справа № 462/2581/17
07 серпня 2017 року Залізничний районний суд міста Львова
у складі :
головуючого-судді Ліуша А.І.
при секретарі Трипалюк А.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції третього батальйону першої роти Управління патрульної поліції у місті Львові Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови,-
позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови, посилаючись на те, що постановою інспектора поліції від 02 червня 2017 року на нього накладено адміністративне стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Вважає, що така постанова є незаконною, необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних, достовірних та достатніх доказів з порушенням вимог чинного законодавства. Покликається на те, що правопорушення вказаного в оскаржуваній постанові не вчиняв, він проїхав на дозволений сигнал світлофора, інспектором не досліджено усіх доказів, не проведено розгляду справи. Просить позов задовольнити, визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАА №106758 від 02 червня 2017 року.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просить позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, хоча належно була повідомлена про час та місце слухання справи, наслідки неявки, а тому згідно ст.128 КАС України, суд вважає, що справу можна слухати у її відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.
Судом встановлено, що відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА №106758 від 02 червня 2017 року позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 02 червня 2017 року о 02.47 год. проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора «червоний».
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точності відповідно з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Проте судом встановлено, що виходячи із положень вказаних статей, суб'єктом оскарження, при складанні протоколу та винесенні оскаржуваної постанови не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо повноти, всебічності та об'єктивності з'ясування обставин справи, оскільки інспектором поліції зазначено, що ОСОБА_1 проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора «червоний», хоча відповідачем не зазначено, яке саме перехрестя та відповідно не зазначено місце вчинення правопорушення. Крім того, позивач категорично заперечує вчинення ним даного правопорушення, натомість представником відповідача не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження викладеного в оспорюваній постанові правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Крім того, ч. 1, 2 ст. 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні. Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу. Аналогічна позиція міститься у рішенні Конституційного суду України №1-11/2015 від 26 травня 2015 року.
Однак, всупереч наведеному, інспектором патрульної поліції при винесенні оскаржуваної постанови не виконано вищезазначених вимог закону, складено таку постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, що призвело до порушення процесуальних прав позивача ОСОБА_1, враховуючи те, що він не погоджувався із тим, що вчинив адміністративне правопорушення.
Також, інспектором патрульної поліції розглянуто справу про адміністративне правопорушення за 01 хвилину 44 секунди, а відтак суд переконаний, що інспектором не з'ясовано всебічно, повно і об'єктивно обставини справи, чим також порушено права позивача, а тому суд вважає, що інспектором поліції формально складено оскаржувану постанову, без дослідження належних доказів.
Оскільки представником відповідача не представлено суду жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, з врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Керуючись ст.ст. 7-12, 71, 86, 100, 102, 159-163, 167 КАС України, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Інспектора патрульної поліції третього батальйону першої роти Управління патрульної поліції у місті Львові Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 серії ЕАА №106758 від 02 червня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення та визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити.
Апеляційну скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя /підпис/ ОСОБА_3
Копія вірна.
Суддя: А.І.Ліуш