ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]
10 серпня 2017 року м.Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду
м. Києва в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.
суддів: Рейнарт І.М., Музичко С.Г.
при секретарі Горак Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного, третя особа: Лівобережна міжрайонна виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, за апеляційною скаргою представника Олімпійського коледжу імені ІванаПіддубного - Шевчука Володимира Івановича на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 травня 2017 року,
встановила:
У жовтні 2016 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому з урахуванням уточнень просив стягнути з Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 66 618,50 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що перебував у трудових відносинах з відповідачем з 29 березня 2011 року.
Наказом №83-К від 13 березня 2015 року його було звільнено з роботи та видано трудову книжку. При цьому відповідачем не було здійснено повний розрахунок, а саме не виплачено компенсацію за невикористану відпустку, яка була стягнута рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року.
З урахуванням того, що з ним не було проведено належний розрахунок при звільненні, просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 16.03.2015 р. по 06.07.2016 р. в сумі 66 618,50 грн. ( 325 днів х 204 грн. 98 коп.), виходячи з середньоденного заробітку в сумі 204 грн. 98 коп., який був встановлений рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 07 грудня 2015 року.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25 травня 2017 року позов задоволено.
Стягнуто з Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 66 618,50 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі представник Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного - Шевчук В.І., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Свої доводи обґрунтовує тим, що затримка виплати компенсації за невикористану відпустку відбулась внаслідок існування спору щодо її розміру. При цьому вина відповідача у затримці розрахунку при звільненні позивача була відсутня.
В судове засідання представник Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного - Шевчук В.І. не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.
Позивач просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь по справі, пояснення позивача, дослідивши матеріали даної справи, а також справи №754/5581/15-ц про поновлення позивача на роботі, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з підстав його доведеності та обґрунтованості.
Колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду, оскільки він не в повному обсязі відповідає обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем з 29 березня 2011 року.
Наказом директора Республіканського вищого училища фізичної культури №83-к від 13 березня 2015 року позивача було звільнено з роботи за систематичне невиконання трудових обов'язків, ч.1п.3 ст.40 КЗпП України.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року з Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного на користь ОСОБА_1 стягнуто компенсацію за невикористану відпустку в сумі 2772,85 грн.
Підставою для стягнення слугувало те, що при звільненні позивача з роботи з ним не було проведено належного розрахунку.
Судом встановлено, що вказана виплата була здійснена відповідачем 07 липня 2016 року.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 07 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора з виховної роботи Республіканського вищого училища фізичної культури та скасовано наказ директора Республіканського вищого училища фізичної культури від 13 березня 2015 року №83-к. Поновлено ОСОБА_1 на вказаній посаді з 13 березня 2015 року.
Вирішено питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоду.
Наказом директора Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного №432-к від 07 грудня 2015 р. ОСОБА_1 звільнено з роботи за згодою сторін, ст. 36 КЗпП України.
Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
За наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
З огляду на те, що звільнення позивача з роботи відбулось 07 грудня 2015 р., а виплата належної при звільненні компенсації за невикористану відпустку в сумі 2772,85 грн. - 07 липня 2016 року, правові підстави для покладення на відповідача відповідальності за затримку розрахунку при звільненні за період з 16 березня 2015 року відсутні.
Суд першої інстанції вказаного не врахував та дійшов помилкового висновку в частині визначення періоду затримки розрахунку, що призвело до помилкового визначення суми середнього заробітку, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи викладене, ухвалене по справі судове рішення підлягає зміні шляхом зменшення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 66 618,50 грн. до 29 517,12 грн.
При цьому колегія суддів виходить з такого розрахунку : за період з 09.12.2015 р. по 07.07.2016 р. - 144 робочих днів х 204,98 грн. = 29 517,12 грн.
Підлягає зміні ухвалене судове рішення також в частині стягнення судового збору шляхом його зменшення до 551,20 грн.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності вини відповідача у не проведенні належного розрахунку у зв'язку з наявністю спору про розмір належних до виплати сум є необґрунтованими.
Так, відповідачем не доведено наявність обставин, які унеможливили виконання ним свого зобов'язання здійснити з позивачем належний розрахунок при звільненні.
З огляду на те, що спір про розмір належних до виплати сум було вирішено на користь позивача та позовні вимоги задоволено в повному обсязі, правові підстави для застосування принципу співмірності між сумою боргу та вимогою про відповідальність за затримку розрахунку відсутні.
Керуючись ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів
Вирішила:
Апеляційну скаргу представника Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного - Шевчука Володимира Івановича задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 травня 2017 року змінити.
Зменшити суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що підлягає стягненню з Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного на користь ОСОБА_1, з 66 618,50 грн. до 29 517,12 грн.
Вказана сума визначена без урахування податків та інших обов'язкових платежів, які підлягають утриманню відповідно до вимог чинного законодавства України.
Зменшити суму судового збору, який підлягає стягненню з Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного в дохід держави, з 666,19 грн. до 551,20 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді
Справа №754/12691/16-ц
Апеляційне провадження №22-ц/796/7757/2017
Головуючий у суді першої інстанції: ТаранН.Г.
Доповідач в суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.