11 серпня 2017 року Справа № 915/621/17
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю представників позивача - ОСОБА_1 - дов№242 від 29.10.2014
за участю представника відповідача - ОСОБА_2 - директор,
в засіданні приймає участь прокурор - Григорян Є.Р - посвідч.№0305059 від 13.08.2015
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,
за позовом: Першого заступника керівника Баштанського місцевого прокурора Миколаївської області (56101, Миколаївська область, м.Баштанка, пров.Пожежний 3) в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (АДРЕСА_1, 04112) в особі Миколаївського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, пр.Миру, 34, к.712, м.Миколаїв, 54034
до відповідача: Фермерського господарства “Нескінченний Обрій”, 56203, Миколаївська область, смт.Березнегувате, вул.Космонавтів, 53
про: стягнення 47 912,72 грн.
встановив:
Перший заступник керівника Баштанського місцевого прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Миколаївського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом (заява про зменшення позовних вимог №(15-35)6107вих-17 від 04.08.2017 в якому просить суд стягнути з Фермерського господарства “Нескінченний Обрій” заборгованості за Договором №34 від 16.12.2010 про надання фінансової підтримки фермерському господарству в сумі 27 912,72 грн. з якої: 10 290,00 грн. - інфляційні, 17 622,72 грн. - пеня.
07.08.2017 прокурор до відділу документально забезпечення господарського суду Миколаївської області надав заяву про зменшення позовних вимог в якій зазначає, що 22.07.2017 Фермерське господарство “Нескінченний Обрій” перерахувало на рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств кошти в сумі 20 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором про надання фінансової підтримки фермерському господарству, у зв'язку з цим просить суд: стягнути з Фермерського господарства “Нескінченний Обрій” на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Миколаївського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств заборгованість за Договором №34 від 16.12.2010 про надання фінансової підтримки фермерському господарству в сумі 27 912,72 грн. з якої: 10 290,00 грн. - інфляційні, 17 622,72 грн. - пеня.
Відповідач в судовому засіданні 11.08.2017 підтвердив сплату основної суми боргу в розмірі 20 000,00 грн., позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 10 290,00 грн. визнав та просить суд зменшити розмір пені, оскільки вона є неспіврозмірна з основною сумою заборгованості.
Судом розглядаються зменшені позовні вимоги.
При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.
16 грудня 2010 року між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Миколаївського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (далі - Укрдержфонд) та фермерським господарством «Шанс» (далі - фермерське господарство) було укладено договір №34 про надання фінансової підтримки фермерському господарству(далі- Договір).
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців та громадських формувань ФГ «Шанс» (код ЄДРПОУ 23036590) змінило назву на ФГ «Нескінченний обрій» (код ЄДРПОУ 23036590).
У відповідності до п. 1.5 нової редакції Статуту фермерського господарства «Нескінченний обрій», затвердженого протоколом загальних зборів господарства №1 від 06.09.2016, фермерське господарство «Нескінченний обрій» (колишня назва «Шанс») є правонаступником ФГ «Крона» та «Вертеп».
Відповідно до п. 1 Договору, Укрдержфонд (в особі Миколаївського відділення) зобов'язується надати фінансову підтримку на поворотній основі фермерському господарству в сумі 100 000,00 грн., а фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку у визначений договором строк.
Згідно п. 3.1.4 Договору, Укрдержфонд має право на зміну умов договору в односторонньому порядку та/або розірвання договору в односторонньому порядку та вимагати від фермерського господарства дострокового повернення фінансової підтримки, в разі порушення останнім (незалежно від вини) будь - якого зобов'язання або його частки по цьому договору.
У відповідності до п. 3.4.5 Договору, фермерське господарство зобов'язано, у разі отримання повідомлення від Миколаївського відділення Укрдержфонду про зміну умов договору Укрдержфондом в односторонньому порядку (п.3.1.4 Договору) виконувати свої зобов'язання по договору з урахуванням змін умов останнього.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач повідомленням №014/10 від 12.01.2015, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань щодо своєчасного повернення коштів фінансової підтримки, повідомив відповідача, що у відповідності до п. 3.1.4 Договору вимагає від фермерського господарства достроково повернути кошти фінансової підтримки для чого змінює умови договору в односторонньому порядку, а саме п. 3.4.3 Договору викладає у наступній редакції:
« 3.4.3. Фермерське господарство зобов'язано повернути кошти фінансової підтримки до Миколаївського відділення Укрдержфонду згідно з встановленим графіком:
- до 15 листопада 2011 року в сумі 20 000,00 грн.;
- до 15 листопада 2012 року в сумі 20 000,00 грн.;
- до 15 листопада 2013 року в сумі 20 000,00 грн.;
- до 15 листопада 2014 року в сумі 20 000,00 грн.;
- до 15 лютого 2015 року в сумі 20 000,00 грн.;
Викладає п. 4.1 Договору в наступній редакції:
4.1 Фінансова підтримка надається фермерському господарству з кінцевим терміном повернення до 15 лютого 2015 року та повертається останнім згідно з встановленим графіком (п.3.4.3), окрім випадків зміни умов договору або розірвання договору Укрдержфондом в односторонньому порядку (а.с.22).
Зазначене повідомлення відповідач отримав 16.01.2015, про що свідчить витяг з укрпошти (а.с.23).
Пунктом 4.2 Договору, сторони встановили, що цей договір діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов'язань передбачених цим договором.
У відповідності до п. 7.3 Договору, всі зміни та доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін у письмовій формі та є його невід'ємними частинами.
Позивач на виконання умов Договору, надав відповідачу фінансову підтримку на поворотній основі в розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №363 від 17.12.2010 (а.с.14).
Відповідач в судовому засіданні підтвердив факт отримання коштів від позивача.
Відповідач свої зобов'язання по Договору не виконав, не повернув кошти фінансової підтримки в розмірі 20 000,00 грн. до Миколаївського відділення Укрдержфонду у встановлений Договором строк, а саме до 15 лютого 2015 року.
З метою отримання грошових коштів згідно умов Договору, позивач направив на адресу відповідача претензію №014/43 від 15.03.2017 з вимогою повернути до Миколаївського відділення Укрдержфонду 20 000,00 грн. та спалити нараховані штрафні санкції, а саме 10 290, 00 грн. - інфляційних, 17 622,72 грн. - пені (а.с.15 ).
Відповіді на вказану претензію від відповідача не надходило.
У зв'язку з несвоєчасним поверненням коштів наданої підтримки позивач просить суд стягнути з відповідача нараховані штрафні санкції.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ч. 1 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 5.2 Договору визначено, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує Миколаївському відділенню Укрдержфонду пеню за кожен день неповернення коштів, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення: з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати повного повернення коштів фінансової підтримки включно.
У зв'язку з несвоєчасним поверненням коштів фінансової підтримки позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с.16) нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 17 622,72 грн. за період з 15.02.2015 по 15.03.2017.
Судом за допомогою програми «Законодавство» перевірений розрахунок пені за період з 15.02.2015 по 15.03.2017 та визначено що розмір пені становить 17 623,80 грн., але враховуючи принцип диспозитивності судом розглядаються вимоги про стягнення пені у розмірі 17 622,72 грн. які заявлені позивачем в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні просить суд зменшити розмір пені, оскільки вона є неспіврозмірна з основною сумою заборгованості.
Нарахування неустойки повинно відповідати передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Право суду, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, передбачене пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, вказана процесуальна норма застосовується виключно у сукупності з нормами права матеріального, які передбачають можливість зменшення розміру пені, а саме частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. За приписами статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Підпунктом 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Керуючись вказаними нормами права, господарський суд, здійснив оцінку співвідношення сум основного боргу та штрафних санкцій на предмет їх розумності, співрозмірності, адекватності, враховуючи інтереси обох сторін та враховуючи сплату відповідачем основної суми заборгованості, вважає за необхідне реалізувати право суду на зменшення розміру пені, передбачене вищенаведеними нормами права, та зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення з відповідача у позовній заяві суми пені (17 622,72 грн.) на 50% - до 8 811,36 грн.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Згідно п. 5.1 Договору, у випадку прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки, фермерське господарство зобов'язане сплатити Миколаївському відділенню Укрдержфонду суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.
Позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с.16), нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування за період з березня 2015 року по лютий 2017 року в розмірі 10 290,00 грн.
Судом за допомогою програми «Законодавство» перевірений розрахунок інфляційних за період з березня 2015 року по лютий 2017 року та визначено що розмір інфляційних становить 10 291,33 грн., але враховуючи принцип диспозитивності стягненню підлягають інфляційні у розмірі 10 290,00 грн. які заявлені позивачем в позовній заяві.
Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, судом враховано, що відповідно до абз. 4 п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 року “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Фермерського господарства “Нескінченний Обрій” (56203,
Миколаївська область, смт.Березнегувате, вул.Космонавтів, 53, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 23036590) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Миколаївського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (пр.Миру, 34, к.712, м.Миколаїв, 54034, рахунок №31132425700005, МФО 826013, ГУДКСУ в Миколаївській області, Державний бюджет України, код ЄДРПОУ 37992781) 10 290,00 грн. - інфляційних втрат, 8 811,36 грн. - пені.
3. Стягнути з Фермерського господарства “Нескінченний Обрій” (56203,
Миколаївська область, смт.Березнегувате, вул.Космонавтів, 53, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 23036590) на користь прокуратури Миколаївської області (пров.Костенко, 2 м.Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, р/р 35215058000340, Банку ДКСУ м.Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910048) 1600,00 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу
Повний текст рішення складено 11.08.2017
Суддя Н.О. Семенчук