ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.08.2017Справа №910/10099/17
За позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (м. Київ)
про стягнення 93 746,20 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники :
Від позивача - Волчек Н.М.(дов. від 15.12.2016)
Від відповідача: Капелюшна І.С.(дов. від 18.01.2017)
Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 93 746,20 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.06.2017 порушено провадження у справі №910/10099/17 та призначено до розгляду на 18.07.2017.
Представник відповідача в судове засідання 18.07.2017 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судове засідання 18.07.2017 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.
Розгляд справи відкладено на 01.08.2017.
Представник відповідача в судове засідання 01.08.2017 не з'явився, витребувані судом докази не подав, але через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.
В судове засідання 01.08.2017 прибув представник позивача, дав пояснення по справі, проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечував.
Проте, суд вважає, що для встановлення всіх обставин справи, присутність відповідача в судовому засіданні є необхідною.
Розгляд справи відкладено на 10.08.2017.
В судове засідання 10.08.2017 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.
Представник позивача свої позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, оскільки судом не встановлено винуватця ДТП, відтак у відповідача відсутній обов'язок оплачувати позивачу відшкодування.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
21.05.2014 між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (надалі - позивач) та ОСОБА_1 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту за №136-а/14корп-05, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Lexus GS (д.р.н. НОМЕР_2 ).
19.05.2015 в м. Київ, бульвар Лесі Українки, 28 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю:
(1) автомобіля Lexus GS 350 (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_2 (власник автомобіля - ОСОБА_1 ); та
(2} автомобіля ГАЗ 3309 (д.р.н. НОМЕР_3 ), яким керував водій ОСОБА_3 , (власник автомобіля - ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА № НОМЕР_1 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ (М. КИЇВ),
внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Lexus GS 350 (д.р.н. НОМЕР_2 ), що був застрахований у AT «СК АХА Страхування», згідно Договору добровільного страхування №136-а/14корп-05.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що згідно наказу командира ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ № НОМЕР_1 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ (надалі - відповідач) № 487 від 20.07.2015, дорожньо-транспортна пригода сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 п. 13.3 ПДР України, за що останньому було оголошено догану.
Проте, суд не погоджується з такою позицією позивача та приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, у зв'язку з наступним:
Дійсно, 19.05.2015 на бульварі Лесі Українки, 28 у м. Києві сталась Дорожньо-транспортна пригода (далі-ДТП) за участю автомобіля Lexus GS 350 (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_2 (власник автомобіля ОСОБА_4 ) та автомобіля ГАЗ 3309 (д.р.н. НОМЕР_3 ), яким керував ОСОБА_5 (власник автомобіля військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України).
На місце ДТП були викликані співробітники ВДАІ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві, якими було зафіксовано факт ДТП та матеріали ДТП направлено до Печерського районного суду м. Києва
Печерським районним судом м. Києва не встановлено винну особу у наслідок дій якої сталось ДТП.
Постановою Печерського районного суду по справі № 757/19794/15-ц м. Києва матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 були направленні командиру військової частини НОМЕР_1 для вирішення питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
В ході проведеного службового розслідування військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України не встановлювалась особа з вини якої сталось ДТП. Водій ОСОБА_5 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог пункту 13.3 правил дорожнього руху, а саме, що під час об'їзду перешкоди не дотримався бокового інтервалу.
Згідно ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення - Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглядають районні суди, районні суди в містах, міські та міськрайонні суди.
Отже, згідно законодавства України, винність особи в скоєнні ДТП вирішується місцевими судами.
При відсутності Постанови суду про притягнення водія ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неможливо стверджувати настання цивільно-правової відповідальність водія військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 .
Відтак, єдина підстава, на якій ґрунтуються позовні вимоги, спростовується зазначеним.
Більше того, суд наголошує, що окрім відсутності доказів вини ОСОБА_5 , відповідно до схеми місця ДТП складеної співробітники ВДАІ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві наявні порушення водієм автомобіля Lexus GS 350 (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_2 правил дорожнього руху, а саме розділу 15 пункту «и» ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду також було порушено вимоги дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» - забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім, таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу), що не було враховано при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Також суд зазначає, що Автомобіль ГАЗ 3309 1995 року випуску (д.р.н. НОМЕР_4 , яким керував водій ОСОБА_5 де страхувальником є військова частина НОМЕР_1 , було застраховано цивільно- правову відповідальніст відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПрАТ СК «Провідна» (страховий поліс № АІ2585167), який був долучений до матеріалів адміністративної справи також проінформовано Позивача, вих. № 1/66-5/4/1178 від 20.04.2017.
У заяві позивача № СУ/07193/3 від 23.10.2015 до ПрАТ СК «Провідна» про виплату страхового відшкодування позивачем були зазначені некоректні дані, а саме, що цивільно-правова відповідальність застрахована на ім'я ОСОБА_5 .
В зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 у ПрАТ СК «Провідна» не застрахована у виплаті страхового відшкодування позивачу було відмовлено.
Таким чином, навіть якщо б з якихось причин ПрАТ СК «Провідна» вирішила відшкодувати позивачу зазначену ним суму, то позивач не зміг коректно сформулювати свої вимоги до ПрАТ СК «Провідна», а звернувся відразу з даним позовом до суду.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» «Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором».
У відповідності до ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Абзацом 3 п. 4 Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).
Відповідно до вимог п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому Законом № 1961-IV порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 54 ПІК України передбачено, що позивач сам визначає зміст позовних вимог, якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Згідно ч. 1 ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Зазначені положення передбачають механізм вирішення питання про можливість розгляду справи у випадках, коли відповідач, що зазначений позивачем у позові, не повинен відповідати за цим позовом або повинен відповідати солідарно з іншою особою, яка в позові не зазначена як відповідач.
Відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.
В даному випадку позивачем не доведено, що водій відповідача був винуватцем ДТП, відсутнє судове рішенням, а тому відсутні підстави стверджувати, що саме відповідач повинен відповідати за спричинену шкоду.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як зазначено в Узагальненні судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010 - 2011 роках ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ «Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володільця небезпечного об'єкта буде зобов'язано відшкодувати шкоду незалежно від вини цієї особи. Перед потерпілим несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки».
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
За загальним правилом, під час розгляду справ про відшкодування завданої шкоди наявність або відсутність вини кожного з володільців джерела підвищеної небезпеки встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2 ст. 57 ЦПК України є пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відсутність своєї вини відповідно до вимог ч. 2 ст. 1166 ЦК України має доводити заподіювач шкоди, а не позивач має доводити наявність вини відповідача, хоча він не позбавлений цього права.
В даному випадку єдиним доказом вини відповідача мало бути рішення суду, проте таке рішення відсутнє, а тому суд вважає недоведеними вимоги позивача.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" - відмовити.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
3. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д.
Дата підписання повного тексту рішення - 10.08.2017