14 серпня 2017 року Справа № 922/184/17
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л., Гольцової Л.А.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Профі-Пак"
на ухвалуГосподарського суду Харківської області від 14.02.2017
та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 10.04.2017
у справі№ 922/184/17 Господарського суду Харківської області
за позовомПриватного акціонерного товариства "Профі-Пак"
доПублічного акціонерного товариства "Мегабанк"
провизнання недійсними угод кредитного договору
Подана Приватним акціонерним товариством "Профі-Пак" до Вищого господарського суду України касаційна скарга на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.02.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 у справі № 922/184/17 Господарського суду Харківської області не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Згідно із ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції на дату подання касаційної скарги (16.05.2017), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" в сумі 1600,00 грн.
Як встановлено колегією суддів, скаржником було подано касаційну скаргу без надання доказів сплати судового збору.
Разом з тим, скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
При цьому, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.
З аналізу положень чинного в Україні законодавства вбачається, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Приватне акціонерне товариство "Профі-Пак", обґрунтовуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору вказує на те, що на рахунки Приватного акціонерного товариства "Профі-Пак" на момент звернення з касаційною скаргою накладений арешт, тому юридична особа не мала доступу та можливості сплатити судовий збір за звернення з касаційною скаргою.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає зазначені доводи заявника касаційної скарги необґрунтованими з огляду на те, що скаржником не надано доказів негативного майнового стану, що свідчили б про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору.
Крім того, касаційна скарга разом із матеріалами справи надійшла до суду касаційної інстанції 11.08.2017, а отже скаржник після прийняття постанови апеляційним судом і до вказаної дати мав можливість у встановленому порядку сплати судовий збір, подавши докази сплати безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи положення статті 129 Конституції України, якою визначено одну із засад судочинства - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відхиляє клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Відтак, подання Приватним акціонерним товариством "Профі-Пак" касаційної скарги без надання доказів сплати судового збору, є підставою для повернення касаційної скарги згідно п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, положень розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Відмовити Приватному акціонерному товариству "Профі-Пак" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Профі-Пак" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.02.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 у справі № 922/184/17 повернути скаржнику.
Головуючий суддя: Л. Іванова
судді: Т. Барицька
Л. Гольцова