№2-1006/2009р.
22 липня 2009 р. м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на майно,-
встановив:
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою про визнання договору довічного утримання дійсним та визнання права власності на житловий будинок.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 02.06.2009 року між нею у якості набувача та ОСОБА_4 у якості відчужувача укладено договір довічного утримання.
На виконання умов договору, 02.06.2009 р. сторонами було укладено акт приймання-передачі, відповідно до якого ОСОБА_4 передав, а позивач прийняла у власність будинок №11 по прв.Тракторний в м.Вільнянськ Запорізької області та земельну ділянку, розташовану біля цього будинку площею 0,0793га.
На виконання норм чинного законодавств, а саме ст..745 ЦК України,сторони погодили, що договір купівлі-продажу має буди нотаріально посвідчений у строк до 10 червня 2009 року.
Однак до теперішнього часу відповідач не надав позивачеві витяг з Реєстру права власності на нерухоме майно, який відповідно до чинного законодавства України є необхідним для нотаріального посвідчення зазначеного договору довічного утримання та ухиляється від нотаріального посвідчення договору.
Нормами ч.2 ст.220 ЦК України встановлено, що у випадку, коли сторони домовилися щодо усіх умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним у цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Як було вказано вище, на теперішній час має місце часткове виконання договору,оскільки предмет договору переданий у власність позивача.
Відповідно до вимог п.1 договору позивач набула право власності на вказаний будинок та земельну ділянку.
Разом з тим, ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору є підставою для звернення до суду із даною позовною заявою про визнання укладеного сторонами договору від 02.06.2009 р., дійсним відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, а також визнання права власності за позивачем на вказаний будинок і земельну ділянку.
На теперішній час ОСОБА_3 має намір зареєструвати вищезазначений житловий будинок на своє ім'я, але не в змозі цього зробити, бо договір не було нотаріально посвідчено, в зв'язку з чим позивач і звернулась до суду, та просить суд визнати вищезазначену угоду дійсною, та визнати за нею право власності на житловий будинок під №11 по прв.Тракторний в м.Вільнянськ Запорізької області.
В попередньому судовому засіданні позивач наполягає на позовних вимогах, представник відповідача ОСОБА_5 не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача.
Суд, вважає можливим в силу ч.4 ст.130 ЦПК України ухвалити рішення по даній цивільній справі у попередньому судовому засіданні, позивач заперечень не має.
На підставі вищевикладеного, суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши позивача, знаходить позовні вимоги підлягаючими задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.06.2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір довічного утримання, згідно якого ОСОБА_4 передав позивачці житловий будинок під №11 по прв.Тракторний в м.Вільнянськ Запорізької області та земельну ділянку, розташовану біля цього будинку площею 0,0793га., а ОСОБА_3 здійснює догляд за ним.
Відповідно до вимог ст.657 ЦК України зазначений договір мав бути нотаріально посвідчений.
Однак незалежно від волі позивача договір не був нотаріально посвідчений.
Нормами ч.2 ст.220 ЦК України встановлено, що у випадку, коли сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Враховуючи вищенаведене, укладений 02.06.2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договір відповідає вимогам закону та направлений на настання реальних наслідків, обумовлених ним, і має бути визнаний дійсним, а також за позивачем має бути визнано право власності на будинок №11 по прв.Тракторний в м.Вільнянськ Запорізької області та земельну ділянку.
За таких обставин звернення позивача до суду із позовом про визнання права власності є передбаченим законом способом захисту цивільного права відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України.
Отже, враховуючи, що відповідач у справі позов визнав, не заперечує проти його задоволення, відповідно до вимог ч.4 ст.174 ЦПК України, суд вважає за можливе задовольнити позов в повному обсязі, оскільки це не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16, 181, 182, ч.2 ст.220, 328, 334, 376, 392 ЦК України, ст.ст.10,11,16,58,60,88,130,212-215,294 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити в повному обсязі.
Визнати дійсним з моменту укладення договір довічного утримання, укладеного 02.06.2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3.
Визнати за ОСОБА_3 (паспорт серії СЮ№105578, виданий Вільнянським РВ УМВС України в Запорізькій області 12.09.2008 року ) право власності на житловий будинок №11, що розташований по прв. Такторний у м.Вільнянськ Запорізької області.
Визнати за ОСОБА_3 (паспорт серії СЮ№105578, виданий Вільнянським РВ УМВС України в Запорізькій області 12.09.2008 року ) право власності на земельну ділянку, що розташована по прв. Такторний у м.Вільнянськ Запорізької області, посвідчену Державним актом на право приватної власності на землю І-ЗП №045312, виданого 27.01.2000 р. Вільнянською міською радою народних депутатів.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Запорізької області, через Вільнянський районний суд Запорізької області, про що протягом 10 днів з дня проголошення рішення подається заява про апеляційне оскарження, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя : Шевченко В.І.