09 серпня 2017 року Справа № 922/5162/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоГубенко Н.М.
суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Укрінвестпроект"
на рішення від та на постанову відГосподарського суду Харківської області 12.12.2016 Харківського апеляційного господарського суду 03.04.2017
у справі№ 922/5162/15
Господарського судуХарківської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Златобанк"
доДочірнього підприємства "Укрінвестпроект"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. Національний Банк України 2. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохімхолдинг"
прозвернення стягнення на предмет іпотеки
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача Петроченко С.О.;
- відповідача - третіх осіб на стороні позивача - третьої особи на стороні відповідача Туревський М.М.; 1. повідомлений, але не з'явився; 2. Сотнікова І.В.; Андрюхін Д.В.;
31.08.2015 Публічне акціонерне товариство "Златобанк" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Дочірнього підприємства "Укрінвестпроект" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.12.2016 у справі № 922/5162/15 (колегія суддів у складі: Аюпова Р.М. - головуючий суддя, судді Аріт К.В., Байбак О.І.), в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 106/12-KL від 16.05.2012, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохімхолдинг", яка складається з: - заборгованості за основним боргом (кредитом) - 12406500,00 дол. США (що, станом на 03.09.2015, еквівалентно 272694870,00 грн.); - заборгованості за процентами - 964370,67 дол. США (що, станом на 03.09.2015, еквівалентно 21196867,33 грн.); - неустойки - 486418,35 грн.; - 3% від заборгованості позичальника - 288,77 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність Публічному акціонерному товариству "Златобанк" нерухомого майна, що віднесено до предмету іпотеки відповідно до: - договору іпотеки, укладеного між АТ "Златобанк" та Дочірнім підприємством "Укрінвестпроект", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. 25.05.2012 за реєстр. № 578, а саме нерухоме майно, що знаходиться у житловому будинку за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Леніна 45-Б, а саме: нежитлових приміщень № 1-36 цокольного поверху, № 15, 16 першого поверху, загальною площею 886,8 кв. м., ринковою вартістю 13615642,00 грн.; - договору іпотеки, укладеного між АТ "Златобанк" та Дочірнім підприємством "Укрінвестпроект", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. 25.05.2012 за реєстр. № 504, а саме на квартири в житловому будинку, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Леніна, будинок 45-Б за №№ 6, 7, 10, 11, 12, 15, 16, 17, 21, 23, 30, 31, 33, 34, 36, 38, 41, 43, 44, 46, 48, 51, 55, 56, 66, 71, 73, 76, 78, 81, 83, 88, 89, 93, 94, 95, 96, 98, 99, 100, 103, 104, 105, 108, 109, 110, 113, 114, 116, 117, 118, ринковою вартістю 188536941,00 грн.; та на квартири в житловому будинку, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Петровського, будинок 30-А за №№ 6, 7, 11, 12, 16, 17, 21, 22, 26, 32, 37, станом на липень 2016 року, ринковою вартістю 57479986,00 грн.; - договору іпотеки, укладеного між АТ "Златобанк" та Дочірнім підприємством "Укрінвестпроект", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. 31.05.2012 за реєстр. № 659, а саме на нерухоме майно, загальною площею 78, 1 кв. м. - нежитлових приміщень підвалу (автостоянки) машино-місць в житловому будинку літ. "А-10", що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Петровського. будинок 30-А (тридцять літера А) за №№ 24, 25, 34, 48, 49, ринковою вартістю 1130668,00 грн.; - договору іпотеки, укладеного між АТ "Златобанк" та Дочірнім підприємством "Укрінвестпроект", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. 12.07.2012 за реєстр. № 902, а саме на квартири, що знаходяться в житловому будинку літ. "А-25" за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Леніна, будинок 45/3 за №№ 9, 39, 287, 289, 290, 291, 293, 299, 305, 310, 325, 326, 337, станом на липень 2016 року, ринковою вартістю 37125060,00 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 (колегія суддів у складі: Фоміна В.О. - головуючий суддя, судді Здоровко Л.М., Шевель О.В.), рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2016 у справі № 922/5162/15 залишено без змін.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.04.2017 виправлено описку у вступній частині постанови та зазначено правильну дату постанови Харківського апеляційного господарського суду - 03.04.2017.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Дочірнє підприємство "Укрінвестпроект" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2017 у справі № 922/5162/15, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Публічне акціонерне товариство "Златобанк" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надали відзиви на касаційну скаргу, в яких з нею не погоджуються та просять касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Укрінвестпроект" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2017 у справі № 922/5162/15 залишити без змін.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
16.05.2012 між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохімхолдинг" було укладено кредитний договір № 106/12-KL.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 106/12-KL від 16.05.2012, між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" та Дочірнім підприємством "Укрінвестпроект" укладені наступні договори іпотеки: - договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Ковтун О.Д. 25.05.2012 за реєстр. № 578; - договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Ковтун О.Д. 25.05.2012 за реєстр. № 504; - договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Ковтун О.Д. 31.05.2012 за реєстр. № 659; - договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. 12.07.2012 за реєстр. № 902.
Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за позивачем права власності на підставі договорів іпотеки.
Обгрунтовуючи підстави позову позивач послався на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохімхолдинг" не виконало зобов'язання за кредитним договором № 106/12-KL, що підтверджується постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/22729/15; водночас, Дочірнє підприємство "Укрінвестпроект" є майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохімхолдинг" та несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договорів іпотеки.
Колегія суддів суду касаційної інстанції не може погодитись із наведеними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Приписи статей 47, 43 ГПК України зобов'язують господарський суд з'ясувати усі обставини справи, що входять до предмету доказування в ній та мають значення для її розгляду.
Згідно із ст. 84 ГПК України в мотивувальній частині рішення суду вказуються серед іншого доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 105 ГПК України у постанові суду апеляційної інстанції мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.
Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 у справі № 910/22729/15 стягнуто з ТОВ "Торговий дім "Агрохімхолдинг" на користь ПАТ "Златобанк" заборгованість за кредитним договором № 106/12-KL у розмірі 13370870,67 дол. США та 486707,12 грн., що разом станом на 25.08.2015 еквівалентно 296128122,21 грн.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що загальна ринкова вартість нерухомого майна за договорами іпотеки, на підставі яких заявлено даний позов, складає 297888297,00 грн.
Водночас, як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 21.06.2016 у справі № 922/5163/15 в рахунок часткового погашення заборгованості в сумі 13370870,67 дол. США та 486707,12 грн., що разом станом на 25.08.2015 еквівалентно 296128122,21 грн. за кредитним договором від 16.05.2012 № 106/12-KL, укладеним між Публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговій дім "АГРОХІМХОЛДИНГ" звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 18.07.2012, укладеним між Публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСХІМ", шляхом передачі у власність іпотекодержателю - Публічному акціонерною товариству "ЗЛАТОБАНК" нерухомого майна за загальною ринковою вартістю 65034519,00 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.06.2016 у справі № 922/5147/15 в рахунок часткового погашення заборгованості в сумі 13370870,67 дол. США та 486707,12 грн., що разом станом на 25.08.2015 еквівалентно 296128122,21 грн. за кредитним договором від 16.05.2012 № 106/12-KL, укладеним між Публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговій дім "АГРОХІМХОЛДИНГ" звернуто стягнення на предмет іпотеки за договорами іпотеки, укладеними між Публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Житлобудінвест", шляхом передачі у власність іпотекодержателю - Публічному акціонерною товариству "ЗЛАТОБАНК" нерухомого майна за загальною ринковою вартістю 124544017,00 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.06.2016 у справі № 922/5161/15 в рахунок часткового погашення заборгованості в сумі 13370870,67 дол. США та 486707,12 грн., що разом станом на 25.08.2015 еквівалентно 296128122,21 грн. за кредитним договором від 16.05.2012 № 106/12-KL, укладеним між Публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговій дім "АГРОХІМХОЛДИНГ" звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, укладеним між Публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговій дім "АГРОХІМХОЛДИНГ", шляхом передачі у власність іпотекодержателю - Публічному акціонерною товариству "ЗЛАТОБАНК" нерухомого майна за загальною ринковою вартістю 52757982,00 грн.
Дочірнє підприємство "Укрінвестпроект" як у суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції звертало увагу судів, зокрема, на те, що рішеннями Господарського суду Харківської області у справах №№ 922/5161/15, 922/5147/15, 922/5163/15 в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 106/12-KL від 16.05.2012, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохімхолдинг", було звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність Публічному акціонерному товариству "Златобанк" нерухомого майна загальною вартістю 246163820,00 грн.; відтак, на думку відповідача, з моменту набрання наведеними рішеннями законної сили заборгованість за кредитним договором зменшилась до 49964302,21 грн.; в той час як, вартість нерухомого майна на яке позивач хоче звернути стягнення у даній справі становить 297888297,00 грн.
Відхиляючи зазначені доводи суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до приписів статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, однак в матеріалах даної справи відсутні докази виконання судових рішень у справах № 922/5161/15, № 922/5147/15, № 922/5163/15.
Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що зазначений висновок судів попередніх інстанцій зроблений при неправильному застосуванні норм матеріального права, з огляду на таке.
Частиною 5 статті 11 ЦК України передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою.
Статтею 572 та частиною 1 статті 575 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Згідно із частиною 1 статті 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Відповідно до частин 1, 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
За змістом ч. 2 ст. 11 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення вимог іпотекодержателя майновим поручителем за рахунок предмета іпотеки відносини між іпотекодержателем, який є кредитором, та іпотекодавцем припиняються.
Виходячи з положень частини 1 статті 17 та частини 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, у зв'язку із чим іпотека припиняється.
Приписами ст. 31-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником. Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.
Таким чином, враховуючи наведені норми, з моменту набрання рішенням господарського суду законної сили вимоги кредитора, який звернувся з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності вважаються виконаними на суму вартості предмета іпотеки.
Водночас, суди попередніх інстанцій не врахувавши наведене, в порушення вимог статей 47, 43 ГПК України, під час розгляду даного спору не дослідили належним чином обставини, пов'язані з набранням законної сили рішеннями судів у справах № 922/5161/15, № 922/5147/15, №922/5163/15 за якими було звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність Публічному акціонерному товариству "Златобанк" нерухомого майна загальною вартістю 246163820,00 грн. та не встановили який дійсний розмір заборгованості за кредитним договором № 106/12-KL від 16.05.2012, та відповідно загальний розмір вимог та всіх його складових, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки на час звернення з позовом у даній справі. А відтак висновок судів попередніх інстанцій, що задоволення позовних вимог у справах № 922/5161/15, № 922/5147/15, № 922/5163/15 не впливає на заявлену суму заборгованості у даній справі є передчасним.
Крім того, у частині першій статті 36 Закону України "Про іпотеку" зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно із положеннями частини третьої зазначеної статті договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку"; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
При цьому, відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності.
Згідно із п. 5.5 договорів іпотеки, на підставі яких заявлено даний позов, у разі порушення умов основного зобов'язання та/або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про усунення порушення не пізніше тридцятиденного строку та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки (як в цілому так і будь-яку його частину) у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом установленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки (як в цілому так і будь-яку його частину) відповідно до цього договору та Закону України "Про предмет іпотеки".
У п. 6.4 договорів іпотеки, на підставі яких заявлено даний позов, передбачено, що у випадку прийняття рішення іпотекодержателем про задоволення свої вимог шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (як в цілому так і будь-яку його частину), застереження в цьому договорі є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки (як в цілому так і будь-яку його частину).
Отже, судам слід було з'ясувати чи звертався банк до державного реєстратора для реєстрації права власності на іпотечне майно, чи наявні у державного реєстратора підстави для відмови в державній реєстрації, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.09.2016 у справі № 6-1685цс16.
Водночас, суди попередніх інстанцій не навели будь-якого обгрунтування свого висновку про те, що неотримання третьою особою листів - вимог є свідченням оспорювання, заперечення та невизнання саме відповідачем наявності у позивача права на реєстрацію права власності на предмет іпотеки.
Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.
Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохімхолдинг" не було належним чином повідомлено судом апеляційної інстанції про судове засідання, що відбулося 03.04.2017 відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки як вбачається із матеріалів справи, ухвала апеляційного господарського суду від 02.03.2017 про відкладення розгляду справи на 03.04.2017 була надіслана 03.03.2017 на адресу ТОВ "Торговий дім "Агрохімхолдинг", однак була повернута підприємством зв'язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення (т. 8 а. с. 83-89); водночас, як роз'яснено в п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Укрінвестпроект" задовольнити частково.
Скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2017 у справі № 922/5162/15.
Справу № 922/5162/15 передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді Т.Л. БАРИЦЬКА
В.І. КАРТЕРЕ