14 серпня 2017 року м. Чернігів Справа № 825/1230/17
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області про скасування припису,
11.08.2017 ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області про скасування припису.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VІ).
У відповідності до статті 1 Закону №3674-VІ судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Згідно частини 1 статті 4 Закону №3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, частиною 2 статті 4 Закону №3674-VІ встановлено, що за подання фізичною особою до суду позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до статті 7 Закону України від 21.12.2016 № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі - Закон № 1801-VIII) з 1 січня 2017 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1600 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру повинна сплатити судовий збір у розмірі 640,00 грн. (1600,00 грн. х 0,4 = 640,00 грн.).
Поряд з цим, у ході ознайомлення із позовною заявою та доданими до неї документами судом виявлено, що до позовної заяви позивачем не додано оригіналу документу про сплату судового збору у відповідному розмірі.
Згідно з частиною 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 має бути залишена без руху та позивачу встановлено п'ятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали суду, для усунення вказаного недоліку, шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у відповідному розмірі.
При цьому, одночасно з поданням позовної заяви, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати до ухвалення судом рішення у справі.
Вищевказане клопотання обґрунтоване тим, що позивач є особою похилого віку та отримує невелику пенсію. У свою чергу, правову допомогу було надано позивачу на підставі наказу директора Менського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 21.07.2017 № 375-нв «Про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1». Вищевказані обставини, вважає достатніми для звільнення позивача від слати судового збору або відстрочення його сплати до ухвалення судом рішення у справі.
Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом №3674-VІ.
У свою чергу, зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вказана позовна заява належить до об'єктів справляння судового збору відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 Закону № 3674-VI, а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб'єктів, яким згідно з нормами статті 5 Закону № 3674-VI встановлені пільги щодо його сплати.
Згідно зі статтею 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналогічні норми містяться і у частині 1 статті 88 КАС України.
Тобто, положення наведених правових норм покликані забезпечити безперешкодний доступ особи до правосуддя незважаючи на її майновий стан, а також гарантувати право на судовий захист усіх осіб, які такого потребують, але через певні фінансові (матеріальні) фактори, складнощі постійного або тимчасового характеру, не можуть оплатити судові витрати повністю або частково у строк та в обсязі, встановлені чинним законодавством України.
Разом з тим, вищевказані правові норми Закону № 3674-VI та КАС України не мають безумовного, абсолютного характеру і встановлюють певні умови, за наявності яких особа, яка звертається до суду з відповідною заявою чи скаргою, може скористатись пільгами, встановленими цими статтями щодо сплати судового збору.
При цьому, підставою для звільнення сторони у справі від сплати судового збору є відсутність у неї доходу або його наявність у розмірі, що не перевищує мінімальні соціальні стандарти, встановлені законодавством для відповідної категорії громадян, а також за інших обставин, які не дають можливості здійснити оплату судових витрат.
Натомість, розмір ставки судового збору може бути зменшений судом або розстрочений таким чином, щоб не допустити ситуації, в якій особа може залишитись без засобів для існування, проте в усіх випадках з урахуванням мінімальних соціальних гарантій у розмірах, встановлених для відповідних категорій громадян Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Також, особі, яка звертається з клопотанням в порядку вищевказаних правових норм Закону № 3674-VI і КАС України, необхідно врахувати і те, що воно має бути вмотивованим, а наведені в ньому доводи - підтверджені відповідними доказами.
Так, позивач у клопотанні про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати до ухвалення судом рішення у справі посилається на ту обставину, що останній є особою похилого віку та отримує невелику пенсію, про що свідчить довідка Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 02.08.2017 № 1188. Крім того, про незадовільний майновий стан позивача свідчить і надання останньому правової допомоги Менським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Разом з тим, посилання позивача, підтверджене лише довідкою органу Пенсійного фонду про розмір отримуваної пенсії та наказом директора Менського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 21.07.2017 № 375-нв «Про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1»., не може свідчити про незадовільний майновий стан ОСОБА_1 (у розумінні приписів статті 8 Закону № 3674-VI і статті 88 КАС України) та неможливість сплатити судового збору за подання даного адміністративного позову, а отже й бути визнана беззаперечною підставою для звільнення від його сплати або відстрочення сплати, що, разом з тим, не позбавляє можливості додаткового документального обґрунтування заявленого клопотання.
Аналогічна правова позиція була висловлена і Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 03.08.2017 (справа № К/800/26236/17).
При цьому, згідно з довідкою Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 02.08.2017 № 1188 про розмір отримуваної пенсії, розмір місячної пенсії позивача - 2365,00 грн. значно перевищує мінімальні соціальні гарантії, встановлені Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність з 1 травня становить 1312 грн. (стаття 7 Закону № 1801-VIII).
Крім того, Європейський суд з прав людини у справах «Толстой та Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy and Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13.07.1995, «Ейрі проти Ірландії» (Airey v. Ireland) від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001 зазначив, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду; що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Тобто, вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Наведене зумовлює висновок про відсутність, передбачених частиною 1 статті 8 Закону № 3674-VI та частиною 1 статті 88 КАС України, підстав для звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом рішення у справі.
Керуючись статтями 106,108,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати до ухвалення судом рішення у справі - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Встановити позивачу п'ятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліку поданої позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначеного недоліку у встановлений судом строк, відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде повернута йому та вважатись неподаною.
Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строк, передбачений статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Падій