ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.08.2017 р.Справа № 910/11735/17
За позовом Публічного акціонерного товариства "Науково - виробничий центр
"Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія
"Здоров'я"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Право"
3) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
про визнання свідоцтва на знак для товарів і послуг недійсним,
Суддя Зеленіна Н.І.
При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Вербицька В.М. за довіреністю № 08/2016 від 02.12.2016 р.;
від відповідача-1: Титаренко Ю.П. за довіреністю № 1811/3 від 06.04.2017 р.;
від відповідача-2: не з'явився;
від відповідача-3: Запорожець Л.Г. за довіреністю № 2434-03/362 від 06.06.2017 р.
Публічне акціонерне товариство "Науково - виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров'я", Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Право" та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання свідоцтва на знак для товарів і послуг недійсним.
Ухвалою суду від 21.07.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.08.2017 р.
04.08.2017 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи та заява про вжиття заходів до забезпечення позову.
07.08.2017 р. через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.
У судовому засіданні 07.08.2017 р. представник відповідача-3 подала відзив на позовну заяву.
Представник відповідача-2 у судове засідання 07.08.2017 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
У судовому засіданні представник позивача підтримала заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.
Дослідивши матеріали справи та заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються вимоги вказаної заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї власної ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно зі ст. 67 Кодексу, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У пункті 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 судам роз'яснено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги обґрунтовані тим, що Публічне акціонерне товариство "Науково - виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" являється власником знаку для товарів і послуг "Тривалумен" за Свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг №27781 від 15.10.2002 р.
При цьому, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров'я" зареєстровано знак для товарів і послуг у вигляді комбінованого позначення "Тривалумен Здоровя" за Свідоцтвом України №208959 від 25.02.2016 р.
У той же час, комбіноване позначення "Тривалумен Здоровя" за Свідоцтвом України №208959 від 25.02.2016 р. використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "Реал-Право".
Як вказує позивач, комбіноване позначення "Тривалумен Здоровя" за Свідоцтвом України №208959 від 25.02.2016 р., що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров'я", зареєстровано з порушенням прав інтелектуальної власності позивача на знак для товарів і послуг "Тривалумен" за Свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг №27781 від 15.10.2002 р.
У заяві про вжиття заходів до забезпечення позову позивач просить суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Реал-Право" до вирішення спору по суті вчиняти будь-які дії, спрямовані на зміну та/або припинення будь-яких прав на знак для товарів і послуг за Свідоцтвом України №208959; заборонити Міністерству економічного розвитку і торгівлі України вносити зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відносно Свідоцтва України №208959.
Відповідно до п. 10 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування, зокрема, своїх вимог. Наведене стосується й вимоги щодо забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9).
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позивачем не обґрунтовано та не доведено належними доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявлених заходів до забезпечення позову, та що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.
Самі лише припущення позивача, не підтверджені жодним доказом, про унеможливлення або утруднення виконання рішення суду, у разі задоволення позову, не являються доказами реальної можливості настання зазначених обставин та, відповідно, не можуть являтись підставами для вжиття заходів до забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 66, 67, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Науково - виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" від 04.08.2017 р. про вжиття заходів до забезпечення позову.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Н.І. Зеленіна