03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа №756/7536/15-ц Головуючий у 1 інстанції Шевчук А.В.
Апеляційне провадження № 22-ц/796/6520/2017 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.
8 серпня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,
суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І., при секретарі Казанник М.М.,
за участю представника позивача ОСОБА_3.,
представника відповідача БадахаС.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», ОСОБА_6 про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, протоколу про проведення прилюдних торгів, акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, свідоцтва про право власності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27 січня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.
Судом першої інстанції встановлено, що 30.08.2010 державним виконавцем ВДВС Оболонського РУЮ м. Києва відкрито виконавче провадження №21080829 за виконавчим написом №142, виданим 26.02.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щадко О.І. про звернення стягнення на АДРЕСА_1 в рахунок виконання вимог за кредитним договором №11/07-11-2005 від 10.11.2005 та Додатками до нього, укладеними між ОСОБА_6 та ВАТ «Банк «Біг Енергія» (правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія») про стягнення з ОСОБА_5, який був майновим поручителем за зобов'язанням ОСОБА_6 на користь Банку боргу за кредитним договором в розмірі 758 156,86грн.
26 лютого 2015 року ПП «Інформаційний центр» листом повідомило ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві, ОСОБА_5 та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна 16.03.2015 о 09:00 год., які в подальшому були визнані такими, що не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців. 23.03.2015 ТОВ «ФК Довіра та гарантія» направила до ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві заяву про придбання предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна, у зв'язку з чим 20.04.2015 було закінчено примусове виконання виконавчого напису нотаріуса.
Виходячи з того, що обставини, на які посилався ОСОБА_5 як на підставу своїх позовних вимог, не знайшли свого підтвердження, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 січня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача просив апеляційну скаргу задовольнити з наведених у ній доводів. Представник третьої особи заперечував проти апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Інші особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не з'явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином (т2 ас54,56), заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подали, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення - залишенню без змін з огляду на таке.
Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, та обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Встановлено, що на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу №142 від 26.02.2010 було звернуто стягнення на предмет іпотеки (квартиру АДРЕСА_1) заборгованість по кредитному договору №11/07-11-2005 від 10.11.2005 та Додатковими угодами до нього: №1 від 05.12.2006, №2 від 05.11.2007, №3 від 07.11.2008 у розмірі 758 156,86грн, яка складається з: 356 407,90грн заборгованості по тілу кредиту; 66 367,41грн суми нарахованих та не сплачених відсотків; 280 338,14грн пені за несвоєчасну сплату суми кредиту; 52 043,41грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом (т1 ас140). На підставі вказаного виконавчого напису 30.08.2010 державним виконавцем ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві було відкрито виконавче провадження (т1 ас142,142). В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем було складено Акт опису й арешту майна №410345 від 12.10.2010 (т1 ас 143) та здійснено дії з приводу реалізації предмету іпотеки.
Для визначення вартості предмету продажу державним виконавцем було залучено суб'єкта оціночної діяльності ДП «Інформаційний центр» Міністерство юстиції України, яким було проведено звіт про оцінку майна та здійснено всі організаційні дії з приводу їх проведення, проте, через відсутність допущених учасників, призначені на 16.03.2015 з приводу реалізації квартири АДРЕСА_1 прилюдні торги не відбулися, у зв'язку з чим іпотекодержатель виявив бажання придбати предмет іпотеки за початковою ціною в рахунок повного погашення заборгованості.
Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав, встановлених ч. 1 ст. 215 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Порушень з приводу процедури підготовки та порядку проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить позивачу, судом не встановлено.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_5 посилався на порушення процедури проведення прилюдних торгів з приводу реалізації предмета іпотеки, а саме на те, що в порушення ч.8 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» після придбання іпотекодержателем предмета іпотеки йому не було повернуто різницю між початковою вартістю майна та сумую коштів, що підлягають стягненню.
Відповідно до ч. 8 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 1999 року) у разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом.
Враховуючи, що 16.03.2015 прилюдні торги не відбулися, ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» у встановлений законом строк 23.03.2015 виявило бажання придбати предмет іпотеки за початковою ціною 731 215,00грн (т1 ас125) в рахунок повного погашення заборгованості за кредитним договором №11/07-11-2005 від 10.11.2005 та Додатковими угодами до нього: №1 від 05.12.2006, №2 від 05.11.2007, №3 від 07.11.2008, яка складала 758 156,86грн, у зв'язку з чим 20.04.2015 державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого напису про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1.
Доводи апеляційної скарги про неправильне обрахування суми заборгованості не заслуговують на увагу, адже у матеріалах справи наявний виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки на погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 758 156,86грн (Т1 ас140).
За таких обставин посилання ОСОБА_5 на те, що йому не відшкодовано різницю між оціночною вартістю квартири та сумую заборгованості, не заслуговують на увагу, оскільки початкова вартість нереалізованого майна не перевищує суму боргу, яка підлягала стягненню за виконавчим документом, а тому, ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» не було зобов'язано вносити будь-які кошти на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби. Отже, передбачених законом підстав вважати порушеною ч. 8 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» немає.
Більше того, зазначена в обґрунтування позовних вимог обставина не є в розумінні ст. ст. 203,215 ЦК України підставою для визнання недійсними прилюдних торгів, які згідно протоколу №62005 від 16.03.2015 не відбулися.
За таких обставин висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні, ґрунтуються на вимогах закону і підтверджується матеріалами справи. Суд повно і всебічно з'ясував обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень. Передбачених ст. 309 ЦПК України підстав для скасування рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 січня 2017 року не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 308, 309 313 - 315 ЦПК України, колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 січня 2017 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Суддя-доповідач Н.О. Антоненко
Судді А.М. Стрижеус
О.І. Шкоріна