Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
08 серпня 2017 р. № 820/2906/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Заічко О.В.,
при секретареві судового засідання - Хмелівській Н.М.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Синюшка С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу ,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 624 від 08.06.2017 р. в частині оголошення догани інспектору СРПП Ізюмського ВП старшому лейтенанту ОСОБА_3.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірний наказ є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем було порушено порядок проведення службового розслідування. Крім того, про наявність останнього позивач дізнався лише тільки після отримання спірного наказу.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, які у ньому викладені.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, з огляду на доводи наданих суду письмових заперечень в контексті того, що спірний наказ є законним та обґрунтованим.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що 05.04.2017 р. до ВІОС УКЗ надійшов рапорт т.в.о. начальника Ізюмського ВП полковника поліції ОСОБА_5 від 05.04.2017 р. № 3691/119-81/01-2017 про те, що 04.04.2017 р. працівниками сектору кадрового забезпечення Ізюмського ВП в ході моніторингу мережі Інтернет було виявлено відео сюжет, в якому в темний час доби біля супермаркету «АТБ» у місті Ізюм відбулась бійка між двома чоловіками. Одним із учасників події був впізнаний інспектор сектору реагування патрульної поліції №1 Ізюмського ВП капітан поліції ОСОБА_6
Крім того, 05.04.2017 р. до УКЗ ГУНП в Харківській області надійшло анонімне звернення щодо подій, які мали місце 02.04.2017 р. в темний час доби біля супермаркету «АТБ» у місті Ізюм за участі працівника поліції.
Також, 07.04.2017 р. до УКЗ ГУНП в Харківській області надійшло звернення гр. ОСОБА_7 щодо конфліктної ситуації між ним та працівником поліції, яка переросла у бійку, що відбувалась 02.04.2017 р. в темний час доби біля супермаркету «АТБ» у місті Ізюм.
На виконання вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в ОВС України наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 06.04.2017 № 490 призначено службове розслідування, для встановлення працівників Ізюмського ВП, причетних до зазначеної події, а також наявності в їх діях або бездіяльності ознак дисциплінарного проступку, яке, в подальшому, було продовжене відповідним рапортом від 03.05.2017 р. до 30.05.2017 р.
Службовим розслідуванням було встановлено, що в ніч з 02.04.2017 на 03.04.2017 до чергової частини Ізюмського ВП надійшло повідомлення невідомої особи відносно водія автомобілю «Шкода Октавія»д.н. НОМЕР_1 який знаходився стані алкогольного сп'яніння.
Старшим інспектором-черговим СРПП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_8 при внесенні до журналу ЄО Ізюмського ВП за № 1711 вказаного повідомлення викривлено інформацію та не зазначено, що до події причетний працівник поліції на ім'я ОСОБА_4.
У подальшому було з'ясовано, що йде мова про інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Ізюмського ВП капітана поліції ОСОБА_6 у якого виникла конфліктна ситуація з громадянином ОСОБА_7, яка переросла у бійку.
Відповідач вказував, що, отримавши під час несення служби повідомлення від чергового Ізюмського ВП про те, що біля супермаркету «АТБ» знаходиться у нетверезому стані водій автомобіля «Шкода Октавія», якого затримали невідомі особи, ОСОБА_3, прибувши у складі групи реагування патрульної поліції на місце події, не провів у повному обсязі невідкладних першочергових дій щодо документування вчиненого правопорушення.
Судом встановлено, що опитаний під час проведення службового розслідування позивач зазначав про відсутність на місці події указаного в повідомленні транспортного засобу, водія і заявника під час прибуття групи реагування.
За результатами службового розслідування складено висновок, затверджений 30.05.2017 начальником ГУНП в Харківській області, відповідно до якого, в діях окремих посадових осіб Ізюмського ВП виявлено низку порушень службової дисципліни.
У тому числі, було встановлено, що інспектором сектору реагування патрульної поліції Ізюмського ВП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 порушено вимоги п.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 8.1 своїх функціональних обов'язків від 11.01.2017 № 404/219-81-2017, що виразилось у непроведенні у повному обсязі невідкладних першочергових дій щодо документування вчиненого правопорушення.
На підставі висновку службового розслідування наказом ГУНП в Харківській області від 08.06.2017 № 624 працівників Ізюмського ВП, які допустили порушення службової дисципліни, притягнуто до дисциплінарної відповідальності, в тому числі ОСОБА_3 - у виді оголошення догани.
З даним наказом позивач у частині, що стосувалась нього, не погодився та оскаржив його у судовому порядку.
Суд зазначає, що спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про Національну поліцію" (надалі - Закон), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів УССР від 29.07.1991 року № 114, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, який затверджено Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ" та Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, яка затверджена наказом МВС від 12.03.2013 року № 230.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону - Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
За змістом ст.8 Закону, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно ст. 19 Закону поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність згідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Пунктами 10, 23 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів УССР від 29.07.1991 року № 114, визначено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням. Особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.
Суд зазначає, що станом на час винесення оскаржуваного наказу Дисциплінарного статуту Національної поліції України не затверджено, а тому, у спірних правовідносинах сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначено Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, який затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року N 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23.12.2015 року № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.04.2006 року № 3460-ІV (із наступними змінами).
Так, ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України встановлено, що службова дисципліна- дотримання особами рядового та начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно ст. 2 Статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до ст. 5 Статуту за вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом.
Згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України унормовано порядок накладання дисциплінарних стягнень.
За змістом вказаної статті, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Так, наказом МВС України від 12.03.2013 № 230 ( Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 р. за № 541/23073), затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України ( надалі - Інструкція), яка визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні.
Підпунктом 2.1 Інструкції визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового і начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.
Пунктами 8.1 та 8.4 Інструкції унормовано, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами комісії) та затверджується начальником, який призначив службове розслідування, або вищим прямим начальником.
За змістом п.5.4 Інструкції, якщо вину особи рядового і начальницького складу повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. Особа особи рядового і начальницького складу, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.
Підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни.
У свою чергу, суд зазначає, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало порушення ним службової дисципліни, яке виразилось у недотриманні п. 8.1 своїх функціональних обов'язків від 11.01.2017 № 404/219-81-2017,
Так, пунктом 8.1 визначено, що до функціональних обов'язків позивача, тому числі, належить забезпечення своєчасного ( у максимально можливий короткий термін) прибуття ГРПП на місце подій та проведення у повному обсязі невідкладних першочергових дій. При цьому, функціональними обов'язками такий термін рахується у похвилинному виразі.
Отже, сутність дисциплінарного проступку позивача полягала у непроведенні у повному обсязі невідкладних першочергових дій щодо документування правопорушення.
Позивач, у свою чергу зазначав, про відсутність на місці події указаного в повідомленні транспортного засобу, водія і заявника під час прибуття групи реагування.
Разом з тим, суд зазначає, що ці обставини не звільняють інспектора сектору реагування патрульної поліції від обов'язку у повному обсязі провести невідкладні першочергові дії щодо документування вчиненого правопорушення, організувати установлення свідків, прикмет осіб, які вчинили правопорушення, вжити заходів щодо встановлення особи правопорушника та його затримання.
Такі дії позивачем проведено не було.
У свою чергу, як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, в ході службового розслідування виявилось можливим встановити та опитати учасників вищезазначених подій (конфлікту інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Ізюмського ВП капітана поліції ОСОБА_6 з громадянином ОСОБА_7, який перейшов у бійку), свідків, отримати відеозаписи з камер спостереження а також необхідні документи. Обставини вищезазначеної події на теперішній час є предметом з'ясування у кримінальному провадженні.
Розглядом справи встановлено, що зазначена подія викликала великий суспільний резонанс в місті Ізюм.
Відповідач вказував, що неналежне реагування співробітників поліції на повідомлення громадян про правопорушення негативно впливає на авторитет поліції і знижує довіру населення до неї. Так, за фактом неналежного реагування на повідомлення про зазначену подію надійшло звернення на гарячу лінію Національної поліції України (N» 201801 від 04.04.2017).
У ході системного аналізу нормативно - правових актів, якими врегульовано спірні правовідносини, а також, детального дослідження в ході судового розгляду доказів, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено порушення позивачем службової дисципліни, яка полягає у порушенні п.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 8.1 своїх функціональних обов'язків від 11.01.2017 № 404/219-81-2017 та виразилась у непроведенні у повному обсязі невідкладних першочергових дій щодо документування вчиненого правопорушення.
При цьому, враховуючи суспільний резонанс подій, за яких було проведено службове розслідування, суд вважає спірний наказ законним та обґрунтованим, оскільки характер накладеного дисциплінарного стягнення відповідає ступеню вини і тяжкості вчиненого позивачем проступку.
Крім того, суд зазначає, що до дисциплінарної відповідальності за наслідками згаданого службового розслідування було притягнуто не тільки позивача, а й інших працівників Ізюмського ВП. При цьому, на деяких з працівників було накладені більш суворі дисциплінарні стягнення, ніж на позивача, проте, звернувся за оскарженням наказу про притягнення до відповідальності лише ОСОБА_3
Щодо тверджень позивача, що відповідачем було порушено порядок проведення службового розслідування, такі були спростовані у ході розгляду справи.
Так, позивач зазначав, що службове розслідування було проведено невідомо ким та не відомо, чи був включений до складу його безпосередній керівник.
У свою чергу, в даному контексті відповідачем було дотримано п. 3.2 Інструкції, згідно якої службове розслідування проводиться посадовою особою, якій воно доручено, чи декількома особами у складі комісії, одна з яких за необхідності призначається головою цієї комісії, оскільки п.1 Наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 06.04.2017 № 490 про призначення службового розслідування чітко містить в собі вказівку про доручення проведення службового розслідування ст. інспектору ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області підполковнику поліції ОСОБА_9 та інспекторові ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області ст.лейтенанту поліції ОСОБА_10 Суд вважає помилковою думку позивача, що до складу осіб, які проводять службове розслідування має бути включений безпосередній начальник позивача. Інструкція передбачає участь безпосереднього начальника у службовому розслідуванні. Безпосередній начальник позивача був обізнаний щодо проведення в підрозділі службового розслідування, власноручно надавав пояснення та також був притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, позивач стверджував, що не знав, що у відношенні до нього проводиться службове розслідування, проте, вказана обставина спростовується наданими особистими поясненнями ОСОБА_3 на бланку за формою, яка наведена в додатку до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України.
Також, позивач зазначав про незаконність спірного наказу через ту обставину, що службове розслідування проведено за фактом бійки працівника поліції ОСОБА_6 з іншим громадянином , а окремо за порушення саме ОСОБА_3 вимог Дисциплінарного статуту ніякого розслідування не проводилось.
Зазначений довід судом відхиляється з тих підстав, що у вказаному не вбачається порушення відповідачем норм чинного законодавства. Дане твердження є суб'єктивною думкою позивача. Водночас, службове розслідування проводилось з метою встановлення всіх працівників поліції, які прямо чи опосередковано мали відношення до подій які мали місце 02.04.2017 р. в темний час доби біля супермаркету «АТБ» у місті Ізюм.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем у ході розгляду справи належними та допустимими доказами будо доведено правомірність оскаржуваного в даній справі наказу.
Відтак, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 14 серпня 2017 р.
Суддя Заічко О.В.