Справа № 569/10866/17
14 липня 2017 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 з участю прокурора - ОСОБА_2 розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Рівне клопотання слідчого військової прокуратури Рівненського гарнізону майора юстиції ОСОБА_3 , яке погоджене із прокурором військової прокуратури Рівненського гарнізону підполковником юстиції ОСОБА_2 про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
встановив:
Слідчий військової прокуратури Рівненського гарнізону майор юстиції ОСОБА_3 , звернувся до суд із клопотанням яке погоджено із прокурором військової прокуратури Рівненського гарнізону підполковником юстиції ОСОБА_2 про надання дозволу на затримання підозрюваного, підозрюваного ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що Військовою прокуратурою Рівненського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному за №42017140410000010 від 19 січня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України відносно підозрюваного солдата строкової військової служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України.
30 червня 2016 року громадянина ОСОБА_4 призвано на строкову військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 5 липня 2017 року № 135 солдат строкової військової служби ОСОБА_4 зарахований до списків особового складу даної військової частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду стрільця, а у подальшому на посаду електрика-моториста інженерно-технічного відділення інженерно-саперного взводу роти бойового забезпечення військової частини НОМЕР_1 , де проходить військову службу.
Під час проходження військової служби солдат строкової військової служби ОСОБА_4 , у відповідності до вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
Будучи військовослужбовцем строкової військової служби, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 129, 130, 199, 216, 217 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватись правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно знаходитись у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Про те, солдат строкової військової служби ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи у порушення вимог вище згаданого законодавства, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, став на злочинний шлях.
Так, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20 жовтня 2016 року №231 солдату строкової військової служби ОСОБА_4 надана основна відпустка за 2016 рік з 20 жовтня 2016 року по 29 жовтня 2016 року терміном на 10 діб. 29 жовтня 2016 року солдат строкової військової служби ОСОБА_4 повинен був прибути на службу з відпустки до місця служби у військову частину НОМЕР_1 ( дислокована у АДРЕСА_1 ).
Перебуваючи у відпустці в період з 20 жовтня 2016 року по 29 жовтня 2016 року у солдата строкової військової служби ОСОБА_4 раптово винник злочинний умисел, а саме не з'явитись на службу з відпустки до військової частини НОМЕР_1 (дислокована у АДРЕСА_1 ), а вільний час від військової служби час використати на власний розсуд, не пов'язаний із проходженням військової служби.
Реалізовуючи свій злочинний намір, солдат ОСОБА_4 29 жовтня 2016 року близько 21 год. 00 хв. без будь - яких поважних причин не з'явився вчасно на службу з відпустки наданої останньому згідно командира військової частини НОМЕР_1 від 20 жовтня 2016 року №231 з 20 жовтня 2016 року по 29 жовтня 2016 року термін на 10 діб до військової частини НОМЕР_1 , а вільний від військової служби час проводить на власний розсуд, не пов'язаний із обов'язками військової служби.
Таким чином, солдат строкової військової служби ОСОБА_4 , підозрюється у тому, що він, являючись військовослужбовцем строкової військової служби та проходячи військову службу на посаді електрика-моториста інженерно-технічного відділення інженерно-саперного взводу роти бойового забезпечення, діючи з прямим умислом, у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 129, 130, 199, 216, 217 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 1 Закону України «Про оборону України», усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки, 29 жовтня 2016 року близько 21 год. 00 хв. без будь - яких поважних причин не з'явився на службу з відпустки наданої останньому згідно наказу командира частини № НОМЕР_2 від 20 жовтня 2016 року з 20 жовтня 2016 року по 29 жовтня 2016 року до військової частини НОМЕР_1 (дислокована у АДРЕСА_1 ), а вільний час проводить на власний розсуд за місцем проживання у АДРЕСА_2 , чим вчинив дезертирство, тобто нез'явлення на службу з відпустки з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 408 КК України.
04 липня 2017 року солдату строкової військової служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 у зв'язку із невстановленням місця перебування останнього, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, у спосіб передбачений КПК України.
04 липня 2017 року підозрюваного солдата строкової військової служби НОМЕР_1 ОСОБА_4 оголошено у розшук.
Станом на момент внесення даного клопотання солдат строкової військової служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 до розташування військової частини НОМЕР_1 не повернувся, про своє місце перебування командирів (начальників), а також правоохоронні органи не повідомив та продовжує ухилятись від військової служби без будь - яких поважних причин, чим продовжує вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 408 КК України.
Солдат строкової військової служби військової частини польова НОМЕР_1 ОСОБА_4 підозрюється у дезертирстві, тобто нез'явленні до місця служби з відпустки з метою ухилитися від військової служби, військовослужбовцем (крім строкової служби), вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 408 КК України
Вина солдата строкової військової служби військової частини польова НОМЕР_1 ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України підтверджується зібраними доказами, а саме допитами свідків, актом службового розслідування, проведеним військовою частиною за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_4 та іншими матеріалами справи.
Солдат строкової військової служби військової частини польова НОМЕР_1 ОСОБА_4 своїми протиправними діями вчиняє переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та продовжує кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а саме вчиняє кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 408 КК України, тобто існують ризики передбачені ч.ч. 1, 5 ст. 177 КПК України.
Із показів свідків та службового розслідування проведеного у військовій частині, вбачається, що солдат строкової військової служби ОСОБА_4 29 жовтня 2016 року близько 21 год. 00 хв. без будь - яких поважних причин не з'явився вчасно на службу з відпустки наданої останньому згідно командира військової частини НОМЕР_1 від 20 жовтня 2016 року №231 з 20 жовтня 2016 року по 29 жовтня 2016 року термін на 10 діб до військової частини НОМЕР_1 , а вільний від військової служби час проводить на власний розсуд, не пов'язаний із обов'язками військової служби.
Підозрюваний ОСОБА_4 протягом тривалого часу (із жовтня 2016 - липень 2017 року) переховується від слідства та суду, про своє місце перебування ОСОБА_4 командирів (начальників), інші державні органи та місцевого самоврядування не повідомив, ОСОБА_4 продовжує вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 408 КК України, ОСОБА_4 не має стійких родинних зв'язків, постійного місця роботи та проживання, схильний до відкритого ігнорування вимог законодавства щодо дотримання суспільно прийнятих норм поведінки та доброчесності.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просив надати дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_4 .
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 189 КПК України слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
Частиною 4 вищевказаної статті передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:
підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;
одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 408 КК України.
Враховуючи, що ОСОБА_4 будучи належним чином повідомлений про необхідність явки до слідчого для проведення необхідних слідчих дій, до слідчого на виклик не з'явився, про причини своєї неявки та місцеперебування слідчого не повідомив, за місцем реєстрації місця проживання протягом тривалого часу не проживає, на дзвінки за контактними номерами операторів мобільного зв'язку, що знаходяться у нього в користуванні, не відповідає та переховується від органів досудового розслідування, а тому враховуючи вищезазначене вважаю, що є достатні підстави для надання дозволу на затримання підозрюваного, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,183,187-190,372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого задоволити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Топали Красноокнянського р-ну Одеської області, українця, громадянина України, неодруженого, не судимого, із повною середньою освітою, зареєстрованого: АДРЕСА_3 та проживаючого: АДРЕСА_2 , військовослужбовця строкової військової служби, електрика-моториста інженерно-технічного відділення інженерно-саперного взводу роти бойового забезпечення військової частини НОМЕР_1 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Після затримання підозрюваного ОСОБА_4 , доставити до Рівненського міського суду не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання, а також негайно вручити копію даної ухвали підозрюваному.
Ухвала втрачає законну силу з моменту приводу ОСОБА_4 чи по закінченню двох місяців із дати постановлення ухвали - 10 січня 2018 року, або відкликання її прокурором.
Ухвала постановлена за клопотанням слідчого військової прокуратури Рівненського гарнізону майора юстиції ОСОБА_3 .
Копію ухвали направити для виконання, в Головне управління Національної поліції в Рівненській області та для нагляду за додержанням законності прокурору Рівненської області.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1