1[1]
31 липня 2017 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду міста Києва Юрдига О.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 26 травня 2017 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 26 травня 2017 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.
Стягнуто ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 320 (триста двадцять) грн. 00 коп. на користь держави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а справу повернути в суд першої інстанції на новий судовий розгляд.
В обґрунтування зазначає, що постанова суду не відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, а тому підлягає скасуванню.
Вказує, що суд першої інстанції всупереч вимогам ст.255 КУпАП не забезпечив всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Посилається на порушення судом вимог ст.ЗЗ КпАП України, оскільки при обранні виду адміністративного стягнення не враховано його особу, майновий стан, пом'якшуючі обставини. Звертає увагу на те, що автомобіль використовується ним у робочих цілях та є єдиним джерелом отримання доходів, а тому позбавлення права керування транспортними засобами поставить його у скрутне матеріальне становище
Крім того ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, зазначивши, що розгляд справи проведено судом першої інстанції за його відсутності, про існування вказаної постанови йому стало відомо лише 07 липня 2017 року.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1, який просив поновити строк на апеляційне оскарження та задовольнити апеляційну скаргу, приходжу до висновку про те, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження слід задовольнити, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити з таких підстав.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 285 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст. 289 КУпАП, у разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин, його може бути поновлено за заявою особи.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 участі в розгляді справи не брав, підтверджуючі дані про своєчасне направлення йому копії постанови відсутні.
У зв'язку з цим, вважаю обгрунтованими доводи ОСОБА_1 про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про вручення апелянту у визначений законом строк копії оскаржуваної постанови, відтак пропущений строк підлягає поновленню, а апеляційна скарга розгляду по суті.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАПзавданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині призначеного судом покарання в частині позбавлення його права керування транспортними засобами.
З матеріалів справи убачається, що судповно та всебічно дослідив обставини вчинення адміністративного правопорушення, наявні у справі докази, а тому висновок, викладений в постанові суду, про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративноих правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові обставин, є правильним.
Рішення суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованими і підтверджується зібраними по справі доказами.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, врахувавши положення ст.36 КУпАП та характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність, а стягнення накладено в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка передбачає позбавлення права керування транспортним засобом як основне стягнення.
За таких обставин, постанова Оболонського районного суду м. Києва від 26 травня 2017 року щодо ОСОБА_1 є законною, а тому підстав для її зміни чи скасування не вбачаю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 26 травня 2017 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Оболонського районного суду м. Києва від 26 травня 2017 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень за ст.124, ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва О.С. Юрдига
Справа № 33/796/1890/2017 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
Головуючий у першій інстанції - В.В.Дев'ятко