Справа № 761/22687/17
Провадження № 2-з/761/423/2017
Іменем України
07 серпня 2017 року суддя Шевченківський районний суд міста Києва Савицький О.А., вивчивши матеріали заяви позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичне Консалтингове Агентство» про визнання договору недійсним,
29.06.2017 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшов позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичне Консалтингове Агентство» про визнання договору недійсним,, на підставі якого ухвалою від 03.07.2017 року відкрито провадження у цивільній справі.
Разом з тим, 04.08.2017 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення даного позову, згідно змісту якої він просить вжити заходи забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на відчужений згідно оспорюваного договору об'єкт нерухомості, а саме: кімнати №2-7, І за по поверховим планом, площею відповідно кімн. №2 - 8,6 кв.м., №3 - 6,0 кв.м., №4 - 8,0 кв.м., №5 - 95,6 кв.м., №6 - 11,6 кв.м., №7 - 1,8 кв.м. та І - 21,7 кв.м., а всього - 153,3 кв.м., яка знаходиться у фронтальній частині та у правому крилі будівлі за адресою: АДРЕСА_1, на третьому поверсі, і зареєстровано за відповідачем - ТОВ «Медичне Консалтингове Агентство».
Заяву обґрунтовано тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, адже, як стало відомо позивачу, вказане нерухоме майно відповідач має намір відчужити на користь третіх осіб.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Так, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши заяву про забезпечення позову суддя прийшов до висновку, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями ч. 1 ст. 152 ЦПК України.
Також, слід зазначити, що згідно роз'яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
При цьому, слід зазначити, що відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові №6-605цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м.Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Разом з тим, враховуючи предмет позову та зміст заявлених позовних вимог, з яких вбачається, що ймовірне рішення суду, ухвалене по даній справі, у разі задоволення позову не підлягатиме примусовому виконанню, суд вважає, що у даному випадку відсутні обставини, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Тобто, виконання рішення суду у випадку задоволення даного позову може стосуватися лише недійсності самого оскаржуваного договору, а не тих наслідків, які можуть настати або не настати.
Відтак, суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 151-153, 209, 210 ЦПК України,
В задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичне Консалтингове Агентство» про визнання договору недійсним - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: