Справа № 459/1636/17 Головуючий у 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/783/584/17 Доповідач - ОСОБА_2
02 серпня 2017 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря ОСОБА_5
представника ТОВ «Фабрика дверей «Гранд» - ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу генерального директора ТОВ «Фабрика Дверей «ГРАНД» ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 26 червня 2017 року про накладення арешту на майно,
Ухвалою слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 26 червня 2017 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 та накладено арешт на майно: системний блок марки «Gamemax»; системний блок марки «ВТС»; системний блок марки «Logic Power», які були вилучені у ТзОВ «Фабрика Дверей «Гранд» в ході обшуку від 23.06.2017, оскільки вказані предмети мають значення речових доказів у даному кримінальному провадженні.
На ухвалу слідчого судді генеральний директор ТОВ «Фабрика Дверей «ГРАНД» ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, ухвалу скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого під час обшуку 23.06.2017 у ТОВ «Фабрика Дверей «ГРАНД» майна відмовити. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на такі доводи: ухвала винесена на підставі клопотання слідчого, яке подане з порушенням 48-ми годинного строку, визначеного ч.5 ст. 171 КПК України, а тому 26.06.2017 арешт на тимчасово вилучене майно не міг бути накладений. В ухвалі відсутні будь-які доводи та аргументи, на підставі яких слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно, що не відповідає положенням ч.1 ст. 16, ч.1 ст. 21 КПК України. До описаних в ухвалі про надання дозволу на обшук подій чи правочинів ТОВ «Фабрика Дверей «ГРАНД» не має жодного відношення, доказів про будь-яку причетність чи вчинення злочину посадовими особами немає. Він уже звертався з апеляційною скаргою до апеляційного суду, яка була подана в строк, проте ухвалою від 10.07.2017 апеляційна скарга була повернута у зв'язку з пропуском строку, що не відповідає дійсності. Він не був присутнім в суді першої інстанції під час проголошення ухвали й про ухвалу дізнався 30.06.2017 з Єдиного реєстру судових рішень.
Заслухавши доповідь судді, доводи представника ТОВ «Фабрика дверей «Гранд» - ОСОБА_6 на підтримку апеляційної скарги, прокурора про законність судового рішення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження №12017140150000915, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити, апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав.
Матеріалами провадження підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно відповідає вимогам ст. 370 КПК України, є законною, вмотивованою та обґрунтованою.
Постановою старшого слідчого СВ Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 від 23 червня 2017 року системний блок марки «Gamemax»; системний блок марки «ВТС»; системний блок марки «Logic Power», які були вилучені у ТзОВ «Фабрика Дверей «Гранд» в ході обшуку від 23.06.2017, визнані речовими доказами.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
З врахуванням зазначених положень закону слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні та запобігання ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст. 170 КПК України.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості судового рішення колегія суддів до уваги не бере.
Твердження апелянта щодо недотримання положень ч.5 ст. 171 КПК України як підстави для скасування судового рішення та залишення без задоволення клопотання слідчого про арешт майна є безпідставним.
Відповідно до ч.7 ст. 236 КПК України тимчасово вилученим майном вважаються вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу.
Натомість ухвалою слідчого судді від 19 червня 2017 року було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем розташування та реєстрації ТОВ «Фабрика дверей «Гранд», відшукання і вилучення комп'ютерної техніки, електронних носіїв інформації та засобів друку, на яких було виготовлено розписку та договір поруки від 01.06.2016; зазначені речі (щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання) були вилучені в ході обшуку, визнані речовими доказами, щодо них призначені комп'ютерно-технічні експертизи й на даний час речові докази як об'єкти досліджень знаходяться на експертизі у Львівському науково-дослідному інституті судових експертиз.
Доводи апелянта про те, що до описаних в ухвалі про надання дозволу на обшук подій чи правочинів ТОВ «Фабрика Дверей «ГРАНД» відношення не має, матеріалам провадження не відповідає, оскільки ОСОБА_8 (який був стороною договору позики та поруки) є засновником та генеральним директором ТОВ «Фабрика Дверей «ГРАНД».
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам закону й підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги немає.
Керуючись ст.ст. 117, 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Поновити генеральному директору ТОВ «Фабрика Дверей «ГРАНД» ОСОБА_8 строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 26 червня 2017 року.
Ухвалу слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 26 червня 2017 року про накладення арешту на майно, вилучене у ТОВ «Фабрика Дверей «ГРАНД» під час обшуку 23 червня 2017 року, залишити без зміни, а апеляційну скаргу генерального директора ТОВ «Фабрика Дверей «ГРАНД» ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4