Справа № 131/1129/17
02.08.2017
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого Олексієнко О.Ю.,
при секретарі Телевань С.В.,
за участю: прокурора Шевчука П.С.,
представника заявника Марценюк С.М.,
заінтересованої сторони ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллінці заяву Іллінецької центральної районної лікарні про продовження застосування ОСОБА_2 амбулаторної примусової психіатричної допомоги без її згоди, -
Заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить суд продовжити застосування амбулаторну психіатричну допомогу ОСОБА_2 в примусовому порядку.
Дана заява мотивована тим, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає в АДРЕСА_1, знаходиться на обліку в психіатра з 25 жовтня 2006 року після стаціонарного лікування в 6-му відділенні ВПНЛ ім. акад. Ющенка з 29 серпня 2006 року по 27 вересня 2006 року
В заяві вказує спадковість психіатричними захворюваннями не обтяжена. Хворіла на застудні захворювання. Туберкульоз, венеричні захворювання, вірусний гепатит заперечує. Менструальний цикл регулярний. Алергії немає.
Закінчила 10 класів ЗОШ, курси бухгалтерів, педагогічний інститут. Вчителькою працювала протягом року, потім переїхала в Київську область, де протягом 8 років працювала в клубі куьтмасовиком. На даний час не працює. Являється інвалідом ІІ групи по психічному захворюванню до 01.08.2015 року.
Офіційно одружена не була, проживала в громадянському шлюбі. Чоловік зловживав алкоголем, переніс крововилив у мозок, на даний час являється інвалідом. Зараз перебуває в геронтологічному відділенні Дашівської лікарні.
Має трьох неповнолітніх дітей. Позбавлена батьківських прав в 2013 році. Діти виховуються батьком пацієнтки, проживають з ним в Оратівському районі.
На даний час пацієнтка проживає сама в поганих матеріально-побутових умовах (перегоріла електропроводка, немає чим палити, груби непридатні для обігріву будинку), не підтримує гігієну, немає достатнього одягу. За своїм хворобливим психічним станом пацієнтка не може забезпечити і підтримувати належні умови проживання, нездатна організувати побут і скористатися допомогою соціального працівника, сільради. Сестри. Від оформлення в інтернат для психохроніків категорично відмовляється. Підтримуючого лікування для покращення психічного стану не приймає по хворобливих переконаннях і відсутністю критичного відношення до власного стану, що становить загрозу для здоров'я і життя.
Вперше психічні розлади з'явилися в 2006 році, після ряду психотравмуючих ситуацій сімейного характеру (побив чоловік). Не спала, була збудженою, стверджувала, що її дітям та їй вночі роблять "ін'єкції невідомої речовини" з метою помститися, підозрювала оточуючих у змові. Висловлювала ідеї, що вона вагітна на великому терміні, має скоро народжувати, однак на УЗД це не підтвердилось. Була конфліктною, дратівливою, тривожною. В зв'язку і цим вперше лікувалась стаціонарно з 29.08.06 по 27.09.06 у 6 відділенні ВОПНЛ з діагнозом: гострий поліморфний психотичний розлад із симптомам шизофренії. Після виписки почувала себе задовільно, підтримуючого лікування не приймала, за медичною допомогою тривалий час не зверталась.
Стан погіршився в лютому 2010 року, коли стала себе неадекватно поводити: блукала 2 доби по селах з дітьми 5 і 7 років, вважила, що її мають вбити, ховалась від рідних та сусідів, не спала. Була госпіталізована в 2 відділення, де перебувала з 03.11.10 по 18.01.11 з діагнозом: шизофренія, параноїдна форма. З того часу неодноразово лікувалася в 2 відділенні (з 31.03.11 по 3.06.11, 23.07.11 по 13.12.11, 16.03.12 по 23.05.12.). Під час госпіталізації з 2012 році пройшла обл. псих. МСЕК, визнана інвалідом II групи. Тоді ж при виписці було рекомендовано оформлення амбулаторної примусової психіатричної допомоги за місцем проживання. Однак, через відсутність на посаді лікаря-психіатра, дана рекомендація не була виконана. Психічний етан пацієнтки періодично погіршувався: не спала вночі, агресивно себе поводила, погрожувала сусідам, блукала селом, не доглядала за дітьми, била їх, вела асоціальний спосіб життя. В зв'язку з цим швидкою медичною допомогою була доставлена та лікувалася в 10 відділенні ВОПНЛ з 3.10.12 по 20.12.12. В 2013 році позбавлена батьківських прав, оскільки через свій психічний стан не могла забезпечити належних умов виховання і догляду за дітьми. Вдома підтримуюче лікування самостійно не приймала, не вважала себе хворою. Після цього в зв'язку з погіршенням психічного стану лікувалася в 2 відділенні з 17.04.13 по 17.05.13. потім з 31.05.13 по 17.07.13. Було рекомендовано при виписці оформлення амбулаторної примусової психіатричної допомоги за місцем проживання.
Після того, як пацієнтка почала проживати сама, значно погіршили, матеріально-побутові умови. Неодноразову допомогу сільради, сестри вона не приймає по хворобливих причинах (сестра привезла одяг, але пацієнтка заявила, що на ньому "чужа енергетика, яка зашкодить" і відмовилась його носити).
В зв'язку з тим, що взимку пацієнтка почала безпричинно блукати по селі, була легко одягнена, не спала, стала конфліктною, дратівливою, злісною, сварилася з випадковими перехожими, голова сільради подзвонив в Іллінецьку ЦРЛ лікарю-психіатру. В присутності голови сільради у супроводі співробітників міліції та психіатричної медсестри пацієнтку забрала швидка медична допомога, оскільки при ненаданні їй медичної допомоги, пацієнтка могла завдати шкоди собі та оточуючим. Вона була доставлена в ВОПНЛ ім. О.І. Ющенка, госпіталізована в 2 відділення 30.12.14 року, де перебувала на лікуванні по 31.03.15 р. Пройшла курс лікування.
30.03.2015 року була представлена на ЛКК ВПНЛ ім.акад.Ющенка (протокол №13). Висновок комісії лікарів-психіатрів: діагноз: «Шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу». За психічним станом рекомендовано оформити амбулаторну примусову психіатричну допомогу за місцем проживання без її згоди. Лікування: клопіксол-дено 200 мг - 1 мл внутрішньо-м'язово 1 раз в місяць тривало, азалептол 25 мл наніч протягом 2-х місяців.
02.04.2015 року була оглянута комісією лікарів поліклінічного відділення Іллінецької ЦРЛ (протокол №63). Висновок комісії лікарів: Діагноз «Шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу». Зважаючи на те, що психічний стан пацієнтки з кожним роком погіршується, ненадання їй лікування та відсутність контролю за його дотриманням районним психіатром може призвести до загрози здоров'ю і життю самої пацієнтки та оточуючих. За психічним станом рекомендовано оформити амбулаторну примусову психіатричну допомогу без її згоди.
Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 15.04.2015 ОСОБА_2 призначено амбулаторну психіатричну допомогу в примусовому порядку.
Представник заявника та прокурор підтримали заяву в повному обсязі та просили суд її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 заперечує щодо продовження застосування відносно неї амбулаторної психіатричної допомоги.
ОСОБА_4В, яка є її сестрою, в судове засідання не з'явилась, проте подала до суду заяву з проханням продовжити амбулаторну психіатричну допомоги її сестрі, заяву підтримала.
Заслухавши пояснення заінтересованих осіб, з'ясувавши думку прокурора, дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити з таких підстав.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає в АДРЕСА_1, перебуває з 2006 року на обліку у «ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка» з приводу хронічного психічного захворювання, а саме: «шизофренія, параноїдна форма».
Вперше психічні розлади з'явились у 2006 році. Неодноразово стаціонарно лікувалась у відділеннях психіатричної лікарні.
Пацієнт регулярно оглядалась дільничим лікарем - психіатром, приймала підтримуюче лікування, але вона не має усвідомлення необхідності лікування.
Відповідно до висновку комісії лікарів - психіатрів від 02.06.2017 року № 100/21, хворому за психічним станом рекомендовано амбулаторну психіатричну допомогу в примусовому порядку без її згоди (а.с. 3).
В зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити, оскільки ОСОБА_2 потрібна психіатрична допомога, відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів ЛКК ВПНЛ ім.акад.Ющенка, а неможливість усвідомлення нею необхідності лікування є підставою для призначення психіатричної амбулаторної допомоги в примусовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст. 280,281, 282 ЦПК України, суд, -
Заяву Іллінецької центральної районної лікарні про продовження застосування ОСОБА_2 амбулаторної примусової психіатричної допомоги без її згоди - задовольнити.
Продовжити застосування амбулаторну психіатричну допомогу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає в АДРЕСА_1, в примусовому порядку без її згоди.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: