08 серпня 2017 року Справа № 20/5005/16045/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого:Студенця В.І.,
суддів:Палія В.В., Селіваненка В.П.,
розглянувши касаційну скаргуСоборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області
на ухвалу відДніпропетровського апеляційного господарського суду 21.03.2017
та на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від06.04.2017
за скаргою на діїПриватного акціонерного товариства "Дніпротурист" Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції міста Дніпра
у справі№ 20/5005/16045/2011
за позовом в інтересах держави в особіЗаступника прокурора Дніпропетровської області Фонду державного майна України
до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1Приватного акціонерного товариства "Дніпротурист" Дніпропетровської міської ради Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Приватне акціонерне товариство "Укрпрофтур" Федерація професійних спілок України
провизнання незаконним і скасування рішення та визнання права власності на нерухоме майно
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України, не приймається до розгляду та підлягає поверненню з таких підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема за подання до суду касаційної скарги на судові рішення.
Разом з тим Соборним відділом державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору, проте подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, яке мотивоване тим, що державна виконавча служба є державним органом та фінансується виключно із державного бюджету України, сплата судового збору займає певний перебіг часу.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
У п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 зазначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів місцевого самоврядування, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.
Таким чином, наведені Соборним відділом державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області обставини, не є підставою для застосування ст. 8 Закону України "Про судовий збір", а саме для відстрочення сплати судового збору.
Соборним відділом державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не наведено доводів та не подано доказів на підтвердження майнового становища, що унеможливлює сплату судового збору та доказів того, що протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги не підлягає задоволенню.
Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України).
З огляду на те, що Соборним відділом державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області не додано доказів сплати судового збору, а в задоволенні клопотання про відстрочення його сплати колегією суддів відмовлено, тобто касаційну скаргу подано з порушенням вимог ст. 111 ГПК України, то ця обставина є підставою для неприйняття її до розгляду та повернення.
На підставі викладеного та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Соборному відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 та на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 у справі № 20/5005/16045/2011 з доданими до неї матеріалами повернути.
Головуючий - суддя Студенець В.І.
Судді: Палій В.В.
Селіваненко В.П.