Справа № 487/4105/16-ц
Провадження № 2/487/181/17
03.08.2017 року
Заводський районний суд м.Миколаєва у складі головуючого судді Павлової Ж.П., секретаря Табунщик К.С.,представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Миколаєва цивільну справу за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів Україна" до Комісії по трудовим спорах Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів Україна" та ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення комісії
15.08.2016 року Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» звернулося до Заводського районного суду міста Миколаєва із позовом до Комісії по трудовим спорах Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів Україна" та ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення комісії
В позові вони вказали, що 03 серпня 2016 року на адресу МФ ДП «АМПУ» надійшло рішення від 28.07.2016 № 4/3 Комісії по трудових спорах Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» , яким зобов'язано позивача скасувати наказ від 17.06.2016 р. № 428 та зобовязати філію встановити місячну тарифну ставку ОСОБА_3, передбачену штатним розписом від 01.05.2016 року в розмірі 5680 грн. В позові позивач посилався на те , що зазначене рішення КТС прийнято неправомочним складом та комісією, яка не була обрана трудовим колективом юридичної особи, а тому останньою на підприємстві здійснюється неправомірна діяльність, і крім того, рішення комісії є немотивованим.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні
У судовому засіданні представник відповідача КТС МФ ДП «АМПУ просив відмовити у задоволенні вимог в повному обсязі, посилалось на те, що КТС не має статусу юридичної особи та не може бути відповідачем у справі. Створення та функціонування КТС МФ ДП «АМПУ» є правомірним. Докази на підтвердження обставин неправильного вирішення трудового спору КТС позивачем надані не були. Наразі спір між працівником та підприємством відсутній. З огляду на викладене позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився.
Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Статтею 228 КЗпП України встановлено, що у разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду. Це ж передбачено і п.1 ч.1 ст. 231 КЗпП України.
Згідно ст. 230 КЗпП України у разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудовим спорам у
встановлений строк (стаття 229) працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.
Комісія по трудовим спорам МФ ДП «АМПУ» (Адміністрація Миколаївського морського порту) створена рішенням конференції трудового колективу Адміністрації 23 липня 2013 року, оформленого постановою №1/123-2 у складі 8 членів.
Голова, заступник та секретар комісії обрані на підставі рішення, оформленого протоколом КТС МФ ДП «АМПУ» 15 травня 2015 року №1.
Рішенням Комісії по трудових спорах від 28.07.2016 № 4/3 зобов'язано позивача скасувати наказ від 17.06.2016 р. № 428 стосовно водія КАЗ МФ ДП "АМПУ" ОСОБА_3 та зобовязано філію встановити місячну тарифну ставку ОСОБА_3, передбачену штатним розписом від 01.05.2016 року в розмірі 5680 грн.
Відповідно п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 року №9, незалежно від того, працівником, власником або уповноваженим ним органом чи прокурором порушена справа, після вирішення спору в КТС суд розглядає її в порядку позовного провадження, як трудовий спір, що вирішувався в КТС, тобто як вимогу працівника до підприємства, установи, організації.
Щодо вимоги позивача відносно незаконності створення комісії по трудових спорах, то суд приходить до наступного .
Не згода адміністрації ДП «Адміністрація морських портів України» з правомірністю утворення на підприємстві КТС у філії має ознаки колективного трудового спору. Так, згідно ст. 2 Закону України Про порядок вирішення колективних трудових спорів ( конфліктів) колективним трудовим спором є розбіжності, що виникли між сторонами соціально трудових відносин, в тому числі щодо укладення чи зміни колективного договору, угоди; виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; невиконання вимог законодавства про працю. Для вирішення таких спорів передбачений інший порядок розгляду за правилами Закону України « Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)». Отже, саме в порядку, передбаченому даним Законом, а не в порядку цивільного судочинства і повинні розглядатися колективні трудові спори. Тому розгляд такого спору виходить за межі предмету розгляду індивідульнотрудового спору між робітником та роботодавцем.
Доводи представника позивача щодо необхідності скасування рішення КТС через порушення КТС порядку розгляду індивідульно трудового спору за заявою ОСОБА_3 та неправильного оформлення рішення КТС, також суд розцінює критично, виходячи з наступного.
До прийняття в 1996 році Конституції України розгляд більшості трудових спорів у суді здійснювався лише після їх попереднього розгляду у КТС. Відсутність попереднього розгляду була підставою для відмови судом у прийнятті позову від працівника з приводу захисту його трудових прав. З прийняттям Конституції України такий порядок розгляду трудових спорів був фактично скасований нормами ст. 124 Конституції, якою, зокрема, передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами; делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються; юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Таким чином, на сьогодні будь-який працівник має право за власним бажанням звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, зокрема й трудових, без попереднього звернення до будь-яких посадових осіб, органів чи інстанцій, у тому числі й КТС. Проте, усі норми КЗпП України, які не суперечать нормам Конституції України, є чинними. А тому організація діяльності КТС на сьогодні не втратила правового регулювання нормами КЗпП України, вона лише набула добровільного, рекомендаційного характеру. Це означає, що комісії по трудових спорах уповноважені здійснювати не судову функцію, а функцію досудового розгляду трудового спору (у межах визначеної КЗпП компетенції) з винесенням рішення по суті спору та з можливістю подальшого (навіть примусового) його виконання, якщо таке рішення не оскаржено заінтересованими особами до суду.
Стаття 228 КзПП України надає сторонам право оскаржити рішення КТС до суду.
Згідно ст. 231 КЗпП України, у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори також і за заявами: працівника чи власника або уповноваженого ним органу, коли вони не згодні з рішенням комісії по трудових спорах підприємства, установи, організації (підрозділу). В такому випадку незалежно від того, працівником, власником або уповноваженим ним органом порушена справа після вирішення спору в КТС, суд розглядає її як трудовий спір, що вирішувався в КТС, тобто як вимогу працівника до підприємства (пункт 5 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»).
У разі звернення працівника, власника чи уповноваженого ним органу до суду із заявою про вирішення трудового спору, посвідчення на підставі рішення КТС згідно ч.3 ст. 230 КЗпП України не видається. Отже, рішення КТС в такому випадку не підлягає самостійному виконанню, так як виконанню буде підлягати вже судове рішення з приводу трудового спору у разі його задоволення.
З урахуванням викладеного, правильність оформлення самого рішення КТС, як процесуального документу, в тому числі і його вмотивованість, не впливає на прийняття рішення судом за трудовим спором працівника до роботодавця, який був предметом розгляду КТС.
Доводи представника позивача стосовно прийняття рішення КТС не правомочним складом, оскільки при прийнятті рішення були присутні тільки 5 членів комісії із восьми, що , як вказує представник позивача складає менше 2/3 від складу комісії, так як склад комісії із пяти членів при загальній кількості обраних восьми, складає саме дві третини, і є правомочним. Посилання представника позивача на обовязкову необхідність присутності шести членів комісії із восьми є помилковим, так як в такому разі, це буде три четвертих обраних членів до складу КТС, що не є обовязковим відповідно до вимог ч. 4 ст. 226 КЗпП України.
З огляду на викладене, у зв'язку із не заявленням вимог про розгляд трудового спору між працівником та підприємством, не наданням суду доказів щодо неправомірності вимог ОСОБА_3 , які були розглянуті КТС, та враховуючи відсутність на момент розгляду справи судом трудового спору як такого, заявлені позивачем позові вимоги про визнання незаконним та скасування рішення КТС МФ ДП «АМПУ» від 28.07.2016 № 4/3, задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 147, 148, 149, 221-228, 231, 252-1 КЗпП України, суд,-
Керуючись ст.ст. 10,60,212,213,215 ЦПК України, суд
В задоволені позову Державного підприємства "Адміністрація морських портів Україна" до Комісії по трудовим спорах Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів Україна" та ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення комісії відмовити.
Рішення набуває законної сили через 10 днів після його проголошення. Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області в порядку визначеної ст.294 ,ст.295 ЦПК України.
СУДДЯ Ж.П.ПАВЛОВА