Справа №487/3514/17 10.08.2017 10.08.2017 10.08.2017
Провадження №22-ц/784/1811/17
Категорія 34 Єдиний унікальний номер № 487/3514/17
Номер провадження №22-ц/784/ 1811/17
Головуючий у І інстанції Щербина С.В.
Доповідач в апеляційній інстанції Прокопчук Л.М.
10 серпня 2017 року місто Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:
Головуючого Прокопчук Л.М.,
Суддів Козаченка В.І., Царюк Л.М.
Із секретарем судового засідання Шагай О.А.
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 липня 2017 року по матеріалам справи за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», Публічного Акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Філії «Варварівський ДЕД» ДП «Миколаївський автодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України», Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
03 липня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 12 січня 2017 року на 69 км автодороги М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» поблизу с. Федорівка Березанського району Миколаївської області сталося зіткнення автомобіля МДКЗ 30 60 КРАЗ 6505 5 д.н. НОМЕР_3, який належить ДП «Миколаївський облавтодор», під керуванням ОСОБА_4, який є працівником філії «Варварівської ДЕД» Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор», та автомобілем DAEWOO NEXIA д.н. НОМЕР_4, який належить ОСОБА_5 та під керуванням останнього. За фактом ДТП порушено кримінальне провадження за ч.1 ст. 286 КК України. Автомобіль, яким керував водій ОСОБА_4, був забезпечений власником - ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України» відповідно до полісу № АС 1280213 від 16.11.2016 року Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування». Внаслідок ДТП їй було заподіяно матеріальну шкоду у зв'язку із знищенням належного їй на праві власності майна, а саме: було повністю розбито належний їй на праві власності ноутбук АSUS та мобільний телефон, зарядний пристрій та шнур, якого загублено. Всього збитки від пошкодження та знищення техніки склали 5440,00 грн. Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» відмовило їй у відшкодуванні вказаної шкоди, тому вона просила вказану суму стягнути із зазначеного відповідача. Крім того, нею понесені витрати, пов'язані з послугами сервісного центру з проведення діагностики пошкоджень комп'ютерної та мобільної техніки в сумі 150 грн., які вона просила стягнути солідарно з відповідачів Публічного Акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Філії «Варварівський ДЕД» ДП «Миколаївський автодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України», Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» (а.с. 1-15).
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 липня 2017 року позовну заяву повернуто позивачу для подання до належного суду у зв'язку з тим, що справа не підсудна Заводському районному суду м. Миколаєва (а.с. 18).
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 липня 2017 року про повернення позовної заяви і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 21-24).
В судове засідання апеляційного суду позивач, належно повідомлена про розгляд справи, не з'явилась. Просила розглянути справу у її відсутність.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу скасувати з таких підстав.
Повертаючи позовну заяву позивачеві, суддя послався на приписи ч.2 ст. 109 ЦПК України та виходив з того, що місцезнаходження одного з відповідачів, зазначеного в позові - Дочірнє підприємство «Миколаївський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» - є Заводський район м. Миколаєва. Але до нього, як і до відповідачів Публічного Акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Філії «Варварівський ДЕД» ДП «Миколаївський автодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України», заявлено позов не про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, а поставлено питання про відшкодування витрат на оцінку пошкодженого внаслідок ДТП майна. Аналізуючи зміст ст.79 ЦПК України, суддя прийшов до висновку про те, що зазначені вимоги є вимогами щодо розподілу судових витрат, які вирішуються при ухваленні рішення, а тому заявлений спір не підсудний Заводському районному суду м. Миколаєва.
Але з таким висновком суду погодитись не можна.
Відповідно до загального правила, передбаченого ч.2 ст. 109 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
Відповідно до вимог п. 2 ст. 118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою. Відповідно до вимог п. 14 ст. 110 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 114 цього Кодексу.
Крім того, у п. 37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 N 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" визначено, що право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (ст. 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (ст. 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачу (ч. 14 ст. 110 ЦПК).
Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до суду з позовом до декількох відповідачів, місцезнаходження одного з них є Заводський район м. Миколаєва.
Колегією суддів встановлено, що вимоги, які ставились до ПАТ «Просто-Страхування» нерозривно пов'язані з вимогами, які ставились до інших відповідачів.
Відповідно до вимог п. 2 ст. 118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою, що і було вчинено у даному випадку.
Суд першої інстанції не застосувавши норм статті 113 ЦПК України, що обгрунтовує право позивача на звернення до Заводського районного суду м. Миколаєва, дійшов помилкового висновку про повернення заяви позивачу у зв'язку з непідсудністю.
Оцінка заявлених вимог в частині стягнення витрат позивача, понесених на оцінювання пошкодженого внаслідок ДТП майна, як судових витрат на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі є передчасним, оскільки це питання суд вирішує під час ухвалення рішення.
За таких обставин, відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а ухвала судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 липня 2017 року скасуванню з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 липня 2017 року скасувати.
Матеріали справи за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування», Публічного Акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Філії «Варварівський ДЕД» ДП «Миколаївський автодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України», Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, направити до суду першої інстанції для вирішення питання відкриття провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Судді