Справа № 569/8740/17
21 липня 2017 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника Рівненського МРВзПП ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне подання старшого інспектора Рівненського міськрайонного відділу з питань пробації підполковника внутрішньої служби ОСОБА_4 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_5 для відбування призначеного покарання, -
До Рівненського міського суду надійшло подання старшого інспектора Рівненського міськрайонного відділу з питань пробації підполковника внутрішньої служби ОСОБА_4 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_5 для відбування призначеного покарання. В обґрунтування клопотання зазначено, що поведінка засудженого свідчить про те, що на шлях виправлення він не став, свідомо та систематично ухиляється від виконання покладених на нього судом обов'язків, які були неодноразово роз'яснені під час проголошення вироку та в МРВзПП.
В судовому засіданні представник Рівненського МРВзПП ОСОБА_4 клопотання підтримала та просила суд його задоволити, з підстав викладених у ньому.
Прокурор ОСОБА_3 заперечив щодо задоволення клопотання, оскільки між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органів СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 було затверджено угоду про визнання винуватості, на підставі якої засудженому було призначено покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік.
Засуджений ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши учасників судового процесу, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання, виходячи із наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 19.09.2016 року до Рівненського міського відділу кримінально-виконавчої інспекції надійшли копія вироку Любомльського районного суду Волинської області та розпорядження щодо набрання ним законної сили стосовно громадянина ОСОБА_5 , які того ж дня були прийняті до виконання.
23.09.2016 року гр. ОСОБА_5 викликався в Рівненський МВ КВІ для постановки на облік.
20.09.2016 року гр. ОСОБА_5 з'явився до кримінально-виконавчої інспекції м. Рівне. Того ж дня, йому були роз'яснені права та обов'язки, пов'язані із засудженням, він був попереджений про правову відповідальність, яка наступає у разі вчинення нового злочину, адміністративних правопорушень, а також ухилення від виконання покладених на нього судом обов'язків, про що засуджений власноруч написав розписку. Під підпис засудженому була оголошена постанова про встановлення днів явки для реєстрації: четвертий понеділок місяця.
За час перебування на обліку в кримінально-виконавчій інспекції засуджений ОСОБА_5 зарекомендував себе з негативної сторони.
26.09.2016 року та 26.12.2016 року засуджений не з'явився для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію м. Рівне без поважних причин, за що 27.09.2016 року та 27.12.2016 року відповідно були винесені застереження у виді письмового попередження та ОСОБА_5 повторно був попереджений про правову відповідальність, яка наступає у разі порушення громадського порядку, скоєння нового злочину, адміністративного проступку, а також за невиконання покладених на нього судом обов'язків.
24.04.2017 року засуджений ОСОБА_5 не з'явився для реєстрації, за що 25.04.2017 року відповідно, йому було винесене застереження у виді письмового попередження та засуджений вкотре був попереджений про правову відповідальність, що наступає у разі ухилення від виконання покладеного судом обов'язку - періодично з'являтися для реєстрації.
Проте, ОСОБА_5 належних висновків для себе не зробив, 22.05.2017 року вкотре не з'явився для реєстрації без поважних причин.
Зважаючи на те, що із засудженим ОСОБА_5 систематично проводилась профілактична робота, направлена на попередження скоєння ним правопорушень, виконання обов'язків, покладених на нього судом, він неодноразово попереджував ся про наслідки, які наступають у разі систематичного ухилення від виконання покладеного на нього судом обов'язку, а саме періодично з'являтись для реєстрації. Однак, належних висновків для себе він не зробив, на шлях виправлення не став.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 був засуджений 08 серпня 2016 року Любомльським районним судом Волинської області за ч. 2 ст. 305 КК України. Між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органів СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було затверджено угоду про визнання винуватості, на підставі якої засудженому було призначено покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік.
Відповідно до ст. 76 КК України, на засудженого ОСОБА_5 було покладено такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Вирок Любомльського районного суду Волинської області від 08 серпня 2016 року набрав законної сили 08.09.2016 року, прийнятий до виконання Рівненським МРВзПП 19.09.2016 року, заведена особова справа № 126/2016.
Відповідно до положень ч.ч. 1,3 ст. 164 КВК України, уповноважений орган з питань пробації веде персональний облік засуджених протягом іспитового строку, роз'яснює засудженим порядок виконання обов'язків, покладених на них судом; здійснює нагляд за засудженими; вживає заходів з припинення порушень судових рішень; організовує першочергові заходи з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме; звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та Законом України «Про пробацію». Звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до зазначеного органу.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 166 КВК України передбачено, що якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені КВК України, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Згідно з ч. 2 ст. 78 КК України, суд за поданням органу, який здійснює контроль за перевіркою засудженого, звільненого від відбування покарання, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання у разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України, або систематичного вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Судом встановлено, що 21.07.2016 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органів СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було затверджено угоду про визнання винуватості, на підставі якої засудженому було призначено покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік.
Під час укладення зазначеної угоди ОСОБА_5 були роз'яснені наслідки невиконання даної угоди, передбачені ст. 476 КПК України, які у свою чергу є підставами для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
Контроль за виконанням угоди покладено на прокурора, який відповідно до вимог ч. 1 ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.
Частина 3 статті 476 КПК України передбачає, що суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 476 КПК України, умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом ст. 389-1 КК України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_5 не виконує умови угоди про визнання винуватості від 21.07.2016 року, у зв'язку з чим Рівненському міськрайонному відділу з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України слід направити відповідні матеріали стосовно засудженого прокурору, з метою звернення до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку від 08 серпня 2016 року та притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні дійсного подання слід відмовити, надавши можливість Рівненському міськрайонному відділу з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України ініціювати питання до прокурора, на якого покладено контроль за виконанням вироку Любомльського районного суду Волинської області від 08 серпня 2016 року, щодо його скасування відносно ОСОБА_5 та притягнення останнього до кримінальної відповідальності за невиконання вимог укладеної угоди.
На підставі викладеного та керуючись ст. 78 КК України, п. 8 ч. 1 ст. 537, ст.ст. 538, 539 КПК України, ст.ст. 164, 166 КВК України, суд -
В задоволенні подання старшого інспектора Рівненського міськрайонного відділу з питань пробації підполковника внутрішньої служби ОСОБА_4 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_5 для відбування призначеного покарання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1