ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
04.08.2017Справа №910/7951/17
за позовом Приватного акціонерного товариства Страхової компанії "Енергорезерв"
до "Моторного (транспортного) страхового бюро України"
про стягнення 621525 грн. 22 коп.
Суддя Отрош І.М.
Представники сторін:
від позивача: Бреус О.М. - представник за довіреністю б/н від 24.10.2016;
від відповідача: Патрик Г.Г. - представник за довіреністю № 6-03/122 від 16.03.2017.
18.05.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Страхової компанії "Енергорезерв" з вимогами до "Моторного (транспортного) страхового бюро України" про стягнення 621525 грн. 22 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем передбаченого ст. 51 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Положенням про Фонд захисту потерпілих обов'язку з повернення суми неповернутого залишку гарантійного внеску позивача у Фонді захисту потерпілих у Моторному транспортному страховому бюро України, за наслідками втрати позивачем статусу асоційованого члена МТСБУ (припинення членства) у зв'язку з заборгованістю перед МТСБУ в частині формування базового гарантійного внеску до Фонду захисту потерпілих, з 28.02.2014. З огляду на наведені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 621525,55 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 порушено провадження у справі № 910/7951/17 та справу призначено до розгляду на 06.06.2017.
01.06.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
06.06.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю представника взяти участь у судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2017 розгляд справи № 910/7951/17 відкладено на 27.06.2017.
У судовому засіданні 27.06.2017 представником відповідача подано відзив на позов. Згідно з даним відзивом на позов представник відповідача заперечує проти позову з тих підстав, що у період з 26.01.2016 по 06.08.2013 позивачем було сплачено до Фонду захисту потерпілих у ДТП 553882,90 грн., решта суми у розмірі 518853,76 грн., які складають внесок позивача у Фонді, було доформовано відповідачем за рахунок відрахувань цього страховика з премій за реалізовані поліси та втрачених бланків. Так, відповідач повернув позивачеві сплачений ним внесок у розмірі 424332,38 грн., а за рахунок решти від сплаченого (129550,52 грн.) та за рахунок сформованого внеску у ФЗП (30353,67 грн.) відповідач сплатив 159904,19 грн. за зобов'язаннями страховиків, що визнані банкрутами. Також відповідач вказує, що ним було створено резерв знецінення фінансових інвестицій у ПАТ «Брокбізнесбанк» на загальну суму 252165419,44 грн., в якій наявна дольова участь позивача у розмірі 542515,67 грн. За наведених обставин, відповідач зазначає про відсутність підстав для стягнення заявленої у позові суми, у зв'язку з чим просить відмовити у позові.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27.06.2017 оголошено перерву до 14.07.2017.
06.07.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення на відзив, згідно з якими позивач зазначає, що нормами ст. 51 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що поверненню підлягають гарантійні внески, сплачені страховиком до Фонду захисту потерпілих, без урахування джерел його формування. Позивач вказує, що всі кошти (сплачені до ФЗП як внесок та ті, що сплачені до ФЗП та вільні від зобов'язань) обліковувались на одному рахунку 471. Крім того, позивач вважає, що створення відповідачем резерву знецінення фінансових інвестицій, до якого включено невиплачений залишок коштів гарантійного внеску до Фонду захисту потерпілих, є неправомірним, оскільки такий резерв створено на підставі Порядку розподілу виплат 2014 року, що був прийнятий після виходу позивача зі складу асоційованих членів відповідача, так само як, на думку позивача, незаконними є регламентні виплати щодо зобов'язань страховика-банкрута на підставі Порядку розподілу виплат 2014 року, що був прийнятий після виходу позивача зі складу асоційованих членів відповідача.
11.07.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи.
12.07.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли доповнення до пояснень на відзив, згідно з якими позивач вказує, що сформований відповідачем гарантійний внесок позивача у Фонді захисту потерпілих відповідача фактично складає залишок вільних від зобов'язань коштів, що сплачені страховиком до фонду захисту потерпілих, який в силу п. 6.3. Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах повинні зараховуватись до базового гарантійного внеску такого страховика у фонді захисту потерпілих.
У судове засідання 14.07.2017 з'явились представники сторін, надали усні пояснення по суті спору та подали клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2017 продовжено строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 28.07.2017.
17.07.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи.
25.07.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення до розрахунків, згідно з якими позивач вказує, що розмір базового гарантійного внеску позивача у Фонді захисту потерпілих МТСБУ складається із сум грошових коштів, сплачених за рахунок позивача, і станом на 31.12.2013 становили 1041086,66 грн.
26.07.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли доповнення до додаткових пояснень до розрахунків.
У судовому засіданні 28.07.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 04.08.2017.
В судове засідання 04.08.2017 з'явились представники позивача та відповідача. Позивач підтримав позовні вимоги, відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.
У судовому засіданні 04.08.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд
30.12.1999 Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Енергорезерв" (позивач) набуло статусу асоційованого члена Моторно (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ, відповідач), при цьому порядок і умови здійснення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України були визначені Положенням про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, затвердженого постановою від 28 вересня 1996 р. N 1175 Кабінету Міністрів України.
З 01.01.2005, з набранням чинності Закону України від 01.07.2004 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вказана постанова Кабінету Міністрів України втратила чинність, а порядок здійснення страхування з даного виду був врегульований нормами цього Закону.
Пунктом 39.1. ст. 39 Закону визначено, що МТСБУ є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.
Згідно зі ст. 44 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", серед інших, органами управління та контролю МТСБУ є Координаційна рада МТСБУ та президія.
Відповідно до підпунктів а), г) п. 46.1. ст. 46 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" до компетенції Координаційної ради МТСБУ належить здійснення контролю за виконанням МТСБУ своїх повноважень відповідно до нормативно-правових актів у сфері страхування цивільно-правової відповідальності та здійснення тимчасового виконання функцій загальних зборів членів та президії МТСБУ у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до підпунктів 43.1.1., 43.1.2. п. 43.1., п. 43.3. ст. 43 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для забезпечення виконання зобов'язань членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому створюються централізовані страхові резервні фонди: фонд страхових гарантій та фонд захисту потерпілих (надалі - ФЗП). Порядок і умови формування централізованих страхових резервних фондів встановлюються положенням про порядок і умови формування централізованих страхових резервних фондів, що затверджується президією МТСБУ та погоджується з Координаційною радою МТСБУ.
Згідно з підпунктом 39.2.2. п. 39.2. ст. 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" одним з основних завдань МТСБУ є управління централізованими страховими резервними фондами, що створюються при МТСБУ для забезпечення виконання покладених на нього функцій.
За умовами підпунктів а), б) п. 51.1. ст. 51 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в редакції на день набрання ним чинності, для набуття статусу асоційованого члена МТСБУ страховик зобов'язаний отримати ліцензію на здійснення страхування цивільно-правової відповідальності та сплатити до ФЗП гарантійний внесок у розмірі, визначеному положенням про цей фонд, у сумі, не меншій за еквівалент 100 тисяч євро.
Відповідно до п.51.8. ст. 51 Закону члени МТСБУ зобов'язані сплачувати:
а) членські внески у розмірі, визначеному загальними зборами членів МТСБУ;
б) гарантійні та інші внески до централізованих страхових резервних фондів у розмірі, визначеному цим Законом;
в) відрахування з премій обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідно до цього Закону.
На виконання зазначених вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Енергорезерв" отримало ліцензію на здійснення страхування цивільно-правової відповідальності.
Зазначені обставини встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 у справі №910/260/16, залишеному без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2016, а отже дані обставини в силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування.
Судом встановлено, що 28.12.2012 між Моторним (транспортним) страховим бюро України та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія «Енергорезерв» укладено договір про співпрацю №059 між Моторним (транспортним) страховим бюро України та страховиком у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами, предметом якого є співробітництво сторін у сфері організації та провадження обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами страхування.
Пунктами 2.2.7. та 2.2.8. даного договору встановлено, що Бюро (відповідач) зобов'язується розміщувати кошти, які сплачуються страховиком до фонду захисту потерпілих Бюро, у відповідності до вимог законодавства та положення про цей фонд; повернути на умовах, що встановлені законом, положенням про фонд захисту потерпілих та цим договором, гарантійні внески, сплачені страховиком до цього фонду.
Законом України від 05.07.2012 р. № 5090-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який набрав чинності 05.11.2012, були внесені зміни до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно з якими страховик вважається таким, що прийнятий у члени МТСБУ та набув статусу асоційованого члена, після прийняття МТСБУ рішення про задоволення відповідної заяви страховика, укладення між МТСБУ та страховиком договору про співпрацю щодо внутрішніх договорів страхування, розмір мінімального базового гарантійного внеску базового гарантійного внеску до ФЗП визначається Положенням про цей фонд та не може бути меншим за суму, еквівалентну 500000,00 євро (п. 51.1. ст. 51 Закону). При цьому, якщо розмір гарантійних внесків до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ не відповідає розміру, визначеному цим Законом, такий страховик зобов'язаний сплатити різницю між визначеною цим Законом сумою і сумою, сплаченою страховиком, виходячи з того, що половина коштів сплачується не пізніше ніж через 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом, а у повному розмірі - не пізніше ніж через 24 місяці з дня набрання чинності цим Законом (абзац другий ч. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону).
Внаслідок внесених змін до законодавства та збільшення розміру базового гарантійного внеску до ФЗП, позивач вирішив припинити своє членство в МТСБУ та листом № 228 від 30.10.2013, копія якого долучена до позову, повідомив про таке рішення МТСБУ.
Судом встановлено, що листом № 6/3-05/31349 від 08.11.2013 відповідач повідомив позивача про те, що рішення про припинення членства буде розглянуте на найближчих Загальних зборах членів МТСБУ.
Судом встановлено, що рішення про втрату асоційованого члена МТСБУ було прийняте відповідачем 28.02.2014, в результаті якого відповідач направив позивачу повідомлення № 6/3-05/6459 про втрату статусу асоційованого члена МТСБУ.
Судом встановлено, що листами № 5-41/506 від 14.01.2014 та № 5-41/1488 від 21.01.2014 відповідач надіслав позивачу Звіт про рух коштів ФЗП та розподіл інвестиційного доходу за четвертий квартал 2013 року та Звіт про рух коштів ФЗП ПАТ "СК "Енергорезерв" за четвертий квартал 2013 року, згідно з якими сума гарантійного внеску позивача станом на 31.12.2013 складала 1041086,66 грн., а заборгованість по сплаті відповідачем інвестиційного доходу, отриманого від розміщення внеску - 0,00 грн. Разом з цим, відповідач повідомив, що після затвердження звітів Координаційною радою вони будуть надані кожному страховику, а інвестиційний дохід буде своєчасно перераховано.
Судом встановлено, що відповідач сплатив позивачеві частину коштів гарантійного внеску у зв'язку з припиненням членства позивача у МТСБУ в сумі 105888,62 грн., в тому числі, 1779,96 грн. інвестиційного доходу (10% залишку гарантійного внеску до ФЗП станом на 31.12.2013 з суми 1041086,66 грн. та 10% від інвестиційного доходу за 1 квартал 2014 року), що підтверджується платіжним дорученням від 28.07.2014 № 6852.
Відтак, залишок коштів, які підлягали поверненню відповідачем, після здійснення даного платежу, склав: гарантійний внесок до ФЗП (1041086,66 грн. - 104 108,66 грн. (10% від ФЗП, що належать позивачеві) - 936978,00 грн. та інвестиційний дохід за І квартал 2014 року (17799,55 - 1779,96 грн. (10% від інвестиційного прибутку, отриманого від розміщення внеску) - 16019,59 грн.
Вказані обставини встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 у справі №910/260/16, залишеному без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2016, а отже дані обставини в силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування.
Так, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Енергорезерв" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 318062,85 грн. заборгованості, зумовленої неповерненням позивачеві належної йому другої частини гарантійного внеску та інвестиційного прибутку після припинення останнім асоційованого членства в МТСБУ.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 у справі №910/260/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2016, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Енергорезерв" 318062,85 грн. заборгованості та 4770,94 грн. судового збору.
Судом встановлено, що 18.04.2016 Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Енергорезерв» грошові кошти у розмірі 182697,49 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12 від 18.04.2016, копія якого долучена до позову, з призначенням платежу: повернення інвестиційного доходу станом на 31.12.2015 згідно з листом №80 від 05.04.2016.
Так, суд зазначає, що спору з приводу неповернення відповідачем інвестиційного доходу між сторонами немає.
Судом встановлено 12.10.2016 Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Енергорезерв» грошові кошти 140136,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням №709 від 12.10.2016, копія якого долучена до позову, з призначенням платежу: повернення базового гарантійного внеску ФЗП згідно з рішенням Господарського суду від 22.02.2016.
Судом встановлено, що 12.12.2016 Дніпровським районним відділом державної виконавчої служби у м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві перераховано на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Енергорезерв» грошові кошти 145728,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7290 від 12.12.2016, копія якого долучена до позову, з призначенням платежу: перерахування коштів, стягнутих з МТСБУ на користь ПрАТ СК «Енергорезерв», виконавчий документ №910/260/16 від 24.10.2016.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою №2 від 16.01.2017 про добровільне повернення залишку гарантійних внесків (коштів), сплачених до фонду захисту потерпілих у ДТП ,у зв'язку з чим позивач просив повернути йому 655884,60 грн. решту суми гарантійних внесків у ФЗП (копія листа долучена до позову).
Судом встановлено, що листом від 23.02.2017 №5-41/4517 відповідач повідомив, що у період з 26.01.2016 по 06.08.2013 позивачем було сплачено до Фонду захисту потерпілих у ДТП 553882,90 грн.; відповідач повернув позивачеві сплачений ним внесок у розмірі 385202,06 грн., а грошові кошти у розмірі 134321,46 грн. сплачено відповідачем як регламентні виплати в порядку пп. ґ статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з чим відповідач вважає, що станом на 31.12.2016 залишок несплаченого гарантійного внеску складає 34359,38 грн.
Судом встановлено 23.02.2017 Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Енергорезерв» грошові кошти 34359,38 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача, копія якої долучена до позову, з призначенням платежу: повернення базового гарантійного внеску ФЗП згідно з наказом №8а від 23.02.2016.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про невиконання відповідачем передбаченого ст. 51 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Положенням про Фонд захисту потерпілих обов'язку з повернення суми неповернутого залишку гарантійного внеску позивача у Фонді захисту потерпілих у Моторному транспортному страховому бюро України, за наслідками втрати позивачем статусу асоційованого члена МТСБУ (припинення членства) у зв'язку з заборгованістю перед МТСБУ в частині формування базового гарантійного внеску до Фонду захисту потерпілих, з 28.02.2014. З огляду на наведені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 621525,55 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 30.12.1999 Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Енергорезерв" (позивач) набуло статусу асоційованого члена Моторно (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ, відповідач), при цьому порядок і умови здійснення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України були визначені Положенням про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, затвердженого постановою від 28 вересня 1996 р. N 1175 Кабінету Міністрів України.
З 01.01.2005, з набранням чинності Закону України від 01.07.2004 р. "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вказана постанова Кабінету Міністрів України втратила чинність, а порядок здійснення страхування з даного виду був врегульований нормами цього Закону.
Відповідно до підпунктів 43.1.1., 43.1.2. п. 43.1., п. 43.2., п. 43.3. ст. 43 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для забезпечення виконання зобов'язань членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому створюються централізовані страхові резервні фонди: фонд страхових гарантій та фонд захисту потерпілих (надалі - ФЗП). Джерелами формування централізованих страхових резервних фондів є: базовий та додаткові гарантійні внески у розмірі, визначеному МТСБУ; відрахування страховиків з премій обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності у розмірі, визначеному Координаційною радою МТСБУ; повернені МТСБУ в регресному порядку кошти за заподіяну у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкоду; добровільні внески та пожертвування. Порядок і умови формування централізованих страхових резервних фондів встановлюються положенням про порядок і умови формування централізованих страхових резервних фондів, що затверджується президією МТСБУ та погоджується з Координаційною радою МТСБУ.
За умовами підпунктів а), б) п. 51.1. ст. 51 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в редакції на день набрання ним чинності, для набуття статусу асоційованого члена МТСБУ страховик зобов'язаний отримати ліцензію на здійснення страхування цивільно-правової відповідальності та сплатити до ФЗП гарантійний внесок у розмірі, визначеному положенням про цей фонд, у сумі, не меншій за еквівалент 100 тисяч євро.
Пунктом 39.1. ст. 39 вказаного Закону визначено, що МТСБУ є єдиним об'єднанням страховиків, яке здійснює обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Як встановлено судом, на виконання вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Енергорезерв" отримало ліцензію на здійснення страхування цивільно-правової відповідальності.
Зазначені обставини встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 у справі №910/260/16, залишеному без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2016.
Як встановлено судом, 28.12.2012 між Моторним (транспортним) страховим бюро України та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія «Енергорезерв» укладено договір про співпрацю №059 між Моторним (транспортним) страховим бюро України та страховиком у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами, предметом якого є співробітництво сторін у сфері організації та провадження обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами страхування.
Як встановлено судом, пунктами 2.2.7. та 2.2.8. даного договору встановлено, що Бюро (відповідач) зобов'язується розміщувати кошти, які сплачуються страховиком до фонду захисту потерпілих Бюро, у відповідності до вимог законодавства та положення про цей фонд; повернути на умовах, що встановлені законом, положенням про фонд захисту потерпілих та цим договором, гарантійні внески, сплачені страховиком до цього фонду.
Законом України від 05.07.2012 р. № 5090-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який набрав чинності 05.11.2012, були внесені зміни до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно з якими страховик вважається таким, що прийнятий у члени МТСБУ та набув статусу асоційованого члена, після прийняття МТСБУ рішення про задоволення відповідної заяви страховика, укладення між МТСБУ та страховиком договору про співпрацю щодо внутрішніх договорів страхування, розмір мінімального базового гарантійного внеску базового гарантійного внеску до ФЗП визначається Положенням про цей фонд та не може бути меншим за суму, еквівалентну 500000,00 євро (п. 51.1. ст. 51 Закону). При цьому, якщо розмір гарантійних внесків до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ не відповідає розміру, визначеному цим Законом, такий страховик зобов'язаний сплатити різницю між визначеною цим Законом сумою і сумою, сплаченою страховиком, виходячи з того, що половина коштів сплачується не пізніше ніж через 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом, а у повному розмірі - не пізніше ніж через 24 місяці з дня набрання чинності цим Законом (абзац другий ч. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону).
Як встановлено судом, внаслідок внесених змін до законодавства та збільшення ФЗП, позивач вирішив припинити своє членство в МТСБУ та листом № 228 від 30.10.2013, копія якого долучена до позову, повідомив про таке рішення МТСБУ.
Як встановлено судом, листом № 6/3-05/31349 від 08.11.2013відповідач повідомив позивача про те, що рішення про припинення членства буде розглянуте на найближчих Загальних зборах членів МТСБУ.
Як встановлено судом, рішення про втрату асоційованого члена МТСБУ було прийняте відповідачем 28.02.2014, в результаті якого відповідач направив позивачу повідомлення № 6/3-05/6459 про втрату статусу асоційованого члена МТСБУ.
Правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у тому числі, діяльність МТСБУ регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Згідно з п. 51.8. статті 51 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" члени МТСБУ зобов'язані сплачувати: а) членські внески у розмірі, визначеному загальними зборами членів МТСБУ; б) гарантійні та інші внески до централізованих страхових резервних фондів у розмірі, визначеному цим Законом; в) відрахування з премій обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 51.9. ст. 51 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" гарантійні внески, сплачені страховиком до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, з урахуванням інвестиційного доходу, отриманого від розміщення таких внесків, та з вирахуванням коштів, сплачених МТСБУ, підлягають поверненню страховику за умови, що стосовно нього не здійснюється процедура ліквідації та/або банкрутства. Строк такого повернення з ФЗП становить три роки з дня припинення асоційованого членства страховика в МТСБУ.
Відповідно до підпунктів 43.1.1., 43.1.2. пункту 43.1., пункту 43.3. статті 43 того ж Закону для забезпечення виконання зобов'язань членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому створюються централізовані страхові резервні фонди: фонд страхових гарантій та фонд захисту потерпілих. Порядок і умови формування централізованих страхових резервних фондів встановлюються положенням про порядок і умови формування централізованих страхових резервних фондів, що затверджується президією МТСБУ та погоджується з Координаційною радою МТСБУ.
Підпунктом 3.12.2. пункту 3.12. Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затвердженого протоколом Координаційної ради МТСБУ від 06.12.2012 № 31/2012, яке діяло під час правовідносин сторін, зокрема, під час укладення сторонами договору про співпрацю, а також на момент виходу позивача із членів МТСБУ, встановлено, що гарантійні внески повертаються МТСБУ частинами: 10% його залишку - протягом 12 місяців з дати виходу страховика із складу Бюро, 30% залишку - протягом 12 місяців з дати виплати першої частини і решта залишку не пізніше закінчення трирічного строку з дати виходу страховика зі складу Бюро.
З огляду на наведене, оскільки рішення про втрату асоційованого члена МТСБУ було прийняте відповідачем 28.02.2014, в результаті якого відповідач направив позивачу повідомлення № 6/3-05/6459 про втрату статусу асоційованого члена МТСБУ, суд доходить висновку, що встановлений п. 51.9. ст. 51 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк повернення гарантійного внеску страховика у зв'язку з втратою ним статусу асоційованого учасника, сплинув 28.02.2017.
Як встановлено судом, листами № 5-41/506 від 14.01.2014 та № 5-41/1488 від 21.01.2014 відповідач надіслав позивачу Звіт про рух коштів ФЗП та розподіл інвестиційного доходу за четвертий квартал 2013 року та Звіт про рух коштів ФЗП ПАТ "СК "Енергорезерв" за четвертий квартал 2013 року, згідно з якими сума гарантійного внеску позивача станом на 31.12.2013 складала 1041086,66 грн., а заборгованість по сплаті відповідачем інвестиційного доходу, отриманого від розміщення внеску - 0,00 грн.
Як встановлено судом, Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало позивачеві частину коштів в сумі 105888,62 грн., в тому числі, 1779,96 грн. інвестиційного доходу (10% залишку гарантійного внеску до ФЗП станом на 31.12.2013 з суми 1041086,66 грн. та 10% від інвестиційного доходу за 1 квартал 2014 року), що підтверджується платіжним дорученням від 28.07.2014 № 6852. Відтак, суму гарантійного внеску, яка повернута за платіжним дорученням від 28.07.2014 № 6852, за вирахуванням інвестиційного доходу, становить 104108,66 грн.
Відтак, залишок коштів, які підлягали поверненню відповідачем, після здійснення даного платежу, склав: гарантійний внесок до ФЗП (1041086,66 грн. - 104 108,66 грн. (10% від ФЗП, що належать позивачеві) - 936978,00 грн. та інвестиційний дохід за І квартал 2014 року (17799,55 - 1779,96 грн. (10% від інвестиційного прибутку, отриманого від розміщення внеску) - 16019,59 грн.
Вказані обставини встановлені встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 у справі №910/260/16, залишеному без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2016, а отже звільнені від доказування.
Так, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Енергорезерв" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 318062,85 грн. заборгованості, зумовленої неповерненням позивачеві належної йому частини гарантійного внеску та інвестиційного прибутку після припинення останнім асоційованого членства в МТСБУ.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 у справі №910/260/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2016, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Енергорезерв" 318062,85 грн. заборгованості та 4770,94 грн. судового збору.
При цьому, як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 у справі №910/260/16, сума заборгованості у розмірі 318062,85 грн. включає в себе заборгованість щодо повернення суми гарантійного внеску у розмірі 281093,40 грн. та заборгованість щодо сплати інвестиційного доходу у розмірі 36969,45 грн.
При цьому, як зазначають сторони, спору щодо сплати інвестиційного доходу між ними немає, такий дохід було повністю сплачено відповідачем (копія платіжного доручення №12 від 18.04.2016 про сплату коштів у розмірі 182697,49 грн., з призначенням платежу: повернення інвестиційного доходу станом на 31.12.2015 згідно з листом №80 від 05.04.2016 долучена до позову).
Як встановлено судом, в подальшому 12.10.2016 Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Енергорезерв» грошові кошти 140136,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням №709 від 12.10.2016, копія якого долучена до позову, з призначенням платежу: повернення базового гарантійного внеску ФЗП згідно з рішенням Господарського суду від 22.02.2016.
Як встановлено судом, 12.12.2016 Дніпровським районним відділом державної виконавчої служби у м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві перераховано на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Енергорезерв» грошові кошти 145728,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7290 від 12.12.2016, копія якого долучена до позову, з призначенням платежу: перерахування коштів, стягнутих з МТСБУ на користь ПрАТ СК «Енергорезерв», виконавчий документ №910/260/16 від 24.10.2016.
За наведених обставин, присуджена Господарським судом міста Києва у справі №910/260/16 до стягнення сума заборгованості з повернення другої частини гарантійного внеску у розмірі 281093,40 грн. сплачена відповідачем (з урахуванням судового збору, присудженого таким рішенням - у розмірі 4770,94 грн.).
Як встановлено судом, 23.02.2017 Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Енергорезерв» грошові кошти 34359,38 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача, копія якого долучена до позову, з призначенням платежу: повернення базового гарантійного внеску ФЗП згідно з наказом №8а від 23.02.2016.
З огляду на наведені обставини, загальна сума коштів, яка сплачена відповідачем як повернення гарантійного внеску члена МТСБУ у зв'язку з припиненням його членства, складає 419561,44 грн.
Суд наголошує на тому, що фактично відповідачем повернуто позивачу гарантійний внесок останнього у ФЗП МТСБУ у розмірі 419561,44 грн., а не у розмірі 424332,38 грн., як зазначає відповідач, так як за платіжними дорученнями №709 від 12.10.2016 та №7290 від 12.12.2016 про сплату коштів на виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/260/16, відповідачем сплачено позивачу в тому числі судовий збір за подання позову у справі №910/260/16 у розмірі 4770,94 грн.
При цьому, як встановлено судом, відповідно до Звіту про рух коштів ФЗП та розподіл інвестиційного доходу за четвертий квартал 2013 року та Звіту про рух коштів ФЗП ПАТ "СК "Енергорезерв" за четвертий квартал 2013 року, складеного відповідачем, сума гарантійного внеску позивача у Фонді захисту потерпілих МТСБУ станом на 31.12.2013 складала 1041086,66 грн.
Разом з тим, як зазначає відповідач, у період з 26.01.2016 по 06.08.2013 позивачем було сплачено до Фонду захисту потерпілих у ДТП 553882,90 грн., решта суми, що складає внесок позивача у Фонді, було доформовано відповідачем за рахунок відрахувань цього страховика з премій за реалізовані поліси та втрачені бланки. Так, відповідач повернув позивачеві сплачений ним внесок у розмірі 424332,38 грн., а за рахунок решти від сплаченого (129550,52 грн.) та за рахунок сформованого внеску у ФЗП (30353,67 грн.) відповідач сплатив 159904,19 грн. як разові внески за страховиків, що визнані банкрутами, у зв'язку з чим заборгованість відповідача щодо повернення сплаченого гарантійного внеску, на думку відповідача, відсутня.
Як вбачається з розрахунків суми гарантійного внеску позивача до ФЗП МТСБУ, поданих сторонами, розмір гарантійного внеску ПрАТ СК «Енергорезерв» у ФЗП при МТСБУ складається з загальної суми наступних коштів (внесків):
522 232,90 грн. (219 000,00 + 211 232,90 + 53 000,00 + 39 000,00), сплачених 01.01.2005 СК «Енергорезерв» в якості гарантійного внеску у ФЗП (операції № 0000754 виписки з рахунку № 471 щодо внесків, за рахунок яких був сформований БГВ ПрАТ СК «Енергорезерв» протягом 2005 - 2013 років); 168 626,10 грн., зарахованих 01.01.2005 МТСБУ до гарантійного внеску у ФЗП, за рахунок сплачених СК «Енергорезерв» щомісячних відрахувань з отриманих страхових платежів за укладеними договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (в період дії постанови Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 р. № 1175 «Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»), (операції № 0000754 виписки з рахунку № 471щодо внесків, за рахунок яких був сформований БГВ ПрАТ СК «Енергорезерв»); 318 577,66 грн., зарахованих 05.11.2012 МТСБУ до гарантійного внеску у ФЗП, за рахунок сплачених СК «Енергорезерв» щомісячних відрахувань з премій, отриманих за внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та відповідно до п. 6.3. Положення про ФЗП 2012 зарахованих до базового гарантійного внеску у ФЗП (операції № 0000754 виписки з рахунку № 471); 15000,00 грн., сплачених 17.04.2013 р. СК «Енергорезерв» в якості гарантійного внеску у ФЗП (п.2.6. Положення про ФЗП 2012 р.) (операція № 009867 виписки з рахунку № 471 щодо внесків, за рахунок яких був сформований БГВ ПрАТ СК «Енергорезерв», картка рахунку: « 35.1. 01.01.10 - 31.12.13 рр.: Контрагенти: МТСБУ:Договори: Гарантійний внесок», п/д№ 172 від 17.04.2013; 16600,00 грн., сплачених 05.07.2013 СК «Енергорезерв» в якості гарантійного внеску у ФЗП (п.2.6. Положення про ФЗП 2012 р.), (операція № 010830 виписки з рахунку № 471 щодо внесків, за рахунок яких був сформований БГВ ПрАТ СК «Енергорезерв», картка рахунку: « 35.1. 01.01.10 - 31.12.13 рр.: Контрагенти: МТСБУ: Договори: Гарантійний внесок», п/д № 261 від 05.07.2013); 50,00 грн., сплачених 06.08.2013 СК «Енергорезерв» в якості гарантійного внеску у ФЗП (за втрачений бланк поліса страхування, п.2.7. Положення про ФЗП 2012 р.), (операція № 011046 виписки з рахунку № 471 щодо внесків, за рахунок яких був сформований БГВ ПрАТ СК «Енергорезерв», картка рахунку: « 35.1. 01.01.10 - 31.12.13 рр.: Контрагенти: МТСБУ:Договора: Гарантійний внесок»), що разом, станом на 31.12.2013 становить: 522 232,90 + 168 626,10 + 318 577,66 + 15 000,00 + 16 600,00 + 50,00 = 1041086,66 грн. (банківська виписка долучена до пояснень позивача, поданих 17.07.2017).
Відтак, гарантійний внесок позивача у Фонд захисту потерпілих, що фактично сплачений як внесок до такого Фонду МТСБУ, складає 553882,90 грн., інша частина - 487203,76 грн., що обліковувалась як внесок позивача, була сформована за рахунок щомісячних відрахувань з отриманих страховий платежів/премій за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.
Так, відповідач вважає, що частина гарантійного внеску, сформована за рахунок щомісячних відрахувань з отриманих страховий платежів/премій за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, не підлягає поверненню, оскільки така сума не є сумою гарантійного внеску, сплаченого страховиком до Фонду захисту потерпілих, а тому поверненню не підлягає.
Відповідно до ст.51 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" гарантійні внески, сплачені страховиком до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, з урахуванням інвестиційного доходу, отриманого від розміщення таких внесків, та з вирахуванням коштів, сплачених МТСБУ, підлягають поверненню страховику за умови, що стосовно нього не здійснюється процедура ліквідації та/або банкрутства.
Пунктом 4.4. Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах визначено, що інвестиційний дохід, отриманий внаслідок розміщення коштів гарантійних внесків фонду захисту потерпілих, щомісяця розподіляється між страховиками пропорційно залишкам гарантійних внесків на початок звітного місяця. За рішенням Президії Бюро цей інвестиційний дохід перераховується страховикам. У разі наявності у страховика заборгованості перед Бюро або порушення умов забезпечення платоспроможності, визначених законодавством та/або внутрішніми документами Бюро, інвестиційний дохід за рішенням Президії Бюро може бути спрямований на погашення заборгованості такого страховика або збільшення його гарантійного внеску. До моменту перерахування страховикам, інвестиційний дохід є фінансовим забезпеченням виконання своїх зобов'язань перед Бюро цими страховиками.
Облік коштів фонду захисту потерпілих здійснюються із забезпеченням персоніфікації надходжень та використання таких коштів в порядку, встановленому Президією Бюро (п. 5.1. Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах).
Разом з тим, пунктом 7.2.Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затвердженого рішенням Президії МТСБУ від 10.02.2005 та від 31.03.2005, та пунктом 6.3 Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затвердженого протоколом координаційної ради МТСБУ 06.12.2012 №31/2012 також зазначено, що наявний залишок вільних від зобов'язань коштів, що сплачені страховиком до фонду захисту потерпілих, зараховуються до базового гарантійного внеску такого страховика у фонді захисту потерпілих.
Отже, наведені показники в сукупності із сплаченою сумою гарантійного внеску, складають суму гарантійного внеску, тобто останній фактично формується шляхом внесення первісно визначеної суми коштів та подальшого зарахування до вказаної суми інвестиційного прибутку та наявного залишку вільних від зобов'язань коштів.
Тобто, правова природа суми інвестиційного прибутку та суми наявного залишку вільних від зобов'язань коштів перетворюється у гарантійний внесок страховика-члена МТСБУ.
При цьому, відповідачем, який самостійно включив суму грошових коштів у розмірі 487203,76 грн. до гарантійного внеску позивача, що підтверджується складеним відповідачем Звітом про рух коштів ФЗП та розподіл інвестиційного доходу за четвертий квартал 2013 року та Звітом про рух коштів ФЗП ПАТ "СК "Енергорезерв" за четвертий квартал 2013 року, не надано доказів, що включені відповідачем суми до гарантійного внеску позивача на момент включення були обтяжені зобов'язаннями, відтак, з огляду на передбачений Положенням про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, суд доходить висновку, що такі суми були зараховані до гарантійного внеску позивача у Фонді захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах як залишок вільних від зобов'язань коштів, що сплачені страховиком.
При цьому, щодо доводів відповідача, що за рахунок залишку коштів - решти від сплаченого гарантійного внеску (129550,52 грн.) та за рахунок сформованого внеску у ФЗП (30353,67 грн.) відповідач сплатив 159904,19 грн. у зв'язку з недостатністю майна страховика-банкрута для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Так, за змістом п. ґ ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
При цьому, відповідач вважає, що Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не забороняє використовувати кошти страховика протягом усього часу співпраці для виконання гарантійної функції МТСБУ, в тому числі, до спливу трирічного строку з дня припинення членства в МТСБУ.
Так, відповідно до Порядку розподілу між страховиками регламентних виплат за рахунок коштів централізованого страхового резервного фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затвердженого протоколом Президії від 16.10.2014 №333/2014, регламентні виплати за банкрута здійснюються за рахунок наявного залишку коштів у ФЗП, внесених страховиком, за зобов'язаннями якого здійснюються такі виплати. У разі відсутності у ФЗП залишку коштів, внесених страховиком, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для здійснення за його зобов'язаннями Регламентних виплат за банкрута, відповідні витрати на такі виплати розподіляються між іншими страховиками, які мають кошти у ФЗП, незалежно від наявності у них статусу члена МТСБУ на момент розподілу. При цьому, застосовується змішаний принцип розподілу: 50% суми регламентних виплат за банкрута розподіляються рівними частинами, 50% - пропорційно частці залишків коштів страховиків у ФЗП на момент розподілу.
В той же час, суд зазначає що статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Враховуючи те, що позивач припинив своє асоційоване членство 28.02.2014, до правовідносин з питань повернення МТСБУ гарантійних внесків ПАТ "СК "Енергорезерв", сплачених до фонду захисту потерпілих, повинні бути застосовані норми законів, умови членства в МТСБУ та Положення про ФЗП, що діяли на момент виходу ПАТ "СК "Енергорезерв" із членів МТСБУ.
Проте, Порядок розподілу між страховиками регламентних виплат за рахунок коштів централізованого страхового резервного фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затверджений протоколом Президії від 16.10.2014 №333/2014, було прийнято після припинення позивачем свого членства у МТСБУ, а отже даний акт застосуванню не підлягає.
Крім того, за змістом ст. 39.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.
За змістом ст. 100 Цивільного кодексу України, право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі. Учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо установчими документами не встановлений обов'язок учасника письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк, який не може перевищувати одного року. Учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства.
Водночас, суд зазначає, що з моменту, коли учасник вийшов з юридичної особи, його права та обов'язки учасника припиняються, так само вказана особа, що вибула, не може нести тягар відповідальності за зобов'язаннями інших осіб, які вона зобов'язана була б нести, будучи учасником юридичної особи (членом МТСБУ).
Так, розрахований станом на дату виходу позивача зі складу асоційованих членів відповідача, гарантійний внесок позивача у ФЗП (сплачений позивачем та доформований відповідачем за рахунок вільних від зобов'язань коштів), за вирахуванням коштів, сплачених МТСБУ як регламентні виплати з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ в порядку ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в період, коли позивач був членом МТСБУ, становив суму коштів у розмірі 1041086,66 грн., яка є сталою та не підлягає зміні через виникнення нових обов'язків МТСБУ після припинення членства страховика у МТСБУ.
Так, передбачений Законом строк повернення гарантійного внеску страховика - 3 роки з моменту виходу страховика зі складу членів МТСБУ не може свідчити про існування протягом цього періоду обов'язку колишнього члена МТСБУ нести ризики, пов'язані з банкрутством інших діючих членів МТСБУ.
За наведених обставин, доводи відповідача про те, що за рахунок залишку коштів - решти від сплаченого гарантійного внеску (129550,52 грн.) та за рахунок сформованого внеску у ФЗП (30353,67 грн.) відповідач сплатив 159904,19 грн. у зв'язку з недостатністю майна страховиків-банкрутів для виконання їх зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, судом не приймаються як обґрунтовані.
Також відповідач вказує, що ним було створено резерв знецінення фінансових інвестицій у ПАТ «Брокбізнесбанк» на загальну суму 252165419,44 грн., в якій наявна дольова участь позивача у розмірі 542515,67 грн. Так, відповідач зазначає, що 31.03.2016 МТСБУ було прийнято рішення про визнання заборгованості ПАТ «Брокбізнесбанк» безнадійною та встановлено порядок розподілу між страховиками участі, в тому числі між тими, що вибули з членів МТСБУ, у створенні резерву знецінення фінансових інвестицій.
Разом з тим, суд зазначає, що даний Порядок не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки позивач припинив своє асоційоване членство 28.02.2014, відтак до правовідносин з питань повернення МТСБУ гарантійних внесків ПАТ "СК "Енергорезерв", сплачених до фонду захисту потерпілих, повинні бути застосовані норми законів, умови членства в МТСБУ та Положення про ФЗП, що діяли на момент виходу ПАТ "СК "Енергорезерв" із членів МТСБУ.
За наведених обставин, з огляду на висновки суду щодо розміру гарантійного внеску позивача у МТСБУ (1041086,66 грн.), зарахування до гарантійного внеску позивача у Фонді захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах грошових коштів у розмірі 487203,76 грн. як залишок вільних від зобов'язань коштів, що сплачені страховиком, відсутність підстав для використання гарантійного внеску позивача для здійснення регламентних виплат з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ з моменту, коли позивач вийшов зі складу членів МТСБУ, а також з урахуванням часткового повернення суми гарантійного внеску позивача у ФЗП до моменту подання позову у розмірі 419561,44 грн., суд доходить висновку, що сума коштів у розмірі 621525,22 грн. підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Наявність та обсяг заборгованості Моторного (транспортного) страхового бюро України перед Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "Енергорезерв" щодо повернення гарантійного внеску Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Енергорезерв" у Фонді захисту потерпілих Моторного (транспортного) страхового бюро України у розмірі 621525,22 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у вказаному розмірі, у зв'язку з чим позов Приватного акціонерного товариства Страхової компанії "Енергорезерв" з вимогами до "Моторного (транспортного) страхового бюро України" про стягнення 621525 грн. 22 коп. підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8; ідентифікаційний код: 21647131) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Енергорезерв» (04070, м. Київ, вул. Братська, 4, кв. 1; ідентифікаційний код: 22910777) суму боргу у розмірі 621525 (шістсот двадцять одна тисяча п'ятсот двадцять п'ять) грн. 22 коп. та судовий збір у розмірі 9322 (дев'ять тисяч триста двадцять дві) грн. 88 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 11.08.2017
Суддя І.М. Отрош