Справа № 22-ц/796/9522/2017 року Головуючий у 1-й інстанції: Мирошниченко О.В.
752/20442/13-ц Доповідач: Чобіток А.О.
10 серпня 2017 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва Чобіток А.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 липня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_3 до суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення грошових коштів, -
У листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просила:
- розірвати договір на юридичне обслуговування, укладений між нею та відповідачем ;
- стягнути з відповідача на її користь грошові кошти у розмірі 558 793 грн. 78 коп.;
- стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 55 000,00 грн..
У лютому 2014 року ОСОБА_3 зменшила вимогу про стягнення моральної шкоди до 50 000,00 грн..
У квітні 2014 року ОСОБА_3 збільшила вимогу щодо суми грошових коштів та просила стягнути 851 122,07 грн., у серпні 2014 року збільшила суму коштів до 934 721,30 грн., а остаточно у липні 2015 року , збільшивши вимогу про стягнення коштів, просила стягнути з відповідача на свою користь 2 142 383,56 грн..
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17 липня 2017 року даний позов задоволено частково .
Не погодившись з вказаним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, спалтивши судовий збір у розмірі 1 000,00 грн., а також клопотання про відстрочення сплати судового збору з тих підстав, що діяльність ФОП ОСОБА_2 не ведеться більше шести років, а його доходи як адвоката АО «Оболонська колегія адвокатів м. Києва» не дозволяють йому сплатити судовий збір в повному обсязі за рахунок прибутку за один місяць без свого обмеження та доньки - студентки, 1998 р.н., яка проживає разом з ним та перебуває на його утриманні і за отримання освіти якої він сплачує кошти особисто. При цьому відповідачем на підтвердження вказаних обставин додано копію податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, в якій зазначено про відсутність доходів , копію звітності про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску без нарахувань від 09.02.2017 року.
Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз»яснено, що відповідно до статті 8 Закону N 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
За загальними правилами цивільного судочинства (статті 79, 119, 297, 328, 358 ЦПК України) судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору, вважає, що правові підстави до задоволення даного клопотання відсутні, оскільки на підтвердження матеріального стану відповідачем надано лише докази про відсутність у нього доходів як підприємця, проте не надано доказів на підтвердження доходів як адвоката АО «Оболонська колегія адвокатів м. Києва».
Неможна взяти й до уваги знаходження у відповідача на утриманні його доньки, оскільки вона за віком є працездатною, а при вирішенні питання звільнення, розстрочення, відстрочення від сплати судового збору враховується наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї.
За таких обставин клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Підпунктом 6 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви , іншої заяви і скарги.
Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», в редакції на час подання позову, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і
немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно з підпунктом 1 ,2 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції на час подання позову в листопаді 2013 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру складала 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати , а немайнового характеру складала 0,2 розміру мінімальної заробітної плати , встановленої на 1 січня календарного року ( січень 2013 року - 1147 грн., 3 його розміри - 3 441,00 грн., 0,2 його розміру - 229,40 грн.).
Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз»яснено, що якщо в позовній заяві об»єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов»язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог ( або загальною сумою) ( п. 13).
Як вбачається з матеріалів справи, то позов складається з однієї вимоги майнового характеру, та двох вимог немайнового характеру ( розірвання договору та стягнення моральної шкоди).
Отже, при подачі позову у 2013 році судовий збір підлягав сплаті в розмірі 3 441,00 грн. за вимогу майнового характеру і по 229,40 грн. за кожну вимогу немайнового характеру, що разом складає 3 899,80 грн..
При цьому збільшення позовних вимог щодо вимоги майнового характеру в подальшому доплати судового збору не потребувало, оскільки на час подачі позову максимальний розмір збору обмежено трьома розмірами мінімальної заробітної плати.
Враховуючи викладене , відповідач за подачу апеляційної скарги повинен сплатити судовий збір з розрахунку 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, що складає 4 289,78 грн. 12 коп. (3899,80х110 %).
Оскільки відповідачем сплачено 1 000,00 грн. судового збору, то доплаті підлягає 3 289,78 грн. на р/р: 31210206780010; Одержувач УДКС у Солом'янському районі; Банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві; Код ЄДРПОУ: 38050812; МФО банку: 820019.
Оригінал квитанції про сплату судового збору необхідно подати до суду апеляційної інстанції.
Виходячи з наведеного, провадження по апеляційній скарзі не може бути відкрито, відповідачу необхідно надати строк для усунення недоліків, а апеляційну скаргу залишити без руху, попередивши, що в разі невиконання ухвали суду, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст.121 ЦПК України.
Керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 121 ,297 ЦПК України, -
Відмовити в задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 липня 2017 року.
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 липня 2017 року залишити без руху строком не більше ніж на п'ять днів з дня отримання ухвали.
В разі невиконання ухвали суду апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала підлягає оскарженню до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в частині визначення судового збору протягом двадцяти днів .
Суддя :