Справа № 143/541/17
Провадження № 33/772/633/2017
Категорія: 147
Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойко А. В.
Доповідач: Ващук В. П.
08 серпня 2017 р. м. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді: Ващук В.П.
з участю секретаря: Діденко В.В.
захисника - адвоката: Любарського С.М.
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності : ОСОБА_3
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУ п АП:
ОСОБА_3 ,
народження ІНФОРМАЦІЯ_1
українця, громадянина України,
не працюючого, проживаючого:
АДРЕСА_1
за клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Погребищенського районного суду Вінницької області від20.06.2017 року та апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Погребищенського районного суду Вінницької області від 20.06.2017 року, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №029043 від 06.04.2017 року, водій ОСОБА_3 , 06.04.2017 року о 09 год. 15 хв. в м. Погребище Вінницької області по вул. Привокзальна, керував автомобілем «Урал 5557» д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння. Огляд проводився за допомогою приладу «Драгер» в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.9 ПДР України.
Постановою Погребищенського районного суду Вінницької області від 20 червня 2017 року ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 320 гривень.
В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Погребищенського районного суду Вінницької області від 20.06.2017 року, ОСОБА_3 ставить питання про поновлення строку даної постанови, в зв'язку з тим,що строк ним пропущено з поважних причин, а саме суддя першої інстанції без оголошення вступної та резолютивної частини постанови, а лише в усній формі повідомив йому, що на нього накладено штраф та позбавлено його права керування транспортними засобами на один рік, при цьому в порушення вимог ст. 286 КУпАП йому не було роз'яснено його права на захист, крім того не було роз'яснено право і порядок апеляційного оскарження. Копію постанови він отримав лише 29.06.2017 року, згідно заяви, поданої в суд.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування постанови Погребищенського районного суду Вінницької області від 20.06.2017 року щодо нього, та закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КупАП.
Свої вимоги ОСОБА_3 мотивує тим, що викладені в постанові суду обставини скоєного ним адміністративного правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи. Висновки суду першої інстанції ґрунтуються лише на протоколі, складеному поверхово, з істотними порушеннями законодавства. Вказує на те, що він не вживав алкогольних напоїв ,та к як знаходився на роботі в Погребищенському лісництві на автомобілі «Урал» та 06.04.2017 року біля 09.00 год. виїхав з лісництва і слідував в ліс за лісоматеріалом. Без будь яких причин був зупинений працівниками поліції , які запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою технічного пристрою , в якому був відкритий моштук , при цьому свідків не було. Як проводилися роздруківка з технічного пристрою він не бачив, йому вручили роздруківку без дати, а текст неможливо було прочитати. З результатами огляду він не погодився на запропонував проїхати в лікарню, на що йому було відмовлено. Після чого ним було викликано власника автомобіля, який відвіз його в лікарню, де наркологом було проведено огляд його на вміст алкоголю, який показав вміст 0, 15 проміле.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_3 та в його інтересах захисника - адвоката Любарського С.М. , які підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі, пояснення свідка ОСОБА_4, перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає до задоволення.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Вказана вище норма Кодексу про адміністративне правопорушення, передбачає та гарантує реалізацію судом прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Більш того, тією ж ч. 1 ст. 268 КУпАП, передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та апеляційної скарги , ОСОБА_3 просив відкласти розгляд справи щодо нього, в зв'язку з тим, що він виявив бажання укласти угоду з адвокатом , для захисту своїх інтересів у суді (а.с.8).
Не дивлячись на дане клопотання, судом першої інстанції була винесена постанова від 20.06.2017 року щодо ОСОБА_3 без участі адвоката , чим були порушені права ОСОБА_3. на захист.
Крім того, копію постанови ОСОБА_3 отримав лише 29 червня 2017 року, а тому вважаю що строк на оскарження постанови суду першої інстанції, виходячи зі змісту ст.289 КУпАП, підлягає поновленню.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Судом, в порушення вищезазначених вимог, не вжито належних заходів спрямованих на встановлення всіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Стаття 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність водіїв за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 11.11.2015 року від № 1431/27858, передбачено, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Статтею 266 Кодексу про адміністративні правопорушення визначено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків.
Для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу використовуються спеціальні технічні засоби, які мають зокрема, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про повірку.
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння працівник поліції інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу зобов'язаний надати свідоцтво про державну реєстрації та свідоцтво про його повірку.
Слід зазначити, що відповідно до частини 3 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд в закладах охорони здоров'я проводиться у випадках незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами.
Крім того, слід зазначити, що лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Однією та єдиною підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння у медичному закладі є лише відмова останнього від огляду працівником поліції із використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами.
Відповідно до п.22 вищезазначеної Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складенні з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_3 показав, що 06.04. 2017 року працюючи по найму в Погребищенському лісництві на автомобілі « Урал» , біля 09.00 години він виїхав з лісництва та слідував в ліс за лісоматеріалом. При цьому зазначив, що був тверезий . Біля 09.50 хв. був зупинений працівниками поліції , які повідомили йому, що він п'яний та викликали інших поліцейських, один з яких виніс із салону автомобіля невідомий йому технічний пристрій, який був розпечатаний та сказав йому дихати. Документів на даний пристрій не надав. Також пояснив, що свідків, при цьому не було. Тільки після того як він подихав, працівниками поліції були зупинені по черзі два водія, яким було показано технічний пристрій. Як проводилася роздруківка з технічного пристрою він не бачив, йому було вручено роздруківку без дати, а тексту взагалі не було видно. Лише було видно, що вміст алкоголю складає 0, 43 проміле. З результатами огляду він не погодився, та запропонував працівникам поліції провести огляд в районній лікарні, на що останні відмовилися, так як у них немає бланків направлення на медичний огляд. По телефону він викликав власника автомобіля, який і відвіз його в лікарню, де він самостійно пройшов медичний огляд на стан сп'яніння. Згідно висновку вміст алкоголю в крові станови 0,15 проміле .
Слід зазначити, що в матеріалах адміністративної справи міститься постанова про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке зафіксовано не в автоматичному режимі.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що ОСОБА_3 відносно якого складено протокол, оспорює факт того, що він відмовлявся пройти огляд на стан сп'яніння, а навпаки наполягав на цьому, але інспектор поліції відмовив йому. Крім того оспорює присутність свідків, на місці пригоди, відсутність фіксування адміністративного правопорушення в автоматичному режимі, відсутність видимої інформації на тесті «Драгер» ,крім того, повернення автомобіля та дозвіл на продовження руху також свідчать про відсутність достовірних даних, на підставі яких суд має можливість встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для даного провадження та підлягають доказуванню, а тому відсутні дані про наявність в діях особи, відносно якої складений адміністративний протокол, ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Слід також зазначити , як вірно стверджує в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 , акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів не містить ні дати, ні часу його проведення.
Також, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану, алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 06.04.2017 року , у ОСОБА_3 вміст алкоголю в крові станови 0,15 проміле, в стані наркотичного чи алкогольного сп'яніння не перебуває (а.с.9).
Допитаніий в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, який був залучений в якості свідка при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3, суду пояснив, що 06.04.2017 року після 10.00 години його зупинили працівники поліції та повідомили, що він повинен був посвідчити відомості в протоколі, що водій автомобіля «Урал» проходив обстеження на стан алкогольного сп'яніння.
Разом з тим, свідок ОСОБА_4 зазначив, що при ньому пристрій «Драгер» не розпечатували, та дані з даного пристрою йому не показували.
Він спілкувався на місці пригоди із ОСОБА_3, однак ніякого запаху із ротової порожнини у останнього він не чув, і поведінка його свідчила про людину, яка не вживала алкогольні напої.
Крім того, свідок ОСОБА_4 зазначив, що на місце пригоди приїхав власник автомобіля, яким керував ОСОБА_3 і останній виявив бажання поїхати в лікарню, та пройти обстеження на вживання алкогольних напоїв, однак працівники поліції йому відмовили, так як у них були відсутні направлення.
Слід також зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 містить відомості, що останній порушив вимог 2.9. ПДР України, разом з тим в постанові суд посилається на п.2.5 ПДР України, на що відповідно не був кладений протокол.
Відповідно до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1408/27853 від 10.11.2015 року «Водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції», що працівниками поліції зроблено не було, а тому всі докази винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, вважаються побічними
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов до висновку щодо відсутності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із чим провадження в даній справі підлягає закриттю.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. П.1 СТ. 247, 293, 294 КУ п АП, суд -
Поновити строк ОСОБА_3 на апеляційне оскарження постанови
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову Погребищенського районного суду Вінницької області від 20 червня 2017 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.1 ст. 130 КУпАП, - скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя:
Згідно з оригіналом: