зі змісту Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" вбачається, що користування землею в Україні є платним.
З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, який відповідно до п. 1.1 ст. 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальністю за порушення податкового законодавства.
За змістом пп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України, плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 цього ж кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.
Отже, Податковий кодекс України визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Подібне визначення міститься і у статті 21 Закону України "Про оренду землі": орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХІІІ Податкового кодексу України.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України).
Підпунктом 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Податкового кодексу України; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок наданих в оренду, 12% нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.2 зазначеного пункту).
Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.
Як встановлено п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати, використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Зазначена норма кореспондується положенням ч. 5 ст. 5 та ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель".
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Щодо земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, як встановлено ст. 18 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років і технічна документація з такої оцінки затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (ст. 23 Закону України "Про оцінку земель").
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Отже, господарський суд дійшов висновку, що з набранням чинності Податкового кодексу України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.
При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п. 5.2 ст. 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.
У постановах Верховного Суду України від 14.03.2017 р. № 21-2246а16, 16.03.2016 р. № 1170/2а-3151/12, 14.07.2015 р. № 826/5560/14, 21.04.2015 р. № 21-131а15 та 07.04.2015 р. № 21-117а15 прямо зазначено, що оскільки законодавець у Податковому кодексі визначив нижню граничну межу річної суми платежу, вона має застосовуватися незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі (якщо встановлено меншу плату).
Згідно з п.п. 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до виключної компетенції міської ради належить вирішення питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.
За положеннями ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування", органи місцевого самоврядування в межах визначених повноважень приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Якщо рішення міської ради, яким змінено нормативно-грошову оцінку та затверджено нові ставки орендної плати, є чинним й у встановленому порядку незаконним не визнавалася, то воно є обовязковим для виконання.
Як зазначалось вище, господарським судом встановлено, що рішенням Олександрійської міської ради від 25.05.2012 р. № 615 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Олександрія, яку введено з 01.06.2012 р., та припинено чинність з 01.06.2012 р. рішення Олександрійської міської ради від 29.12.2003 р. № 383 "Про затвердження матеріалів грошової оцінки земель м. Олександрії" (а.с. 26- 33).
На підставі викладеного, враховуючи вимоги чинного законодавства, господарський суд вважає обґрунтованим висновок позивача про те, що з моменту затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Олександрія, яку введено з 01.06.2012 р., у відповідача виник обов'язок обраховувати та сплачувати орендну плату за новими ставками орендної плати.
При цьому, господарський су вважає таким, що відповідає фактичним обставинам справи наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача з орендної плати за Договором, здійснений у відповідності до вимог Податкового кодексу України з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки та коефіцієнту індексації в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за яким заборгованість відповідача за 2014 рік склала 14350,84 грн., за 2015 рік - 17924,09 грн., за 2016 рік - 25684,82 грн., всього в розмірі 57 959,75 грн. (а.с. 61).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів сплати заборгованості з орендної плати в сумі 57 959,75 грн. відповідачем до суду не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.
На підставі викладеного, господарський суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача.
Отже, позов слід задовольнити повністю.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33-34, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (28000, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахунки в фінансових установах не відомі) на користь Олександрійської міської ради Кіровоградської області (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 59, ід. код 26114988, рахунки в фінансових установах не відомі) заборгованість з орендної плати згідно договору оренди земельної ділянки від 14.06.2007 р. в сумі 57 959,75 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600,00 грн.
Наказ видати після набрання законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.
Копію рішення надіслати відповідачу за адресою: 28000, АДРЕСА_1.
Повне рішення складено 14.08.2017 року.
Суддя Л.С. Вавренюк