Справа № 761/8527/17
Провадження № 2/761/4189/2017
27 липня 2017 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Ющенко Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комерційного комунального унітарного підприємства «Фінансова компанія «Житло-інвест» про стягнення пені за нецільове використання грошових коштів,
13.03.2017 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом, згідно якого,з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив: стягнути з Комунального комерційного унітарного підприємства «Фінансова компанія «Житло-Інвест» на його користь грошові кошти в сумі 278 375,64 грн. в якості сплати пені за нецільове використання грошових коштів довірителя ФББ протягом період з 14.03.2016 року по 13.03.2017 року; визнати недійсними «Правила Фонду Фінансування Будівництва (виду А) «Житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземних паркінгом, на АДРЕСА_1» (нова редакція), затверджені Наказом №9 Директора Комунального комерційного унітарного підприємства «Фінансова компанія «Житло-інвест» від 02.03.2010 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04.03.2010 року ОСОБА_1 та ККУП «ФК «Житло-інвест» уклали Договір КНТР-000159/кв. «Про участь у фонді фінансування будівництва», за умовами п.1.1. якого Довіритель, на підставі повного визнання ним Правил фонду фінансування будівництва (виду А) житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на АДРЕСА_1, затверджених уповноваженим органом Фінансової компанії (Наказ №9 від 02.03.2010 року) (іменуються в цьому Договорі - Правила ФФБ) дає згоду на участь у фонді фінансування будівництва (далі - ФФБ), бере на себе зобов'язання виконувати Правила ФФБ, передає Фінансовій компанії в управління грошові кошти з метою отримання у власність об'єкта інвестування та встановлює обмеження щодо окремих дій Фінансової компанії з управління цими коштами, а Фінансова компанія зобов'язується здійснити за винагороду управління залученими грошовими коштами в інтересах Довірителя на умовах, визначених Правилами ФФБ та цим Договором.
При цьому, позивач зауважує, що уклавши вищенаведений Договір, він фактично переуклав Попередній Договір №54/105 «Про участь у фонді фінансування будівництва (виду А) від 25.02.2008 року, який був підписаний між ним та ТОВ «Інвест Таун».
Разом з тим, на думку позивача, відповідач, не набувши правового статусу управителя ФФБ по будівництву житлового будинку на АДРЕСА_1, протиправно залучив до ФФБ по будівництву житлового будинку на АДРЕСА_1 грошові кошти позивача, що були передані ним в управління.
Тобто, позивач вважає, що цільове використання його грошових коштів могло відбутися тільки за умови існування у відповідача достатніх правових підстав на залучення цих грошових коштів.
За вказаних обставин, а також посилаючись на п. 5.2. Договору №КНТР-000159/кв. від 04.03.2010 року, позивач, виходячи із суми 762 673,00 грн., яка, як він вказує, була сплачена ним на виконання п.1.8 Договору, просить стягнути з відповідача на свою користь пеню за нецільове використання його грошових коштів протягом період з 14.03.2016 року по 13.03.2017 року на суму 278375,64 грн.
Крім того, оскільки відповідачем не доведено реальність існування Договору «Про заміну управителя ФФБ від 25.02.2010 року», позивач вважає, що відсутність зазначеного Договору є підставою для визнання недійсним «Правил Фонду Фінансування Будівництва (виду А) «Житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом, на АДРЕСА_1» (нова редакція), затверджених Наказом №9 Директора Комунального комерційного унітарного підприємства «Фінансова компанія «Житло-інвест» від 02.03.2010 року.
Під час розгляду справи, судом, в порядку ст.ст. 35-36 ЦПК України, було залучено до участі в справі в якості третіх осіб ТОВ «Алекс Буд» та ТОВ «Інвест Таун».
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 04.03.2010 року ОСОБА_1 та ККУП «ФК «Житло-інвест» уклали Договір КНТР-000159/кв. «Про участь у фонді фінансування будівництва», за умовами п.1.1. якого Довіритель, на підставі повного визнання ним Правил фонду фінансування будівництва (виду А) житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на АДРЕСА_1, затверджених уповноваженим органом Фінансової компанії (Наказ №9 від 02.03.2010 року) (іменуються в цьому Договорі - Правила ФФБ) дає згоду на участь у фонді фінансування будівництва (далі - ФФБ), бере на себе зобов'язання виконувати Правила ФФБ, передає Фінансовій компанії в управління грошові кошти з метою отримання у власність об'єкта інвестування та встановлює обмеження щодо окремих дій Фінансової компанії з управління цими коштами, а Фінансова компанія зобов'язується здійснити за винагороду управління залученими грошовими коштами в інтересах Довірителя на умовах, визначених Правилами ФФБ та цим Договором.
На даний час ККУП «Фінансова компанія «Житло-інвест» є управителем ФФБ житлового будинку на АДРЕСА_1, а забудовником об'єкту будівництва виступає ТОВ «Алекс Буд», взаємовідносин між сторонами врегульовано Договором №69/А-22 від 02.03.2010р., про організацію спорудження об'єкту будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на АДРЕСА_1.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач, як на підставу для його задоволення в частині стягнення з відповідача пені за нецільове використання грошових коштів, посилається на те, відповідач, не набувши правового статусу управителя ФФБ по будівництву житлового будинку на АДРЕСА_1, протиправно залучив до ФФБ по будівництву житлового будинку на АДРЕСА_1 грошові кошти позивача, що були передані ним в управління.
Так, положеннями п.5.2 Договору КНТР-000159/кв. від 04.03.2010 року передбачено, що у разі використання Фінансовою компанією коштів, переданих Довірителем в управління, не за цільовим призначенням, Фінансова компанія сплачує Довірителю пеню в розмірі 0,1% від суми коштів, використаних не за призначенням, за кожен день прострочення.
При цьому, п.1.8 вищевказаного Договору передбачено зобов'язання позивача перерахувати кошти відповідно до поточної ціни вимірної одиниці об'єкту інвестування, які визначаються Забудовником (п.п.1.6 п.1) на рахунок ФФБ.
Разом з тим, згідно положень ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як передбачено вимогами ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Також, слід зазначити, що згідно роз'яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Однак, всупереч вищенаведеним положенням законодавства, позивачем на надано до суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували передачу грошових коштів відповідачу, а також виконання зобов'язань до Договору щодо перерахування коштів на рахунок фонду, адже як встановлено в судовому засіданні з наявної в матеріалах справи довідки про розрахунки по об'єкту будівництва АДРЕСА_1 між ТОВ «Інвест Таун» та ТОВ «Апекс Буд» від 02.03.2017 року, кошти, які сплачував позивач, обліковуються у забудовника ТОВ «Апекс Буд» та не були передані відповідачу в управління.
Тобто, позивачем не надано до матеріалів справи доказів в обґрунтування позовних вимог щодо нецільового використання коштів відповідачем, як і не надано документів, в яких би було зафіксовано передачу грошових коштів відповідачу, а також виконання у повному обсязі зобов'язань по договору щодо перерахування коштів на рахунок фонду, на якому обліковуються кошти довірителя.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені за нецільове використання грошових коштів.
Щодо позовних вимог позивача про визнання недійсними «Правила Фонду Фінансування Будівництва (виду А) «Житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземних паркінгом, на АДРЕСА_1» (нова редакція), затверджені Наказом №9 Директора Комунального комерційного унітарного підприємства «Фінансова компанія «Житло-інвест» від 02.03.2010 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, в обґрунтування визнання вказаних Правил недійсним, позивач посилається на те, що відповідачем не доведено реальність існування Договору «Про заміну управителя ФФБ від 25.02.2010 року», що, в свою чергу, на його думку, підтверджує ту обставину, що Договір №КНТР-000159.кв. від 04.03.2010 року укладений без достатніх правових підстав, оскільки заміна Управителя ФФБ в Договорі №КНТР-000159/кв. від 04.03.2010 року базується на Правилах ФФБ, які базуються на «Договорі про заміну управителя ФФБ від 25.02.2010 року.
Разом тим, положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, зокрема, щодо не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а його позовні вимоги щодо визнання недійсними Правил не ґрунтуються на жодній з підстав недійсності правочину, передбачених як ЦК України, так і Законом України «Про захист прав споживачів», суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог про визнання Правил недійсними слід також відмовити.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 57-60, 64, 74, 76, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Комерційного комунального унітарного підприємства «Фінансова компанія «Житло-інвест» про стягнення пені за нецільове використання грошових коштів та визнання недійсною угоди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: