61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02
09.08.2017р. Справа № 905/1793/15
Господарський суд Донецької області у складі судді Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
розглянувши матеріали за скаргою: Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ФІНРОСТБАНК»
на бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області, м. Одеса
у справі №905/1793/15
за позовом: Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК», м. Одеса
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроівестстрой», м. Донецьк
про: стягнення заборгованості у розмірі 1455293,93 доларів США, що еквівалентно 31180694,07 грн.
За участі представників сторін:
від стягувача (скаржника): не з'явився;
від боржника: не з'явився;
від ВДВС: не з'явився.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.08.2016р. по справі №905/1793/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фінростбанк», м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроівестстрой», м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитним договором №139 від 29.01.2013р. у розмірі 1455293,93 доларів США - задоволені.
08.09.2016р. господарським судом Донецької області був виданий відповідний наказ на примусове виконання вказаного рішення.
25.05.2016р. на адресу суду від позивача по справі №905/1793/15 надійшла скарга від 12.05.2017р. на бездіяльність органу державного виконавчого служби з виконання наказу, в якій скаржник просить:
- визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2;
- зобов'язати Київський відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області закінчити виконавче провадження №53877867 з виконання наказу №905/1793/15 виданого господарським судом Донецької області.
Представники стягувача (скаржника), боржника та ВДВС в судове засідання не з'явились.
Дослідивши матеріали справи, скаргу та додані до неї документи, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга та докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд дійшов висновку про те, що скарга Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ФІНРОСТБАНК» підлягає відмові у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1291 Конституції України, судові рішення ухвалюються судом іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
За приписами ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Також, відповідно до ч.2. ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.
Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
Статтею 55 Конституцією України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Законом України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Виконання судових рішень державною виконавчою службою регулюється Законом України «Про виконавче провадження», та виконавчі дії здійснюються згідно з Інструкцією про проведення виконавчий дій, затверджену наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999р.
Тобто норми, які регулюють відносини між державним виконавцем та іншими учасниками виконавчого провадження містяться у Законі України «Про виконавче провадження».
Розгляд скарг на рішення дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та вирішення ряду питань виконавчого провадження, що регулюються Законами України «Про виконавче провадження», «Про державну виконавчу службу», віднесено до компетенція суду.
Процесуальний порядок розгляду та вирішення даних скарг врегульовується розділом ХІV Господарського процесуального кодексу України «виконання рішення, ухвали, постанови», ухвалених відповідно до господарського процесуального кодексу України, в ході якого оцінюються законність дій (бездіяльності) державного виконавця, законність прийнятих ним рішень.
Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.
Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язків характер для суб'єктів цих відносин.
Згідно Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.
Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» та в порядку, визначеному статтею 74 цього Закону.
Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.
Частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Закон України «Про виконавче провадження», який є спеціальною нормою не передбачає можливість оскарження всього виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа.
Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.
У відповідності до частини другої статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.08.2016р. по справі №905/1793/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фінростбанк», м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой», м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитним договором №139 від 29.01.2013р. у розмірі 1455293,93 доларів США, що еквівалентно 31180694,07 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 1312274,00 доларів США, прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 143019,93 доларів США. - задоволені, у зв'язку з чим визначено для стягнення на користь позивача з відповідача заборгованість за кредитним договором №139 від 29.01.2013р., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 1312274,00 доларів США, простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 143019,93 доларів США.
У відповідності з вимогами статті 116 Господарського процесуального кодексу України 08.09.2016р. були видані накази про примусове виконання рішення суду.
Так, в силу статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
10.05.2017р. головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження з виконання наказу №905/1793/15 виданого господарським судом Донецької області про стягнення з Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ФІНРОСТБАНК» на користь Міністерства юстиції України судового збору за розгляд апеляційної скарги в сумі 1600,00 грн.
12.05.2017р. до канцелярію Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області подано лист з інформацією про початок ліквідації банку-боржника АТ «ФІНРОСТБАНК» 16.10.2014р., а також вимогою закінчити виконавче провадження на підставі п.4. ч.1. ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».
Як скаржник вказує у скарзі, що станом на 22.05.2017р. за відомостями Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавцем не винесено постанови про закінчення виконавчого провадження.
На момент розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження діяв Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016р.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.1. ч.4. ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.
Згідно до п.2. ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
До матеріалів скарги не надано документів, що станом на день розгляду скарги підтвердження наявності підстав для визнання незаконною бездіяльність головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 та зобов'язання Київський відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області закінчити виконавче провадження №53877867 з виконання наказу №905/1793/15 виданого господарським судом Донецької області.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги зазначені обставини та норми права, суд спростовує доводи скаржника про неправомірність бездіяльності державного виконавця щодо визнання незаконною бездіяльність головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 та зобов'язання Київський відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області закінчити виконавче провадження №53877867 з виконання наказу №905/1793/15 виданого господарським судом Донецької області, що в свою чергу призвело до невиконання рішення суду та, як наслідок, до грубого порушення прав Позивача у цій справі.
Отже, дії вчинені державним виконавцем, відповідають положенням Закону України «Про виконавче провадження» та нормативно-правовим актам Кабінету Міністрів України і Міністерства юстиції України, підстав для визнання незаконною бездіяльність головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 та зобов'язання Київський відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області закінчити виконавче провадження №53877867 з виконання наказу №905/1793/15 виданого господарським судом Донецької області - відсутні.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що у вимогах скаржника на бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області, м. Одеса щодо визнання незаконною бездіяльність головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 та зобов'язання Київський відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області закінчити виконавче провадження №53877867 з виконання наказу №905/1793/15 виданого господарським судом Донецької області - відмовити.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За змістом статті 33 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Керуючись положеннями ст.ст. 32, 33, 34, 43, 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 4, 11, 17, 39 Закону України «Про виконавче провадження», господарський суд, -
У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ФІНРОСТБАНК» на бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області, м. Одеса з виконання наказу у справі №905/1793/15 - відмовити.
Суддя І.А. Бойко
Вик. помічник судді Буховець С.А.
т.050-144-78-99