1[1]
07 серпня 2017 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1 , вивчивши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 21 червня 2017 року,
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21 червня 2017 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Застосовано до набрання вироком законної сили до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк відбування основного покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 визначено обчислювати з 21 червня 2017 року.
Не погоджуючись з вироком суду захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду щодо обвинуваченого скасувати та ухвалити виправдувальний вирок.
Перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на предмет її відповідності вимогам ст. 396 КПК України, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Так, у відповідності до вимог, передбачених пунктом 4 ч. 2 ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі, поряд з іншими даними, повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, які повинні узгоджуватися із повноваженнями суду апеляційної інстанції.
Між тим, як вбачається зі змісту апеляційної скарги захисника обвинуваченого, ці вимоги закону дотримані не були.
Так, вимоги апеляційної скарги щодо скасування вироку суду та ухвалення щодо ОСОБА_3 нового виправдувального вироку, не узгоджуються з вимогами ст.ст. 407 та 420 КПК України, які визначають повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги та підстави для ухвалення нового вироку, який зокрема може бути ухвалено лише у разі необхідності погіршення становища обвинуваченого, про що в даному випадку мова взагалі не йде.
Більш того, у відповідності до вимог, передбачених ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, у разі встановлення обставин, передбачених ст. 284 цього Кодексу, у тому числі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення або не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді, на що апелянт посилається у своїй скарзі, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.
Враховуючи наведене, а також ту обставину, що, відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, подана захисником обвинуваченого апеляційна скарга не може бути визнана такою, що за своїм змістом відповідає вимогам закону, а саме вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 396 КПК України.
Наведені недоліки апеляційної скарги захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_2 є перешкодою для відкриття апеляційного провадження, а тому, відповідно до вимог, передбачених ч. 1 ст. 399 КПК України, вона підлягає залишенню без руху, з наданням вказаним вище особам достатнього строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. ст.398, 399 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 21 червня 2017 року залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення недоліків до 21 серпня 2017 року.
У випадку невиконання вимог, викладених в ухвалі суду, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1
Справа № 11кп/796/1679/17 Категорія КК: ч. 2 ст. 286
Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_4
Доповідач: ОСОБА_1