У Х В А Л А Справа № 200/21913/16-к
Ім'ям України Провадження № 1-кс/200/11902/16
26 грудня 2016 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю представника заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі клопотання представника ПП «Асгард» ОСОБА_5 про зняття арешту майна по кримінальному провадженню № 12016040000000329, -
22 грудня 2016 року до суду звернувся представник ПП «Асгард» ОСОБА_3 із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2016 року по кримінальному провадженню № 12016040000000329.
Необхідність зняття арешту заявник обґрунтовує наступними обставинами. Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2016 року, з метою забезпечення кримінального провадження № 12016040000000329, задоволено клопотання слідчого СВ СУ ГУ НП України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 та накладено арешт на тимчасово вилучене майно в ході обшуку, а саме на: ноутбук HP250 g4, serial cnh545692j; ноутбук ASUS, model x751L, s/n7586; ноутбук SAMSUNG, model-HP-R503H, s/n zjst93fsa01939d; ноутбук HP, model:bcm943142y. Вважає, що арешт на майно накладено необґрунтовано і в подальшому застосуванні цього засобу відпала потреба.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 заяву про скасування арешту майна підтримав, прохав її задовольнити, пояснення надав аналогічно тексту заяви.
Прокурор ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання. Пояснив, що вказане майно визнано речовим доказом по кримінальному провадженню. Досудове слідство досі триває. Прохав відмовити в задоволенні клопотання.
Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше. Арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно із вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Розглянувши клопотання, заслухавши пояснення представника заявника та прокурора, дослідивши надані до клопотання додатки, приходжу до висновку про те, що воно не підлягає задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що постановою слідчого СУ ГУ НП України в Дніпропетровській області ОСОБА_7 від 28 листопада 2016 року майно, яке було вилучено під час обшуку 25 листопада 2016 року в рамках кримінального провадження № 12016040000000329, визнано речовим доказом, а тому, вимоги п. 1 ч. 2 та ч. 10 ст. 170 КПК України щодо забезпечення збереження речових доказів, дотримані як слідчим, який звертався із клопотанням про накладення арешту на автобус, так і слідчим суддею при його розгляді. Арешт на цей речовий доказ накладено слідчим суддею із дотриманням вимог чинного законодавства. Оскільки досудове слідство по кримінальному провадженню триває до цього часу, постанова про визнання цього нерухомого майна речовим доказом не скасована, вважаю, що доцільність арешту майна не відпала. З метою забезпечення збереження речових доказів по кримінальному провадженню № 12016040000000329 - ноутбука HP250 g4, serial cnh545692j; ноутбука ASUS, model x751L, s/n7586; ноутбука SAMSUNG, model-HP-R503H, s/n zjst93fsa01939d; ноутбука HP, model:bcm943142y, у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103, 110, 170, 174, 369, 371-372 КПК України,-
У задоволенні клопотання представника ПП «Асгард» ОСОБА_5 про зняття арешту із майна - ноутбука HP250 g4, serial cnh545692j; ноутбука ASUS, model x751L, s/n7586; ноутбука SAMSUNG, model-HP-R503H, s/n zjst93fsa01939d; ноутбука HP, model:bcm943142y, по кримінальному провадженню № 12016040000000329, - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційного скарги протягом п'яти днів зо дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1