І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]
10 серпня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Немировської О.В.
суддів - Чобіток А.О., Соколової В.В.
при секретарі - Казанник М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року,
встановила:
позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2016 р. по справі було відкрито провадження.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 р. цивільну справу було направлено на розгляд до Павлоградського районного суду Дніпропетровської обл.. за підсудністю.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
При зверненні до суду позивач вказував, що між ним та відповідачем 27.05.2015 р. було укладено Договір позики, який був нотаріально посвідчений. Оскільки відповідач не повернув в повному обсязі суму позики, просив стягнути з нього заборгованість.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 р. цивільну справу було направлено на розгляд до Павлоградського районного суду Дніпропетровської обл. за підсудністю.
Направляючи справу на розгляд до Павлоградського районного суду Дніпропетровської обл. з урахуванням Розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 р. №2710/38-14, суд першої інстанції виходив з того, що за вказаною позивачем адресою: АДРЕСА_1 відповідач не проживає, а зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.
Такий висновок суду першої інстанції є правильним та зроблений з дотриманням норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являється в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, про те, що в Договорі позики місцем повернення позичених коштів визначено м. Київ, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки відповідно до ч. 8 ст. 110 ЦПК України позови, що виникають з договорів, у яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтись також за місцем виконання цих договорів.
Однак позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва саме за місцем проживання відповідача, а тому суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо дана справа не підсудна цьому суду.
Таким чином, ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді
№ справи: 7561/42692/16-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/6818/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Піхур О.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.