08 серпня 2017 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді: - Ковальчук Н.М.,
суддів - Хилевича С.В., Шимківа С.С.,
секретар судового засідання - Шептицька С.С.,
з участю: позивачки - ОСОБА_2;
представника позивачки - адвокат Власюк В.В.,
відповідача - ОСОБА_4,
представника відповідача - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 05 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ земельної ділянки та незавершеного будівництвом житлового будинку,
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 05 квітня 2017 року позов задоволено.
Поділено в натурі житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1 виділивши у власність: позивачу ОСОБА_2 частину І, до якої входять приміщення: коридор 1-1 площею 11,5 кв.м., коридор 1-2 площею 8,1 кв.м., кімната житлова 1-8 площею 16,1 кв.м., вітальня 1-9 площею 21,6 кв.м., кухня 1-10 площею 14,9 кв.м., а також господарські будівлі і споруди: погріб П/А, 1/2 огорожі №1, скважина С, що складає 65% частини будинковолодіння, а відповідачу ОСОБА_4 - частину ІІ, до якої входять приміщення: кладова 1-3 площею 1,0 кв.м., вбиральня 1-4 площею 1,5 кв.м., ванна 1-5 площею 11,9 кв.м., житлова кімната 1-6 площею 11,9 кв.м., житлова кімната 1-7 площею 23.0 кв.м., а також господарські будівлі: сарай Б, сарай В, колодязь К, вбиральня Г, 1/2 огорожі №1, що складає 35% частини будинковолодіння.
Зобов'язано ОСОБА_4 виконати будівельні роботи по переобладнанню житлового будинку: замурувати двірні прорізи між приміщеннями: 1-2 та 1-3, 1-2 та 1-5, 1-9 та 1-6, 1-9 та 1-7; - влаштувати окремий вхід в свою частину будинку, при можливості дверний проріз в приміщення 1-7; влаштувати дверні прорізи між приміщеннями 1-3 та 1-5, 1-5 та 1-6, 1-6 та 1-7.
Зобов'язано сторони переглянути влаштування інженерних комунікацій та санітарно- технічних зручностей в житловому будинку.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 компенсацію в сумі 160 125 грн..
Поділено в натурі земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 виділивши у власність: позивачу ОСОБА_2 частину І, яка має геометричні розміри по периметру (в метрах): 9,09 -24,71-3,34-7,61- по будинку - 5,50 -9,12-50,00 площею 500 кв.м., відповідачу ОСОБА_4 - частину ІІ, яка має геометричні розміри по периметру в метрах 5,50 - по будинку -7,61 -3,34-24,71-10,91-50,00 -10,88 площею 500 кв.м., згідно плану схеми експертизи, варіант розподілу №5.
___________________________________________________________________________________________________________________________Справа № 564/1330/16-ц Головуючий в суді І інстанції - Грипіч Л.А.
Провадження № 22-ц 787/925/2017 Суддя-доповідач - Ковальчук Н.М.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на частину земельної ділянки площею 500 кв.м., розташованої у АДРЕСА_1 загальною площею 0,1000 га для обслуговування спірного житлового будинку та господарських будівель.
Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 5 551,20 грн..
Стягнуто з ОСОБА_4 судовий збір в дохід держави в сумі 3 625, 00 грн..
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі доводить, що присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, а також за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. Пояснює, що наявність цієї умови дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки у разі ухвалення судового рішення, адже на підставі цього рішення не тільки припиняється право, а й набувається право на частку іншим співвласником. Звертає увагу суду, що позивачка повинна була внести на депозит суду суму грошової компенсації за частку (15%) у спільному сумісному майні в розмірі 160 125 грн., проте цього не зробила. З наведених підстав вважає рішення суду першої інстанції неправомірним, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Костопільського районного суду від 09 грудня 2013 року розірвано.
Від подружнього життя сторони мають трьох малолітніх дітей: сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3
Після розірвання шлюбу між сторонами їхні діти проживають разом з позивачкою.
За час шлюбу сторонами набуте нерухоме майно: земельна ділянка площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 та незавершений будівництвом житловий будинок з надвірними будівлями за цією ж адресою. Відповідно до технічного паспорту загальна площа будинку становить 115,4 кв.м., житлова 72,6 кв.м., рік побудови 2007, ступінь готовності 99%.
Зазначений житловий будинок складається з приміщень: коридор 1-1 площею 11,5 кв.м., коридор 1-2 площею 8,1 кв.м., кладова 1-3 площею 1,0 кв.м., вбиральня 1-4 площею 1,5 кв.м., ванна 1-5 площею 11,9 кв.м., кухня 1-10 площею 14,9 кв.м., житлова кімната 1-6 площею 11,9 кв.м., житлова кімната 1-7 площею 23.0 кв.м., кімната житлова 1-8 площею 16,1 кв.м., вітальня 1-9 площею 21,6 кв.м.; загальна площа будинку 115,4 кв.м., житлова 72,6 кв.м. До спірного житлового будинку відносяться такі господарські будівлі: погріб П/А, скважина С, сарай Б, сарай В, колодязь К, вбиральна Г, огорожа №1. Рік побудови будинку - 2007, ступінь будівельної готовності незавершеного будівництвом житлового будинку становить 99%, вартість будинковолодіння станом на 06.02.2017 року складає 1 067 500 грн..
Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які є підставами виникнення права спільної сумісної власності на майно подружжя) визначені в ст. 60 СК України. За змістом цієї норми майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався положеннями ст. 71 СК України, та виходив з того, що спірний незавершений будівництвом житловий будинок та земельна підлягає поділу між сторонами в натурі як об'єкт права спільної сумісної власності подружжя. Суд також врахував висновок комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи про можливість виділу частки із майна, що є у спільній частковій власності, обравши п'ятий варіант поділу з огляду на згоду позивача на вказаний варіант виділу та визнання позову відповідачем, та виходячи з засад розумності і справедливості, інтересів позивачки, з якою проживають троє малолітніх дітей.
На підтвердження даного висновку в рішенні містяться необхідні доводи та обґрунтування, з якими погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
З аналізу змісту норм ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України, п.п. 6-7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на будинок» вбачається, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).
У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.
Відповідно до висновку комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи № Е-21/16 від 07.02.2017р., ступінь будівельної готовності незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 становить 99%, а вартість будинковолодіння станом на 06.02.2017 року складає 1 067 500 грн.(а.с.73-108).
Саме на такий варіант поділу погодився у судовому засіданні відповідач.
Оцінивши обставини справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання про те, що оскільки попри встановлену законом рівність часток подружжя у спільній власності не вбачається можливим ні при жодному із запропонованих висновком експертизи варіанті здійснити поділ спірного об'єкта нерухомості у рівних - по ? кожному - частках, тому варіант поділу № 5, з яким погодився і відповідач, є технічно оптимальним для поділу і не вимагає внесення коштів на депозит суду та не порушує прав сторін.
Що стосується вимоги позивача про розподіл земельної ділянки відповідно до варіанту розподілу житлового будинку №5, то колегія суддів вважає обґрунтованим і таким, що відповідає інтересам сторін розподіл земельної ділянки відповідно до варіанту №5 та виділення у власність сторонам по 500, кв.м.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів приходить до переконання про правомірність висновків місцевого суду про задоволення позову. Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження в суді першої інстанції та не спростовують його законних висновків.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 05 квітня 2017 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий суддя Ковальчук Н.М.
Судді : Хилевич С.В.
ОСОБА_10