Справа №484/1537/17 11.08.2017
Провадження № 11-сс/784/410/17 Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/784/411/17
Категорія: ч. 1 ст. 309 КПК України Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_2
11 серпня 2017 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні, із застосуванням режиму відоеконференції, в рамках кримінального провадження № 12017150110000704 матеріали за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 липня 2017 року, якою у відношенні:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Знам'янка Знам'янського району Кіровоградської області, громадянина України, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_9 ,
захисник ОСОБА_6 ,
підозрюваний ОСОБА_8 .
Короткий зміст вимог апеляційний скарг захисників.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 липня 2017 року, постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 липня 2017 року до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжній захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 25 вересня 2017 року включно.
Узагальнені доводи апеляційний скарг захисників.
Захисник ОСОБА_10 вважає ухвалу слідчого судді незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Стверджує, що матеріалами справи не підтверджено наявність ризиків.
Вважає відсутньою наявність обґрунтованої підозри.
Вказує, що ОСОБА_8 мав намір придбати у ОСОБА_11 автомобіль марки «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_1 , адже між ними раніше вже була домовленість, відносно вартості даного автомобіля та його продажу. Зустрівшись з продавцем ОСОБА_11 в Первомайському ВРЕР УДАІ ГУНП у Миколаївської області, продавець вів себе непорядно та змінював ціну на авто, самостійно передав документи на вказане авто, а також жодних заперечень у нотаріальній конторі не надавав.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 вважає ухвалу слідчого судді такою, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Вказує, що в ухвалі не зазначені аргументи щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, вчинення нових злочинів, незаконного впливу на свідків.
Вважає поведінку потерпілого непорядною. При цьому вказує, що потерпілий неодноразово писав заяви до поліції, а потім їх забирав, отримував від підозрюваного ОСОБА_8 гроші за автомобіль, посвідчував у нотаріуса довіреність на підозрюваного.
Стверджує, що під час постановлення ухвали не повній мірі враховано вимоги ст. 178 КПК України, а саме, те, що підозрюваний ОСОБА_8 має постійне місце проживання, в м. Знам'янка Кіровоградської області, одружений, має малолітнього сина, позитивно характеризується за місцем проживання.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Органами досудового розслідуванням встановлено, що 24 березня 2017 року ОСОБА_8 , маючи злочинний намір на незаконне заволодіння транспортним засобом ОСОБА_11 , а саме автомобілем марки «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_1 , під виглядом покупця, запросив останнього на зустріч до будівлі ВРЕР УДАІ ГУНП в Миколаївській області по вул. Вознесенській м. Первомайська. ОСОБА_11 погодившись, приїхав на місце та, залишивши свій автомобіль марки «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_1 на подвір'ї ВРЕР УДАІ ГУНП в м. Первомайськ Миколаївській області, зайшов до приміщення кафе «Явір», яке розташоване через дорогу, де зустрівся з ОСОБА_8 . Останній, виконуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, почав ображати ОСОБА_11 нецензурною лайкою та висловлювати на його адресу та його родині погрози фізичною розправою. Забравши ключі від автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, зник на автомобілі з місця події. Тобто, ОСОБА_8 , погрожуючи насильством, незаконно заволодів транспортним засобом ОСОБА_11 марки «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 року випуску, спричинивши тим самим матеріальний збиток на загальну суму 454570 (Чотириста п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот сімдесят) гривень 00 копійок.
Дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 3 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з погрозою застосування насильства, яке завдало великої матеріальної шкоди.
Слідчий суддя, прийшовши до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою, послався на обґрунтованість підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 12 років, наявність ризиків, а саме, відсутній контроль за обов'язками підозрюваного ОСОБА_8 працівниками Первомайського ВП ГУНП, так як останній фактично проживає за межами Миколаївської області, ніде не працює, а тому для отримання доходу може вчиняти злочини корисливої спрямованості, знайомий зі свідками, а тому може незаконно впливати на них.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідача про зміст оскаржуваної ухвали, доводи, викладені в апеляційних скаргах, пояснення захисника ОСОБА_6 підозрюваного ОСОБА_8 на підтримку апеляційних скарг, думку прокурора про залишення оскаржуваної ухвали без змін, вивчивши матеріали судового, кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг в їх межах, суд визнає скарги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
При застосуванні до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею додержані вимоги ст. 177, 178, 194 КПК України.
Згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняттям, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року № 5-328кс16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначив про причетність ОСОБА_8 до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Так, наявні докази, які містяться в матеріалах кримінального і судового провадження, зокрема, дані: протоколу допиту потерпілого ОСОБА_11 , протоколу допиту свідка ОСОБА_12 , протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколу огляду місця події від 18 квітня 2017 року, протоколу огляду предмету від 19 квітня 2017 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_13 , протоколу проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_11 від 12 травня 2017 року, протоколу проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_12 від 12 травня 2017 року, висновку судово-товарознавчої експертизи № 52 від 12 червня 2017 року, протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 19 червня 2017 року, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України. В ході кримінального провадження встановлені обставини, які є достатніми для підозри ОСОБА_8 у вчиненні даного злочину на момент його повідомлення.
Таким чином, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування ні слідчим суддею суду першої інстанції, ні апеляційним судом перевірці не підлягають, а тому доводи апелянтів в цій частині є такими, що не заслуговують на увагу.
Крім того, матеріали судового та кримінального провадження містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Як слідує із матеріалів судового провадження, ОСОБА_8 підозрюється в скоєнні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, фактично проживає за межами Миколаївської області, ніде не працює, знайомий зі свідками.
Наведені обставини дають можливість припускати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, та свідчить про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи наведене, є безпідставними доводи захисників відносно необґрунтованості висновків слідчого судді щодо наявності достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
З урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 вагомості наявних доказів його вчинення, даних про особу підозрюваного, обставин вчинення, з метою запобігання перешкоджанню кримінальному провадженню, апеляційний суд погоджується із висновком слідчого судді про те, що саме такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_8 процесуальних обов'язків, а інший, більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти вказаним ризикам.
Відповідно до положень, передбачених ч. 4 ст. 194 КПК України, є правом слідчого судді застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений в клопотанні, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п.1, 2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч.1 цієї статті.
Беручи до уваги доведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також серйозність звинувачення, пред'явленого підозрюваному, та тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, апеляційний суд не знаходить підстав для застосування ОСОБА_8 запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, про що просить апелянт - захисник ОСОБА_10 , та застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, про що просить в апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 .
Порушень положень рішень Європейського суду з прав людини, апеляційним судом не виявлено. Підставою застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_8 була встановлена слідчим суддею наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, а також наявність ризиків, які давали достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наявність позитивних даних щодо особи підозрюваного ОСОБА_8 , якими, на переконання апелянта - захисника ОСОБА_6 є те, що підозрюваний має постійне місце проживання, в м. Знам'янка Кіровоградської області, проживає разом з дружиною, одружений, має малолітнього сина, позитивно характеризується за місцем проживання, на думку суду апеляційної інстанції, не є визначальними обставинами, які давали б можливість обрати підозрюваному запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді.
Керуючись ст. 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України,
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 липня 2017 року у відношенні ОСОБА_8 - без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: