03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
02 серпня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.
при секретарі: Юрченко А.С.
за участю: представника позивача ОСОБА_2
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності в інтересах Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення суми страхового відшкодування, -
Позивач ОСОБА_4 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом, в якому просив стягнути з ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» на свою користь страхове відшкодування в розмірі 49 500 гривень та судовий збір у розмірі 551 гривень 20 копійок.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 28 серпня 2015 року о 16:20 год. в м. Борисполі, на вул. Київський шлях, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., керуючи автомобілем марки «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1, будучи не уважним, не дотримавшись безпечного бокового інтервалу, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який рухався в попутному напрямку та від сильного контактування автомобіль марки «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 відкинуло на зустріч з подальшим зіткненням з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4, в результаті чого, автомобіль позивача марки «Фіат», зазнав механічних пошкоджень.
Справа №752/17654/16-ц
№ апеляційного провадження:22-ц-796/5797/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Мирошниченко О.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
За результатами розгляду адміністративної справи, Бориспільським міжрайонним судом Київської області винесено постанову по справі №359/8911 /15п від 25.08.2015 р. про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 124КУпАП та накладання на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень. Внаслідок даного ДТП ОСОБА_5, завдано механічні пошкодження автомобілю під час керуванням ним позивачем. Зокрема, відповідно до акту приймання - передачі виконаних робіт №02 від 28.01.2016 р., загальна вартість відновлювального ремонту становить 56 341, 30 гри. (п'ятдесят шість тисяч триста сорок одна гривня) 30 копійок.
Страхова відповідальність ОСОБА_5 застрахована в ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за №АІ/5962310, відповідно до якого, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої - застрахована за договором.
Згідно Полісу №АІ/5962310, ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, складає 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок. Крім того, умовами Полісу передбачена франшиза у розмірі 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок.
Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.
Таким чином, на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів за №АІ/5962310, ПрАТ Українська транспортна страхова компанія» повинно відшкодувати ОСОБА_9 заподіяну шкоду у межах ліміту у розмірі 49 500 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок (за вирахуванням франшизи у розмірі 500 грн. 00 коп.).
З метою врегулювання даного питання в досудовому порядку, було подано до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» повідомлення потерпілого про подію, що сталося за участю забезпеченого транспортного засобу згідно Полісу 5962310, та заява від ОСОБА_4 стосовно ДТП яке мало місце 28 серпня 2015 pоку, з проханням ОСОБА_4 сплатити матеріальний збиток.
Проте, ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виконані не були, страхове відшкодування не виплачено
Зважаючи на те, що відповідач мав всі необхідні документи для виплати страхового відшкодування позивачу, однак не здійснив жодних дій для виплати страхового відшкодування, ОСОБА_4 звернувся до суду за захистом своїх прав.
Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року позов - задоволено.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, Ідентифікаційний код юридичної особи 22945712) на користь ОСОБА_10 страхове відшкодування в розмірі 49 500 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 коп.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, Ідентифікаційний код юридичної особи 22945712) на користь ОСОБА_10 судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду, представником відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності в інтересах Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», подано апеляційну скаргу, в якій він просить змінити заочне рішення суду, зазначивши суму страхового відшкодування, що підлягає до стягнення - 40084 гривні 54 копійки, посилаючись на те, що заочне рішення ухвалено із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та із порушенням норм матеріального права.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4, проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.
Відповідач ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» в судове засідання явку свого представника не забезпечила, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.139, 142), про поважність причини неявки в судове засідання, суд не повідомив.
Колегія суддів враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов'язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.
За змістом ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов'язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.
Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ч.1 ст.305 ЦПК України, відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь-кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.
За таких обставин, обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія».
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 28 серпня 2015 року о 16:20 год. в м. Борисполі, на вул. Київський шлях, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючи автомобілем марки «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1, будучи не уважним, не дотримавшись безпечного бокового інтервалу, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який рухався в попутному напрямку та від сильного контактування автомобіль марки «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 відкинуло на зустріч з подальшим зіткненням з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4, в результаті чого, автомобіль позивача марки «Фіат», зазнав механічних пошкоджень.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2015 р. ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.9).
Відповідно до полісу № АІ/5962310 від 26.02.2015 р. обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, транспортний засіб водій автомобіля «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 застрахований у ПАТ«Українська транспортна страхова компанія».(а.с.17).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
02 вересня 2015 року позивачем ОСОБА_4 було подано до відповідача повідомлення потерпілого, про настання 28 серпня 2015 року страхового випадку за участі застрахованої особи ОСОБА_5.(а.с.12-16).
Відповідно до акту № 02 від 28 січня 2016 року приймання-передачі виконаних робіт, виконаного приватним підприємцем ОСОБА_11, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Фіат DOBLO», державний номер НОМЕР_4, становить 56341 гривня 30 копійок (а.с.5,6), що були сплачені 28 січня 2016 року відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №614 від 28 січня 2016 року (а.с.44).
Правовідносини в сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих пари експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
При цьому, виходячи із суті такого страхування Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до ст. 9 вказаного вище Закону розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.
Розмір франшизи при відшкодуванні, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту (п. 12.1 ст. 12 Закону України Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ).
За змістом положень ст. 36.3 Закону , якщо водії транспортних засобів скористалися правом, передбаченим пунктом 33.2 статті 33 цього Закону, страховик відшкодовує виключно шкоду, визначену статтями 29 та 30 Закону, тобто, відшкодовується, зокрема, вартість матеріального збитку (відновлювальний ремонт з врахуванням зносу).
Отже, суд першої інстанції вірно виходив з того, що розмір майнової шкоди, завданої власнику транспортного засобу марки «Фіат DOBLO» державний номерний знак НОМЕР_5, ОСОБА_4, складає 56 341 гривня 30 копійок, що підтверджується актом виконаних робіт № 02 від 28.01.2016 року та квитанцією до прибуткового касового ордеру від 28.01.2016 року, а відтак підлягає відшкодуванню в межах ліміту відповідальності страховиком страхового відшкодування, а саме у розмірі 49 500 гривень, з врахуванням того, що франшиза за полісом обов'язкового страхування дорівнює 500 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Колегія суддів вважає неналежними докази, долучені представником відповідача ОСОБА_3, до апеляційної скарги а саме: копія ремонтної калькуляції, копія розрахунку розміру страхового відшкодування, оскільки надані копії документів не містять ні дати складання, не зазначено станом на який саме час встановлено розмір страхового відшкодування, в той час, як акт огляду колісного транспортного засобу складався 02 вересня 2015 року, з позовною заявою до суду позивач звернувся 27 жовтня 2016 року.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.
Висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності в інтересах Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» - відхилити.
Заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Суддя-доповідач:
Судді: