Справа № 487/723/17
Провадження № 2/487/966/17
07.08.2017 року Заводський районний суд м.Миколаєва у складі головуючого судді Павлової Ж.П., секретаря Табунщик К.С., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд
09.02.2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позовні вимоги позивач мотивувала тим, що з 24 липня 2009 року вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. З червня 2016 року сторони проживають окремо. Дитина проживає із позивачкою та знаходиться на її утриманні. Відповідач не надає належної допомоги на утримання сина. Угоди про добровільну оплату аліментів між сторонами не досягнуто. Матеріальне становище та стан здоров'я відповідача дозволяє утримувати свою неповнолітню дитину, відповідач інших неповнолітніх дітей не має. Відповідач займається підприємницькою діяльністю та має постійний дохід, їй самостійно важко утримувати дитину, тому просила суд стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі 3000 грн. щомісяця. Зазначені обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що дитина також декілька днів на місяць проживає і з відповідачем, він сплачує за дитячий садок, купує їжу та речі для дитини, та має намір звернутися до суду із позовною заявою про визначення місця проживання дитини разом із батьком, посилаючись на викладене просили в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, показання свідків та дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено наступне.
З 24 липня 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Від шлюбу мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-ФП № 153590, виданим Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції від 27 вересня 2011 року, про що в книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис № 3066.
Відповідно до довідки № 17 від 22.02.2017 р., виданої ОСОБА_1 ОСББ «Локомотив 105», син - ОСОБА_5 проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні.
Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів судом враховується стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів.
Відповідно до положення ст.3 «Конвенції про права дитини» від 20.11.1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є фізичною-особою підприємцем та отримує дохід близько 10000 грн. на місяць, що підтверджується довідкою ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва.
Доводи відповідача та його представника суд оцінює критично, оскільки в ході судового засідання встановлено, що відповідач проживає у власному двоповерховому будинку, який укомплектований всіма необхідними зручностями, є приватним підприємцем, в його власності знаходяться декілька вантажних автомобілів, сума товарообігу підприємницької діяльності за 2016 рік відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи складає 219065,00 грн. Тобто відповідач є особою, яка має можливість та повинна утримувати свою дитину.
Натомість в судовому засіданні встановлено, що позивач проживає в найманій квартирі, працює в декількох установах, отримує мізерну заробітну плату.
Посилання відповідача, що неповнолітня дитина проживає як з ним так і з матір'ю, що також підтверджено у судовому засіданні показами свідків судом також враховано, але судом встановлено, що дитина часто хворіє та у більшості часу знаходиться на утриманні та вихованні позивачки, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою від 22.02.2017 року.
Суд також критично відноситься до пояснень відповідача, що лише він утримує дитину, оскільки надані ним квитанції про здійснення ним витрат на утримання дитини, були сплачені вже після звернення позивача до суду із даною позовною заявою.
Враховуючи те, що відповідач має регулярний дохід, його матеріальне становище дозволяє сплачувати аліменти на утримання дитини, яка проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні, що підтверджується довідкою, яка не визнана у судовому порядку недійсною, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивачки на утримання дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягають стягненню аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини щомісяця, починаючи з 09.02.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 640,00 грн.
Керуючись ст.ст. 208-218 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився в м.Миколаєві (Зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини щомісяця, починаючи з 09.02.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 640 грн.00 коп.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його проголошення.
На рішення може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд в порядку, встановленому ст.294,ст.295 ЦПК України.
Суддя Ж.П. Павлова