09 серпня 2017 року справа № 823/1056/17
м. Черкаси
11 год. 00 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тимошенко В.П.,
при секретарі Цаплі І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сервіс-Ленд", треті особи на стороні позивача: ОСОБА_1 та Відділ реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності управління з питань державної реєстрації департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, - про припинення юридичної особи та визнання недійсними установчих документів,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Черкаській області (далі - позивач) з адміністративним позовом про визнання недійсними установчих документів та припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сервіс-Ленд" (далі - відповідач).
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на факт проведення державної реєстрації юридичної особи - ТОВ "Фірма "Сервіс-Ленд" (ідентифікаційний код 39908141) з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме: на підставі неправдивих відомостей про особу засновника підприємства. Представник позивача, просив розгляд справи здійснювати без його участі.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причину своєї неявки не повідомив, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.
Треті особи, також належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причину своєї неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що відповідно до наявних матеріалів справи, ТОВ "Фірма "Сервіс-Ленд" (ідентифікаційний код 39908141) 23 липня 2015 року була зареєстрована Черкаським міським управлінням юстиції Черкаської області, як юридична особа (номер запису 10261020000015795).
Як вбачається з витягу ЄДРПОУ, станом на 27.06.2017, ТОВ "Фірма "Сервіс-Ленд" (місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, пр.. Хіміків, 66) здійснює економічну діяльність у сфері роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами та засновником і керівником якого з 06.11.2015 є ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).
Також, судом встановлено, що 11.11.2015 відбулася реєстраційна дія щодо змін до установчих документів юридичної особи, а саме - зміна засновників товариства та зміна керівника юридичної особи.
Крім того, ТОВ "Фірма "Сервіс-Ленд" з 23.07.2015 перебуває на обліку в ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області, як платник податків.
Судом з'ясовано, що 12.06.2017 до ГУ ДФС у Черкаській області від ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) надійшла заява, в якій зазначено про використання групою невідомих осіб його персональних даних для здійснення 06.11.2015 реєстрації юридичної особи TOB «Фірма «Сервіс-ленд» (ЄДРПОУ 39908141), за адресою: 18000, пр-т. Хіміків, 66.
А у відповідності до витягу з кримінального провадження № 42016101030000017, відкритого за ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України (використання персональних даних ОСОБА_1 для реєстрації ТОВ «Фірма «Сервіс-ленд» з метою заволодіння чужим майном шляхом обману) проводиться розслідування даних обставин.
ДФС посилаючись на дані факти, вважає, що ТОВ було створено на підставну особу, воно є фіктивним, а тому відповідно до положень статей 551, 56 Господарського кодексу України, статей 8, 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» № 755 - IV, реєстрація ТОВ має бути визнана недійсною з наслідком її припинення.
Згідно з підпунктом 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на дату звернення ДФС з позовною заявою до суду) (далі - ПК) посадові особи податкового органу вправі звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Статтею 42 Господарського кодексу України (далі - ГК) визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до статті 56 ГК суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.
Згідно зі статтею 551 ГК, ознаками фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою -підприємцем, у тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, є: реєстрація (перереєстрація) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; нереєстрація в державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; реєстрація (перереєстрація) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; реєстрація (перереєстрація) та провадження фінансово-господарської діяльності без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.
За змістом вказаних правових норм спрямованість наміру особи, яка реєструє юридичну особу, на здійснення господарської діяльності є однією з основоположних засад підприємництва.
Відповідно до частини 3 статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон № 755-IV) (чанного на час здійснення реєстрації юридичної особи) установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Невідповідність установчих документів вимогам частини 3 цієї статті згідно зі статтею 27 цього Закону є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи.
Застосовуючи системний аналіз наведених норм, можна дійти висновку, що посадові особи контролюючого органу вправі звернутися до суду з позовом про визнання установчих документів недійсними та припинення юридичної особи в разі виявлення ознак фіктивності суб'єкта господарювання (підприємництва). Стаття 551 ГК містить ознаки (критерії), за якими юридична особа чи діяльність фізичної особи - підприємця можуть бути визнані фіктивними, тобто такими, в яких зовнішня організаційно-правова форма не відповідає її суті та меті створення. При цьому слід зазначити, що норми матеріального закону не пов'язують визнання ознак фіктивності юридичної особи з обов'язковим встановленням вини в діях особи (осіб), яка зареєструвала таку особу, чи попереднього кримінального провадження і постановлення обвинувального вироку щодо осіб, які вчинили фіктивне підприємництво, тобто злочин, передбачений Кримінальним кодексом України.
Аналогічний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, що була висловлена під час вирішення питання про усунення розбіжностей у застосуванні статей 551, 56 ГК, статей 8, 27 Закону № 755-IV, зокрема, в постанові від 30 вересня 2015 року № 21-1575а15-1.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідним визнати установчі (засновницькі) та реєстраційні документи суб'єкта господарювання недійсними, з моменту їх реєстрації, а саме з 23 липня 2015 року, оскільки докази, які містяться в матеріалах справи вказують на наявність ознак фіктивності ТОВ «Фірма «Сервіс-ленд», передбачених статтею 551 Господарського кодексу України.
Щодо іншої позовної вимоги про припинення вказаної юридичної особи, суд виходить з такого.
Статтею 51 ГК України визначено, що підприємницька діяльність припиняється: з власної ініціативи підприємця; у разі закінчення строку дії ліцензії; у разі припинення існування підприємця; на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Порядок припинення діяльності підприємця встановлюється законом відповідно до вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Згідно зі ст. 247 ГК України у випадках, встановлених законом, до суб'єкта господарювання може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді його ліквідації за рішенням суду.
У разі ліквідації суб'єкта господарювання до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вноситься відповідний запис. (ст. 248 ГК України).
Враховуючи період виникнення спірних правовідносин, суд вважає необхідність застосування положення Закону № 755-IV в редакції, чинній на момент подання позову (червень 2017 року).
Частиною 1 статті 25 Закону № 755-IV передбачено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: 1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації; 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов'язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження рішення суду, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.
Суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті: 1) звертається до суду за роз'ясненням судового рішення - у разі якщо судове рішення є незрозумілим для суб'єкта державної реєстрації; 2) повідомляє суд або державну виконавчу службу про неможливість виконання рішення із зазначенням підстав - у разі неможливості виконання судового рішення; 3) проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини); 4) формує виписку для її оприлюднення на порталі електронних сервісів - у разі зміни відомостей, що містяться у виписці. (ч. 3 ст. 25 Закону № 755-IV).
Враховуючи встановлення судом ознак фіктивності ТОВ "Фірма "Сервіс-Ленд", суд вважає за необхідним припинити вказану юридичну особу.
У відповідності до вимоги статті 94 КАС України відшкодування витрат, понесених позивачем - суб'єктом владних повноважень, не передбачено.
Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати установчі (засновницькі) та реєстраційні документи товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сервіс-Ленд" (код ЄДРПОУ 39908141) недійсними, з моменту їх реєстрації.
Припинити юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сервіс-Ленд", зареєстроване 23.07.2015, ідентифікаційний код 39908141, місце знаходження: 18000, Черкаська область, м. Черкаси, проспект Хіміків, 66.
Копію постанови направити департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради для виконання вимог, визначених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.П. Тимошенко