Справа № 570/1327/17
Номер провадження 2/570/991/2017
29 червня 2017 року
Рівненський районний суд Рівненської області в особі:
головуючого судді Гладишева Х.В.
з участю секретаря Кмін В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В обґрунтування пред'явлених вимог позивач покликається на те, що 21 грудня 2007 р. між ПАТ КБ "Приватбанк" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн. При цьому відповідач взяла на себе зобов'язання в обумовлені строки здійснювати погашення заборгованості за кредитом, відсотками (36 % річних), комісією, та інші витрати. Позивач, вказуючи на порушення відповідачем умов вказаного кредитного договору та норм ЦК України, просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості яка, згідно із розрахунком, станом на 28 лютого 2017 р. становить 68320 грн. 01 коп., а також судовий збір в розмірі 1600, 00 грн.
В судове засідання представник позивача Сафір Ф.О. не з'явився, про день та час розгляду справи повідомленений вчасно та належним чином. До суду подано заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, позов підтримує повністю.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується розписками та поштовими повідомленнями про вручення судових повісток. Позивач та його представник подали до суду заяви про слухання справи у їх відсутність.
Відповідач подав заперечення на позов та проти позовних вимог заперечила повністю, просила відмовити в задоволенні позову у зв'язку із закінченням строку позовної давності.
Представник відповідача проти позову заперечила. Заявила клопотання про застосування строків позовної давності. Додатково надала пояснення, в яких зазначає, що відповідач не здійснювала платежів на погашення кредиту 23.05.2014 р., як це вказує позивач у розрахунку, а також вказує, що позивачка з 2012 року взагалі не використовувала картку і не здійснювала будь-яких платежів. Також вказує, що позивачем було укладено договір 21 грудня 2007 року терміном на 12 місяців, згідно з даним позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором сальдо простроченої заборгованості виникло 01 лютого 2009 року, тобто з цього дня позивач довідався про порушення свого права, як наслідок розпочався відлік позовної давності, який закінчився - 01 лютого 2012 року, щодо стягнення пені і штрафу, то строк позовної давності закінчився 01 лютого 2010 року, а тому, на її думку, строк позовної давності закінчився, в зв"язку з чим просить відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
Суд, розглянувши справу в межах заявленого позову на підставі представлених доказів, вивчивши матеріали справи, прийшов до таких висновків.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору б/н від 21.12.2007 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4163,5 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом на строк 12 місяців з 21.12.2007 р. по 21.12.2008 р./а.с.7/
Згідно розрахунку заборгованості станом на 28.02.2017 року заборгованість відповідача становить 68320,01 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом 3198,03 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом 56955,48 грн.; заборгованість за пенею та комісією 4436,98 грн.; штраф (фіксована частина) 500 грн. та штраф процентна складова 3229.52 грн. /а.с.4-6/.
При укладені Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України згідно якої, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до п.6.5. Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії.
Згідно п.6.6 Умов та правил надання банківських послуг у разі не виконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.
Відповідно до п.9.4. у випадку перевищення платіжного ліміту по карті і непогашення його клієнтом протягом 6 місяців, картка закривається, подальше відновлення дії картки можливе лише після повного погашення заборгованості клієнтом. Пунктом 9.6 визначено, що при відсутності на картковому рахунку картки грошових коштів у розмірі, достатньому для оплати послуг банку для продовження дії картки і при не зарахуванні грошових коштів протягом 3 місяців з моменту закінчення строку дії картки, банк стягує комісію за обслуговування рахунку згідно дійсним тарифам. Така комісія стягується банком, після закінчення вказаного строку, кожного місяця. У випадку якщо залишок на картковому рахунку менший від розміру комісії, встановленої тарифами банку, то розмір комісії за обслуговування карткового рахунку встановлюється у розмірі залишку коштів на картковому рахунку держателя. При нульовому залишку грошових коштів на неактивному картковому рахунку такий закривається.
Щодо позовної давності, суд зазначає наступне.
Як вбачається із правової позиції Верховного суду України від 30.09.2015 року у справі № 6-154 цс15 статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлено окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Як видно із розрахунку, 23.05.2014р. позивачем списано 45 грн. в рахунок погашення заборгованості, однак відповідач стверджує, що жодних проплат за цей період не здійснювала. Отже, на думку відповідача, таке списання відбулось незаконно та не може свідчити про визнання боргу в повному обсязі.
Наданий банком розрахунок може бути доказом розміру заборгованості, однак не свідчить про той факт, що саме боржником внесені кошти в рахунок погашення заборгованості та не є належним доказом переривання строку позовної давності. Позивач дійшов передчасного висновку про переривання строку позовної давності, керуючись лише наданим банком розрахунком, без підьвердження квитанціями, касовими ордерами та іншими документами, що засвідчують здійснення платежу 23.05.2014 р. особисто відповідачем та визнання ним боргу, оскільки він заперечував вчинення вказаних дій. Виписка з рахунку не свідчить, що саме ОСОБА_1 сплачувала заборгованість за кредитним договором, інші докази в матеріалах справи відсутні. Як передбачено п.4.6 Умов та Правил надання банківських послуг клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту в межах суми, що підлягають до виплати банку по цьому договору, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з карткового рахунку у випадку настання строків платежів по іншим договорам клієнта в розмірах, визначених цими договорами /договірне списання/, в межах платіжного ліміту карткового рахунку. Банк проводить списання коштів у грошовій одиниці України /іноземній валюті з будь-якого рахунку клієнта в розмірі, еквівалентному сумі заборгованості в іноземній валюті/національній валюті України по договору, і купівлю/продаж іноземної валюти на Міжбанківському Валютному Ринку України. Списання коштів з будь-якого рахунку клієнта, відкритого банком, оформлюється меморіальним ордером. Оскільки позивачем не надано суду копії меморіального ордеру на списання вказаних коштів із будь-якого іншого рахунку відповідача, суд дійшов висновку, що таке списання нічим не підтверджено і не може свідчити про переривання строку позовної давності.
Як вбачається із розрахунку заборгованість за кредитом в сумі 3198, 03 грн. нарахована за період починаючи з 10.12.2012р.
Відтак, банк не вжив заходів щодо уникнення зростання заборгованості, які мав вжити відповідно до умов укладеного договору.
З наведеного вбачається, що 10.12.2012 р. у позивача виникло право звернутись до суду з позовом до відповідача з метою захисту порушеного права.
З врахуванням передбаченого законом трирічного строку позовної давності та однорічного строку позовної давності для стягнення неустойки, позовна давність за вимогою про сплату боргу сплила у 10.12.2015 року, банк звернувся до суду з позовом 03.04.2017 року.
Враховуючи вищевикладене, та те, що відповідач заявив клопотання про застосування стоку позовної давності, а позивач в свою чергу не довів той факт, що відповідачем було вчинено дії, якими переривається строк позовної давності, а тому відповідно до вимог ст. 267 ч.4 ЦК України в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст.88 ЦПК України понесені позивачем витрати залишаються на ньому у зв"язку з відмовою у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні цивільного позову Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя Гладишева Х.В.