Справа № 127/6288/17
Провадження № 1-кп/127/817/17
03.08.2017 місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, неодруженого, не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз 17.01.2017 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.2 ст. 185 КК України на 6 місяців арешту,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 190 КК України,-
ОСОБА_4 09 лютого 2017 року близько 16:50 години, перебуваючи на перехресті вул. Є. Пікуса та вул. Коцюбинського в м. Вінниці, біля ТЦ «Квартал», що за адресою: м. Вінниця, вул. Є. Пікуса, 1, попросив у своєї знайомої - ОСОБА_6 - її мобільний телефон марки «Samsung» серії «Galaxy Grand Prime» моделі «G 531Н» в корпусі білого кольору, щоб зателефонувати. Після здійснення телефонного дзвінка у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, а саме вказаного мобільного телефону. Реалізовуючи який ОСОБА_4 , підбурюваний жагою до легкої наживи, діючи з корисливих спонукань, умисно, повторно, ігноруючи прохання потерпілої повернути мобільний телефон та усвідомлюючи, що він діє відкрито, не повернув ОСОБА_6 її мобільний телефон, а відкрито ним заволодів, покинувши місце вчинення злочину. Викраденим розпорядився на власний розсуд.
Згідно з висновком експерта Вінницького відділення КНДІСЕ № 677/17-21 від 16.02.2017 ринкова вартість телефону мобільного зв'язку торгової марки «Samsung» серії «Galaxy Grand Prime» моделі «G 531Н» з урахуванням зносу станом на момент вчинення злочину становить 1408,50 гривень.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 1408,50 гривень.
Крім того, ОСОБА_4 24 лютого 2017 року, близько 19:00 год. знаходився в під'їзді будинку АДРЕСА_3 , де зустрівся із знайомим ОСОБА_7 . В ході спільної розмови, ОСОБА_4 побачив у ОСОБА_7 мобільний телефон «HUAWEI Y5». В цей час у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на шахрайське заволодіння вищевказаним телефоном. В подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , маючи на меті власне збагачення, з корисливих мотивів, зловживаючи довірою свого знайомого ОСОБА_7 попросив у останнього скористатися його мобільним телефоном «HUAWI У5», під приводом зайти до соціальної мережі «Вконтакте». В подальшому, ОСОБА_7 , довіряючи ОСОБА_4 та не підозрюючи дійсні його наміри, надав ОСОБА_4 свій мобільний телефон. Після того ОСОБА_7 відійшов від ОСОБА_4 на декілька хвилин, а ОСОБА_4 в цей час з місця вчинення злочину зник, заволодівши мобільним телефоном «HUAWEI Y5», вартість якого, згідно висновку експерта № 990/17-21 від 02.03.2017 року, становить 2718,90 грн. чим завдав ОСОБА_7 матеріальної шкоди на вищезазначену суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочинів визнав, щиро розкаявся та пояснив, що він з ОСОБА_6 зустрівся біля Центрального ринку та попросив в неї телефон для здійснення телефонного дзвінка. Вона телефон надала та він здійснював декілька дзвінків, прямуючи разом з нею до ТЦ «Квартал». Здійснюючи останній дзвінок, він телефон ОСОБА_6 не повернув, поклав собі в кишеню та втік. При цьому потерпіла ОСОБА_6 кричала йому, щоб він телефон повернув, проте він з місця злочину зник. Мобільний телефон він здав в ломбард. По вказаному епізоду вважає, що його дії неправильно кваліфіковані стороною обвинувачення як грабіж, оскільки він до потерпілої насильства не застосовував. По епізоду з потерпілим ОСОБА_8 суду пояснив, що він разом зі своєю дівчиною зустрівся з потерпілим ОСОБА_8 та його товаришем. В ході зустрічі він попросив ОСОБА_8 надати йому мобільний телефон під приводом зайти в соціальну мережу «Вконтакте». ОСОБА_8 йому надав телефон, сам відійшов, потім відійшов його товариш. Він скористався відсутністю ОСОБА_8 та його товариша, заволодів телефоном та в подальшому здав його в ломбард.
Потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що вона зустрілася з ОСОБА_4 в лютому (точної дати не пам'ятає) 2017 року в другій половині дня в районі ринку по вул. Папаніна. Вони ходили по своїм справам, при цьому обвинувачений попросив в неї телефон здійснити декілька дзвінків. Він розмовляв по її мобільного телефону, повертав його, а потім знову просив надати телефон для здійснення дзвінка. Останній раз він взяв телефон, зателефонував, проте телефон їй не повернув, а поклав собі в кишеню та втік. В цей момент вона просила повернути їй телефон, проте ОСОБА_4 на її прохання не реагував, телефон не повернув, а почав втікати. Претензій до обвинуваченого не має, покарання просила призначити на розсуд суду.
Потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив, що він в кінці лютого 2017 року зустрівся з ОСОБА_4 біля гуртожитку по вул. Магістрацькій в м. Вінниці. Він при зустрічі був з товаришем, а ОСОБА_4 був з дівчиною. В ході розмови ОСОБА_4 попросив в нього покористуватись його мобільним телефоном. Він йому дав телефон, сам відлучився, а телефон ОСОБА_4 попросив повернути його другу. Мобільний телефон ОСОБА_4 не повернув, а в подальшому йому зателефонував слідчий та повідомив, що його телефон перебуває в ломбарді. Телефон з ломбарду викупила його матір за власні кошти, проте на даний час претензій до ОСОБА_4 не має та покарання просить призначити на розсуд суду.
З досліджених в судовому засіданні доказів, що надані стороною обвинувачення вбачається, що 13.02.2017 року з заявою про вчинення злочину звернулась ОСОБА_6 . Згідно вказаної заяви вона просить прийняти міри до малознайомої особи на ім'я ОСОБА_9 , який 09.02.2017 року, близько 16:50 год. перебуваючи на перехресті вулиць Папаніна - вул. Коцюбинського в м.Вінниці відкрито заволодів її мобільним телефоном марки Самсунг прайм «G 531Н», чим завдав їй матеріального збитку на суму 1400 грн., що підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.02.2017 року.
Вказана заява зареєстрована у встановленому порядку 13.02.2017 року, що підтверджується витягом з ЄРДР.
Згідно з висновком експерта Вінницького відділення КНДІСЕ № 677/17-21 від 16.02.2017 ринкова вартість телефону мобільного зв'язку торгової марки «Samsung» серії «Galaxy Grand Prime» моделі «G 531Н» з урахуванням зносу станом на момент вчинення злочину 09.02.2017 року могла складати 1408,50 гривень.
Відповідно до постанови про визнання предмету речовим доказом та приєднання його до матеріалів кримінального провадження від 06.03.2017 року диск СD-RV з камер спостереження ТЦ «Квартал» визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
З заявою про вчинення злочину 25.02.2017 року звернувся ОСОБА_7 . Згідно вказаної заяви він просив прийняти міри до невідомої особи, який 24.02.2017 року, близько 19:00 год. по вул. Магістрацькій 98А в м. Вінниці, зловживаючи його довірою, шахрайським шляхом заволодів його мобільним телефоном марки «HUAWEI Y5», чим завдав їй матеріального збитку на суму 3500 грн., що підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.02.2017 року.
Вказана заява зареєстрована у встановленому порядку 25.02.2017 року, що підтверджується витягом з ЄРДР.
Згідно висновку експерта № 990/17-21 від 02.03.2017 року ринкова вартість мобільного телефону торгової марки «HUAWEI Y5», з урахуванням зносу, станом на 24.02.2017 року, складала 2718,90 грн.
Відповідно до постанови про визнання предмету речовим доказом та приєднання його до матеріалів кримінального провадження від 27.03.2017 року мобільний телефон торгової марки «HUAWEI Y5» визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 , що підтверджується його розпискою від 27.03.2017 року.
Заслухавши показання обвинуваченого, потерпілих, дослідивши надані під час судового провадження докази, суд дійшов наступних висновків.
Під час судового провадження обвинувачений визнав свою винуватість у вчинені злочинів, повідомив, що жодні обставини встановлені під час досудового розслідування та викладені в обвинувальному акті ним не оспорюються, надав показання, повідомивши про обставини вчинення ним злочинів.
При цьому зазначив, що він не оспорює обставин за яких він заволодів мобільним телефоном ОСОБА_6 , проте не погоджується з кваліфікацією його дій за ст. 186 КК України, оскільки він насильства до потерпілої не застосовував.
Оцінюючи зазначене, суд приймає до уваги показання потерпілої ОСОБА_6 та самого обвинуваченого, відповідно до яких ОСОБА_4 , отримавши телефон від потерпілої та здійснивши дзвінок, поклав телефон в кишеню та, не зважаючи на прохання потерпілої повернути мобільний телефон, з ним втік.
Так, про те, що потерпіла висловлювала вимогу повернути телефон, а ОСОБА_4 її чув та не зважаючи на вказане діяв відкрито на очах в потерпілої, яка усвідомлювала зміст та характер його дії, повідомила і потерпіла, зазначивши, що в цей момент вона просила повернути їй телефон, проте ОСОБА_4 на її прохання не реагував, телефон не повернув, а почав втікати та обвинувачений ОСОБА_4 , який повідомив, що, здійснюючи останній дзвінок, він телефон ОСОБА_6 не повернув, поклав собі в кишеню та втік, а при цьому потерпіла ОСОБА_6 кричала йому, щоб він телефон повернув.
Суд зазначає, що згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» під грабежем за статтею 186 КК України слід розуміти умисні дії, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення. Грабіж вважається закінченим з моменту коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатись чи користуватись ним.
Таким чином, за ст. 186 КК України кваліфікуються дії винного при наявності ознак відкритого викрадення чужого майна. Застосуванням при цьому насильства утворює вже кваліфікований склад вказаного злочину та відношення до зазначеної події не має, оскільки ОСОБА_4 не обвинувачується у відкритому заволодінні майном з застосуванням насильства.
Докази у справі, а саме показання потерпілої та самого обвинуваченого свідчать про відкритий спосіб заволодіння майном, а тому дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковано стороною обвинувачення за ст. 186 КК України.
Інші обставини у справі ОСОБА_4 підтвердив, зазначивши, що він заволодів мобільним телефоном потерпілої ОСОБА_6 та мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_7 при викладених в обвинуваченні обставинах та його показання повністю узгоджуються з показаннями потерпілих, письмовими доказами у справі, а саме заявами потерпілих, якими підтверджено час, місце та спосіб заволодіння їх майном, висновками експертиз, якими підтверджено вартість майна, що стало предметом злочинного посягання, речовими доказами у справі.
Сукупність вказаних доказів надає підстави стверджувати, що винуватість обвинуваченого є доведеною, оскільки вказані докази містять достатні дані, що підтверджують наявність умислу ОСОБА_4 на відкрите викрадення чужого майна та заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, корисливий мотив його дій та об'єктивні дії, вчинені ним для досягнення його мети.
Оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_4 , суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 186 КК України, як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, вчинений повторно та за ч.2 ст. 190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинене повторно.
При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Згідно характеристики за місцем проживання від 02.02.2017 року, ОСОБА_4 характеризується позитивно.
Згідно довідки КП ВОНД «Соціотерапія» №433 від 15.02.2017 року ОСОБА_4 на обліку у вказаному закладі не перебуває, перебував у закладі з 14.04.2011 року по 14.04.2012 року з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання трамадолу, канабіноїдів зі шкідливими наслідками.
Відповідно до довідки ВОПНЛ ім. Ющенка №20/935 від 06.03.2017 року, ОСОБА_4 на обліку у вказаному закладі не значиться.
Згідно вимоги про судимість від 09.03.2017 року обвинувачений ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, останній раз судимий 17.01.2017 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.2 ст. 185 КК України на 6 місяців арешту. Вказане покарання відбуває на даний час.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, вчинив сукупність умисних корисливих злочинів, в тому числі і тяжкого в період невідбутого покарання, вину у вчиненні злочинів визнав, щиро розкаявся.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, не зважаючи на повідомлені ним данні по часткове визнання вини за ст. 186 КК України, суд визнає щире каяття, оскільки обвинувачений суду повідомив всі обставини вчинення злочинів, висловив жаль з приводу їх вчинення, просив вибачення в потерпілих.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, який не вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив сукупність корисливих злочинів в період невідбутого покарання, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі, оскільки призначення інших видів покарань визнано судом недостатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових злочинів засудженим.
Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинено сукупність злочинів, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 70 КК України та призначити остаточне покарання обвинуваченому за сукупністю злочинів.
ОСОБА_4 злочини вчинено під час невідбутого покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 17.01.2017 року, а тому суд вважає за необхідне призначити остаточне покарання обвинуваченому за сукупністю вироків у порядку визначеному ст. 71, 72 КК України.
Крім того, з обвинуваченого на підставі ст. 124 КПК України слід стягнути судові витрати у справі, які становлять 374,20 гривень.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 65-67, 186 КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 190 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді одного року позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити остаточне покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 71, 72 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 17.01.2017 року та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків у виді чотирьох років одного місяця позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня постановлення вироку, тобто з 03.08.2017 року.
На підставі п. «ґ» ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 24.04.2017 року до набуття вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 374,20 гривень.
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме мобільний телефон торгової марки «HUAWEI Y5», який передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 - залишити потерпілому ОСОБА_7 .
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме диск СD-RV з камер спостереження ТЦ «Квартал» - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а особою, що утримується під вартою протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: