Справа № 483/951/17
Провадження № 2-а/483/17/2017
03 серпня 2017 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Куцарова В.І.,
за участю секретаря Басової Н.Г.,
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Очакові Миколаївської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Миколаєві, інспектора роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у м.Миколаєві П'ятакова Максима Сергійовича про визнання протиправним дій працівника поліції та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ,-
22 червня 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м.Миколаєві, інспектора роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у м.Миколаєві П'ятакова М.С. про визнання протиправним дій працівника поліції та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 15 червня 2017 року відповідачем - інспектором П'ятаковим М.С. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на суму 340 грн. за нібито скоєне ним правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.
Вважає дії інспектора незаконними, а постанову протиправною та такою, що підлягає скасування з наступних підстав.
15 червня 2017 року близько 21 години він рухався на автомобілі Шевроле Такума по вул. Приморській в с.Чорноморка Очаківського району. Біля будинку № 67 його було зупинено працівником поліції, який на питання про причини зупинки повідомив, що причиною стала тріщина на лобовому склі автомобіля. Посилаючись на порушення п.п.31.4.7 "в", та не зважаючи на заперечення, поліцейський склав постанову про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Крім того, інспектором не роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та в порушення ч.3 ст. 258 КУпАП не складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вважає, що в його діях склад вказаного правопорушення відсутній. А тому, просить визнати дії інспектора поліції неправомірними та скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача - Управління патрульної поліції у м.Миколаєві у судове засідання не з'явився, надав заперечення проти позову у яких просив відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1
Відповідач - інспектор роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у м.Миколаєві П'ятакова М.С. у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши заперечення відповідача, відеозапис з нагрудного відеореєстратору, матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15 червня 2017 року інспектором роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у м.Миколаєві П'ятаковим М.С. було винесено постанову Серія БР № 720138 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Як вбачається із постанови, ОСОБА_1 15 червня о 20:50 год. біля будинку № 67/1 в с.Чорноморка Очаківського району Миколаївської області керував транспортним засобом з тріщиною на лобовому склі в зоні дії склоочисників більше 50 мм, чим порушив вимоги п.п.31.4.7 "в" Правил дорожнього руху України, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. ( а.с.3).
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Положеннями КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Так, провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи).
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП за загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення. У ньому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (частина друга статті 256 Кодексу)
Згідно з ч. 1 ст. 257 Кодексу протокол разом з іншими матеріалами справи, зокрема, процесуально оформленими доказами, перелік яких встановлено у статті 251 Кодексу, надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Статтею 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.
З 08 серпня 2015 року вказану статтю доповнено ч. 2, за змістом якої протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення визначено у главі 17 Кодексу.
У частині першій статті 277 Кодексу закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу)
Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121-126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
При цьому, термін «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення
Правова позиція по даному питанню висловлена Конституційним Судом України в рішення від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Проте, у наведених вище положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
При цьому, суд приймає до уваги, що вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення (фіксування вчиненого правопорушення) та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження.
Однак, судом встановлено, що протокол у справі про адміністративне правопорушення не складався на підставі ч. 2 ст. 258 КУпАП, а постанова в справі про адміністративне правопорушення відносно позивача складена на місці вчинення правопорушення, тією самою посадовою особою, яка виявила дане правопорушення.
З огляду на вказане суд зазначає про наступне.
Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції визначається Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 року №1376.
Згідно з п. 3 зазначеної Інструкції протоколи про адміністративні правопорушення не складаються у випадках, передбачених статтею 258 КУпАП.
Відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП якщо під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення й адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа органу поліції зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП.
Тобто, орган поліції у випадку незгоди особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має обов'язок скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Судом на підставі наявних доказів у справі встановлено, що позивач не погоджувався зі спірною постановою відповідача під час її винесення та з застосуванням адміністративного стягнення. Проте, протокол не був складений.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Так, інспектором патрульної поліції П'ятаковим М.С. винесено постанову за порушення п.п.31.4.7. "в" ПДР України за керування автомобілем з тріщиною на лобовому склі.
Відповідно до п.п.31.4.7 "в" Правил дорожнього руху України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість.
Згідно Примітки до вказаного підпункту, на верхній частині вітрового скла автомобілів і автобусів можуть бути прикріплені прозорі кольорові плівки. Дозволяється застосовувати тоновані стекла (крім дзеркальних), світлопропускання яких відповідає вимогам ГОСТ 5727-88. Дозволяється застосовувати занавіски на бокових вікнах автобусів.
Таким чином, тріщина на лобовому склі не відноситься до технічних несправностей, передбачених п.п.31.4.7 "в" Правил дорожнього руху України.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, суд вважає що дії інспектора роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у м.Миколаєві П'ятакова М.С. є протиправними, а спірна постанова прийнята відповідачем з порушенням повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 17, 94, 100, 159, 160, 162, 163, 167, 171-2 КАС України та на підставі ч.1 ст.121, 287 КУпАП, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Миколаєві, інспектора роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у м.Миколаєві П'ятакова Максима Сергійовича про визнання протиправним дій працівника поліції та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Визнати протиправними дії інспектора роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у м.Миколаєві П'ятакова Максима Сергійовича.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БР №720138 від 15 червня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП та накладення штрафу в сумі 340,00 грн., - скасувати.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її оголошення .
Повний текст постанови виготовлено 08 серпня 2017 року
Суддя