10 серпня 2017 року Справа № 916/3414/16
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :
головуючого суддіХодаківської І.П.,
суддівЯценко О.В.,
Бакуліної С.В.,
розглянувши
касаційну скаргуКомунального підприємства "Одесреклама" Одеської міської ради
на постанову від 13.04.2017 Одеського апеляційного господарського суду
у справі№916/3414/16 господарського суду Одеської області
за позовомКомунального підприємства "Одесреклама" Одеської міської ради
до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесапраймбуд"
простягнення 46 815,09 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача - не з'явились
Від відповідача - не з'явились
Від 3-ї особи - не з'явились
Комунальне підприємство "Одесреклама" Одеської міської ради звернулося до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з позовом про стягнення 36784,05грн. збитків за вимушене проведення демонтажу протиправно розміщених рекламних конструкцій та 10031,04грн. збитків у вигляді витрат за зберігання демонтованих рекламних конструкцій.
Рішенням господарського суду Одеської області від 28.02.2017 (суддя Малярчук І.А.) в позові відмовлено. Рішення мотивовано тим, що позивачем при проведенні демонтажу рекламних засобів не дотримано вимоги п.п.11.14., 11.15., 11.16., п.п.13.2. - 13.4. Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, затверджених рішенням виконавчого комітету ОМР №434 від 22.04.2008 (зі змінами).
Будучи обізнаним про те, хто саме є власником рекламних конструкцій, позивач, діючи за вимогами правил, мав надати змогу власнику демонтувати їх самостійно, тобто, надіслати письмовий припис з повідомленням або вручити власнику рекламної конструкції під підпис, та надати власнику 3-денний термін для усунення порушення. Однак, позивачем надано лише два приписи із трьох, на які він послався, один із них - припис на усунення порушень №01-30/2696 від 06.07.2016р. по АДРЕСА_2, не містить доказів його надсилання або вручення відповідачу. Припис, який містить підпис із зазначенням "ОСОБА_4" вказує про строк для усунення порушення "терміново", тоді як Правилами встановлений строк у 3 дні. Між, тим із відмітки на вказаному приписі не вбачається дати, коли саме його було вручено. Одночасно, доказів винесення третього припису - №01-30/5153 від 19.10.2016р. позивачем не подано. Позивач мав після звернення до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою про усунення порушень у визначений термін скласти акт перевірки дотримання Правил розміщення зовнішньої реклами згідно вимог Законів України "Про рекламу" та "Про благоустрій населених пунктів". Крім того, позивачем при проведенні демонтажу не оформлено документацію, передбачену в п.п.13.2.-13.4. Правил, зокрема, вимогу про усунення порушень, не надано доказів складення акту обстеження рекламоносія, складеного робочим органом, що мав би передувати припису та мав також бути надісланий відповідачу. Позивачем також не доведено вартість послуг по зберіганню рекламних конструкцій.
Постановою колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 у складі: Поліщук Л.В., Жекова В.І., Таран С.В. рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Комунальне підприємство "Одесреклама" Одеської міської ради у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, положень Цивільного кодексу України, Закону України "Про рекламу", Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позов обґрунтований тим, що 04.07.2016 та 19.10.2016 за направленнями Управління реклами Одеської міської ради №155 від 01.07.2016 та №314 від 01.10.2-16 КП "Одесреклама" встановлено, що відповідач за відсутності прав на тимчасове користування місцями для розміщення зовнішньої реклами розташував рекламні конструкції стаціонарні наземні розмірами 3м*6м*2ст у м. Одесі за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, про що складено акти фіксації, та на підставі яких Управлінням реклами винесені приписи про усунення порушень №01-30/2696 від 06.07.2016, №01-30/2697 від 06.07.2016, №01-30/5153 від 19.10.2016, в яких викладено вимогу до відповідача терміново демонтувати протиправно розміщені рекламні конструкції. Відповідачем припис проігноровано, у зв'язку з чим силами КП "Одесреклама" проведено демонтаж протиправно встановлених рекламних конструкцій та передано їх на зберігання ТОВ "Одеспраймбуд" на підставі відповідного договору, у зв'язку з чим позивачем понесені збитки за послуги зберігання демонтованих рекламних конструкцій.
Судами при розгляді справи встановлено, що 06.07.2016 Управлінням реклами ОМР винесено два приписи №01-30/2697 та №01-30/2696 на ім'я ФОП ОСОБА_4 про усунення порушень щодо розміщення реклами за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.
В приписах про усунення порушень позивач виклав вимогу до відповідача терміново демонтувати протиправно розміщені рекламні конструкції.
10.08.2016 Управлінням реклами Одеської міської ради видано КП "Одесареклама" направлення №227 на проведення демонтажу рекламних конструкцій у АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.
11.08.2016 КП "Одесреклама" складено акти проведення демонтажу №650 та №658. Демонтовані рекламні конструкції по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 Під час демонтажу конструкцій, які належать ФОП ОСОБА_4, власник конструкцій був відсутній.
28.10.2016 Управлінням реклами Одеської міської ради видано КП "Одесареклама" направлення №361 на проведення демонтажу рекламної конструкції ФОП ОСОБА_4 по АДРЕСА_3.
28.10.2016 КП "Одесреклама" складено акт проведення демонтажу №994. Демонтовано рекламну конструкцію за адресою: АДРЕСА_3. Під час демонтажу конструкції, яка належить ФОП ОСОБА_4, власник конструкції був відсутній.
Посилаючись на понесення витрат щодо демонтажу рекламних конструкцій, а також їх зберігання позивач звернувся до суду з даним позовом.
Колегія суддів зазначає, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 Кодексу).
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 Кодексу).
Положеннями ст.1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідальність у вигляді відшкодування шкоди вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату. Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами. Стягнення шкоди як виду цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності такої шкоди та обґрунтованості її розміру.
Таким чином, об'єктивною стороною правопорушення є наявність шкоди в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та шкодою. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Аналогічна норма також міститься в п. 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою КМУ №2067 від 29.12.2003 та в п. 6.1 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі у новій редакції затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.08.2008 №434 (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 6.2 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення рекламного засобу. У випадку анулювання дозволу або закінчення терміну його дії рекламний засіб у триденний термін підлягає демонтажу у порядку, визначеному цими Правилами.
Згідно п.п.24, 46, 47 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою КМУ №2067 від 29.12.2003, виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу. У разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк. У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Розповсюджувач зовнішньої реклами, винний у порушенні цих Правил, несе відповідальність згідно із законодавством.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази надання відповідних дозволів відповідачу, які б надавали йому право розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу за адресою: АДРЕСА_1,по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3.
Положеннями п.3 ч.2 ст.27 Закону України "Про рекламу" визначено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Підстави та порядок демонтажу рекламних засобів визначений в пункті 13 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі.
Відповідно до п.п. 13.1. Правил демонтаж рекламних засобів здійснюється КП "Одесреклама" за направленням робочого органу. Для виконання цих функцій підприємство може використовувати послуги суб'єктів господарювання на підставі відповідних договорів.
Демонтаж рекламного засобу здійснюється відповідно до цих Правил у наступних випадках: а)рекламний засіб є протиправно розміщеним; б)рекламний засіб розміщується з порушенням вимог, передбачених розділом 6 цих Правил, або технічний стан рекламного засобу не відповідає вимогам безпеки, а також якщо відповідні порушення чи недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу; в)рекламний засіб перебуває у неналежному санітарному та/або технічному стані (забруднений, погано пофарбований, містить несправні конструктивні елементи тощо), а також, якщо відповідні недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу.
Відповідно до п.п. 13.3. Правил визначено, що у випадках, визначених абзацом "а" пп. 13.2 цих Правил, демонтаж рекламного засобу здійснюється його власником за приписом робочого органу у термін, визначений приписом.
Про виконання припису власник рекламного засобу зобов'язаний письмово повідомити робочий орган не пізніше наступного дня від дати демонтажу рекламного засобу.
У разі невиконання зазначеного припису у встановлений робочим органом термін, демонтаж рекламного засобу здійснюється КП "Одесреклама".
У випадках, визначених абзацами "б", "в" пп. 13.2 цих Правил, демонтаж рекламного засобу здійснюється після спливу терміну, зазначеного у приписі робочого органу, якщо вказані у приписі недоліки не усунуті або власник рекламного засобу не здійснив демонтаж самостійно.
Таким чином, припис про усунення порушень Управління реклами має містити термін, на протязі якого власник рекламних конструкцій повинен здійснити демонтаж рекламного засобу власними силами. Письмовий припис надсилається власнику конструкцій з повідомленням або повинен бути вручений під особистий підпис.
Як встановлено господарськими судами, позивачем винесено два приписи Фізичній особі підприємцю ОСОБА_4 від 06.07.2016 за №01-30/2696 та №01-30/2697 про усунення порушень по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_1 з вимогою демонтувати рекламну конструкцію з визначенням часу "терміново".
При цьому, припис на усунення порушень №01-30/2696 від 06.07.2016 по АДРЕСА_2 не містить доказів його надсилання або вручення відповідачу.
Припис №01-30/2697 від 06.07.2016 АДРЕСА_1 містить підпис із зазначенням "ОСОБА_4", проте відсутня дата, коли саме його було вручено відповідачу.
Припис, на який послався позивач у позовній заяві, за №01-30/5153 від 19.10.2016 про усунення порушень Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 в матеріалах справи відсутній.
З огляду на викладене, суди обгрунтовано зазначили, що внаслідок неправомірних дій Управління реклами, а саме: порушення п.п. 13.2, 13.3 Правил, власник рекламних конструкцій був позбавлений права власними силами демонтувати рекламні конструкції, позивач КП "Одесреклама" здійснило демонтаж рекламних конструкцій, що належать ФОП ОСОБА_4, також без повідомлення останньої, тобто з порушенням її прав, а тому правомірно дійшли висновку про недоведення вини відповідача у спричиненні збитків та відповідно правильно відмовили в позові.
Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про відмову в позові, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
Касаційну скаргу Комунального підприємства "Одесреклама" Одеської міської ради залишити без задоволення.
Постанову від 13.04.2017 Одеського апеляційного господарського суду у справі №916/3414/16 господарського суду Одеської області залишити без змін.
Головуючий суддя І. Ходаківська
Судді О. Яценко
С. Бакуліна