У Х В А Л А Справа № 200/20978/16-к
Провадження № 1-кс/200/11474/16
08 грудня 2016 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю скаржника ОСОБА_3 , представника скаржника ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії, -
06 грудня 2016 року до суду надійшла скарга ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії по кримінальному провадженню № 12016040030000852, у якій він прохає зобов'язати старшого слідчого СВ ДВП ГУ НП України Дніпропетровської області ОСОБА_6 повернути тимчасово вилучене майно, а саме: автомобіль «Деу Ланос» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який вилучено 13 жовтня 2016 року під час огляду місця події в АНД районі в м. Дніпрі, на перехресті вул. Каруни та вул. Ростовській .
Скаргу обґрунтовує наступним чином. 13 жовтня 2016 року мало місце ДТП, яка сталася на перехресті вул. Каруни та вул. Ростовській в м. Дніпрі, внаслідок якої сталося зіткнення автомобіля «Деу Ланос» реєстраційний номер НОМЕР_1 під його керуванням та автомобіля «Ауді 80» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 , якого тягнув на буксирі автомобіль «Шкода Октавіа» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_8 , в результаті чого ОСОБА_7 спричинені тілесні ушкодження. Після настання ДТП було проведено огляд місця події, в результаті якого його автомобіль «Деу Ланос» реєстраційний номер НОМЕР_1 було вилучено та залишено на зберіганні на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів, розташований у м. Дніпрі по вул. Маршала Малиновського 114. У строк, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України, слідчий до суду із клопотанням про арешт вилученого майна не звернувся. На неодноразові письмові клопотання про повернення вилученого автомобіля від слідчого відповіді не надходило. Спираючись на норми ст.ст. 167-169, 171, 303 КПК України, прохає скаргу задовольнити.
У судовому засіданні скаржник та його представник ТОВ скаргу підтримали, прохали задовольнити. Пояснення надали аналогічні тексту клопотання.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на те, що вилучений автомобіль потрібний для проведення транспортно-трасологічної експертизи.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду скарги повідомлений належним чином. Скаржник, його представник та прокурор не заперечували проти розгляду скарги за його відсутності.
Відповідно до вимог ст.ст. 167, 168, 169 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов'язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.Нормою ч. 3 цієї статті встановлено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження. Згідно із вимогами п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про зобов'язання вчинити певну дію.
Розглянувши скаргу та надані до неї додатки, вислухавши скаржника, його представника, прокурора, вважаю, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 13 жовтня 2016 року мала місце ДТП на перехресті вул. Каруни та вул. Ростовській в м. Дніпрі, після настання якої в ході огляду місця події вилучено та залишено на зберіганні на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів, розташований у м. Дніпрі по вул. Маршала Малиновського 114, автомобіль «Деу Ланос» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 . Однак, враховуючи те, що а ні слідчим, ні прокурором не надано належних доказів тому, що щодо вилученого автомобіля як до тимчасово вилученого майна, він отримав дозвіл у слідчого судді або на це майно накладено арешт, з метою недопущення порушення права володіння та користування ОСОБА_3 автомобілем, вважаю за можливе клопотання задовольнити та зобов'язати старшого слідчого СВ ДВП ГУ НП України у Дніпропетровській області ОСОБА_6 повернути вилучений 13 жовтня 2016 року автомобіль «Деу Ланос» реєстраційний номер НОМЕР_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 60, 214, 303, 307, 369, 371-372, 395 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії по кримінальному провадженню № 12016040030000852 - задовольнити у повному обсязі.
Зобов'язати старшого слідчого СВ ДВП ГУ НП України у Дніпропетровській області ОСОБА_6 повернути вилучений 13 жовтня 2016 року автомобіль «Деу Ланос» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1