08 серпня 2017 року м. Київ
колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого Болотова Є.В.,
суддів: Білич І.М., Невідомої Т.О., при секретарі Куркіній І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», третя особа: публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», про стягнення коштів,
за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2017 року, -
встановила:
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2017 року названий позов задоволено частково.
Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на користь ОСОБА_1грошові кошти одноразової плати за надання кредиту за кредитним договором від 08.06.2007 року №02-308/07, що укладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1, в сумі - 31 887 гр. 50 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить змінити рішення суду та стягнути відсотки за користування чужими грошовими коштами з урахуванням 3% річних від простроченої суми в розмірі 1 842 грн. 90 коп. та відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 17 894 грн. 88 коп.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 вимоги поданої апеляційної скарги підтримав, проти апеляційної скарги відповідача заперечив.
Представник ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» вимоги поданої апеляційної скарги підтримав, проти апеляційної скарги позивача заперечив.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем при укладенні кредитного договору була сплачена одноразова сума за надання кредиту, проте в подальшому пункт договору, на підставі якого була внесена зазначена сума, був визнаний недійсним на підставі судового рішення, а відтак вона підлягає стягненню з банку на користь позивача.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Встановлено, що 08 червня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» укладено іпотечний кредит № 02-308/07.
Сума кредиту: 250 000 доларів США.
Відсоткова ставка: 11% річних.
Кінцевий термін повернення: не пізніше 18.05.2022 року.
Згідно п. 3.4. договору, банк встановлює одноразову плату з надання кредиту в розмірі 0,5 % від початкової суми кредиту.
Позивач здійснив оплату за надання кредиту в розмір 1 200 доларів США.
17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ПАТ «Альфа-Банк» укладено договір відступлення прав вимоги за даним договором.
31 травня 2016 року рішенням Апеляційного суду м. Києва визнано п. 3.4. договору про іпотечний кредит № 02-308/07 від 08.06.2007 року недійсним.
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначив, що ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» отримав кошти згідно п. 3.4 договору в розмірі 1 200 дол. США незаконно, без достатньої правової підстави, а відтак вказані кошти підлягають стягненню з банку на користь позивача.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а вразі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Вирішуючи спір, суд правильно вважав позовні вимоги про стягнення з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» грошових коштів в розмірі 1 200 до. США обґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про те, що він є неналежним відповідачем, оскільки між ним та ПАТ «Альфа-Банк» укладено договір про відступлення прав вимоги, колегія суддів не приймає, оскільки спірні грошові кошти були сплачені банку на підставі п. 3.4. іпотечного договору, які отримав банк як плату за надання кредиту.
Доводи про те, що позивачем не надано доказів сплати коштів в розмірі 1 200 дол. США згідно п. 3.4 іпотечного договору, колегія суддів не приймає, оскільки банк не надав доказів, які б спростовували висновки суду в цій частині. Зокрема банком не надано, що спірна грошова сума була предметом судового розгляду про стягнення її з позивача на користь банку. Крім того, банк не надав доказів, що вказана грошова сума, як заборгованість позивача перед банком, була передана покупцю кредитного портфелю - публічному акціонерномутовариству «Альфа-Банк».
Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 про те, що на підставі ст. ст. 625, 536 та 1214 ЦК України на користь позивача підлягають стягненню кошти з урахуванням встановленого індексу інфляції, процентів за позикою, три відсотки річних від простроченої суми, колегія суддів відхиляє, оскільки вказані положення закону не застосовуються до правовідносин, що виникли між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 19 квітня 2017 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційних скарг немає.
Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»відхилити.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання неюзаконної сили.
Головуючий Є.В. Болотов
Судді: І.М. Білич
Т.О. Невідома