ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/10049/17 07.08.17 р.
За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської
міської філії
до Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України"
про стягнення 166 107,43 грн.,
Суддя Зеленіна Н.І.
При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Крупка Н.М. за довіреністю № 1199 від 12.12.2016 р.;
від відповідача: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" про стягнення 166 107,43 грн.
Ухвалою суду від 21.06.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.07.2017 р.
21.07.2017 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло повідомлення про відсутність аналогічного спору.
25.07.2017 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У судове засідання 26.07.2017 р. представник відповідача не з'явився, проте 24.07.2017р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив, в якому останній, зокрема, просить розглядати справу за відсутності представника.
Ухвалою суду від 26.07.2017 р. розгляд справи відкладено на 07.08.2017 р.
У судове засідання 07.08.2017 р. представник відповідача не з'явився.
Представник позивача у судовому засіданні 07.08.2017 р. підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
У судовому засіданні 07.08.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
24.07.2013 р. між Публічним акціонерного товариства "Укртелеком" (надалі - позивач, Орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Телесистеми України" (надалі - відповідач, Орендар) укладено договір оренди № 434-8 нерухомого майна товариства для розміщення антенно-фідерних пристроїв (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину нерухомого майна - антено - місця (надалі - майно), розташовані за адресою: м. Бориспіль, Київська обл., вул. Київський шлях, 86 для встановлення 4 антенно-фідерних пристроїв та розміщення контейнера з обладнанням орендаря на умовах окремого договору.
Згідно з п. 3.1. Договору, орендна плата встановлюється Орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованої орендної плати із застосуванням коефіцієнта вітрового навантаження (парусності) становить 2 160,00 грн. за 1 антено-місце з ПДВ (20%). Орендна плата за перший місяць оренди за 4 антено - місця становить 8 640,00 грн. з ПДВ (20%) та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору оренди.
Пунктом 3.5 Договору встановлено, що орендна плата перераховується Орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються Орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною.
Відповідно до п. 12.1. Договору, цей Договір набирає чинності від дати підписання його сторонами, діє до 29.02.2016 р. та регулює взаємовідносини між сторонами з 01.04.2013 р. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього Договору здійснити остаточні розрахунки за ним.
01.04.2013 р. між сторонами було підписано акт приймання - передачі майна, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар приймає в строкове платне користування частину нерухомого державне майна-антено - місця для розміщення 4 антено - фідерних пристроїв за адресою : м. Бориспіль, Київська обл., вул. Київський шлях, 86.
Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Згідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином та у встановлені строки не виконував, у зв'язку з чим допустив заборгованість перед позивачем, загальний розмір якої станом на час розгляду справи становить 129 600 ,00 грн.
Згідно з п. 8.2. Договору, у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за Договором за попередній місяць станом на 20 число поточного місяця, Орендарю нараховується пеня від суми прострочено платежу від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період , за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.
У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 22 863,33 грн. пені , 11 266,56 грн. інфляційних втрат та 3 % річних 2 377,54 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує частково, та просить суд відмовити у задоволенні вимог про стягнення 12 027, 82 грн. пені.
Проте, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про те, що нарахована сума пені у розмірі 22 863,33 грн. являється вірною та обґрунтованою.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" (02154, м. Київ, бул. Русанівський, 7; код ЄДРПОУ 22599262) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, вул. Антоновича, 40; код ЄДРПОУ 01189910) 129 600 (сто двадцять дев'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп. заборгованості, 22 863 (двадцять дві тисячі вісімсот шістдесят три) грн. 33 коп. пені, 11 266 (одинадцять тисяч двісті шістдесят шість) грн. 56 коп. інфляційних втрат, 2 377 (дві тисячі триста сімдесят сім) грн. 54 коп. 3 % річних та 2 491 (дві тисячі чотириста дев'яносто одну) грн. 62 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 10.08.2017 р.
Суддя Н.І. Зеленіна