копія
Провадження № 11-кп/792/363/17
Справа № 677/613/16-к Головуюча в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія: ч.4 ст. 296 КК України Доповідач ОСОБА_2
04 серпня 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,,
потерпілих ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016240170000088 від 20 лютого 2016 року, за апеляційною скаргою прокурора на вирок Старокостянтинівського районного суду від 06 квітня 2017 року,
Вироком Старокостянтинівського районного суду від 06 квітня 2017 року,
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , громадянин України, з середньою освітою, неодружений, не працює, раніше судимий:
-12 травня 2004 року Красилівським районним судом за ч.4 ст.185 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки;
-14 червня 2004 року Хмельницьким міським судом за ч.5 ст.185 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 5 років позбавлення волі, ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 07 вересня 2004 року вирок змінено, призначено за ч.5 ст.185 із застосуванням ст.69 КК України 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
-21 січня 2010 Красилівським районним судом за ч.2 ст.185 із застосуванням ст.69, ч.3 ст.357 КК України до 5 000 грн. штрафу;
визнаний невинуватим за ч.4 ст.296 КК України та виправданий за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.
Скасовано обраний ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави, зобов'язано ТУ ДСА в Хмельницькій області повернути ОСОБА_12 суму застави в розмірі 100 000 грн.
ОСОБА_9 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець та житель АДРЕСА_2 , громадянин України, з середньою спеціальною освітою, одружений, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працює штукатуром в ФОП ОСОБА_13 , несудимий в силу ст.89 КК України
визнаний невинуватим за ч.4 ст. 296 КК України та виправданий за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.
Скасовано обраний ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді застави, зобов'язано ТУ ДСА в Хмельницькій області повернути ОСОБА_14 суму застави в розмірі 80 000 грн.
Судом вирішено питання про речові докази.
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачувалися в тому, що близько 00 годин 30 хвилин 20 лютого 2016 року за попередньою змовою між собою прийшли до квартири АДРЕСА_3 , яка знаходилася в тимчасовому користуванні ОСОБА_15 , у якій перебували ОСОБА_16 та ОСОБА_7 .
З хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилася у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих в суспільстві правил поведінки і моральності, нахабному поводженні, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 почали вибивати вхідні двері, які були зачинені. При цьому вони не реагували на зауваження сусідів щодо порушення їхнього спокою та тиші в нічний час.
Після вибиття вхідних дверей квартири вони проникли всередину, де ОСОБА_8 безпричинно накинувся на ОСОБА_16 з ножем, якого заздалегідь взяв із собою; ОСОБА_9 за допомогою дерев'яної бити, тобто із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, яку попередньо взяв із собою, завдав два удари по голові та обличчю потерпілого ОСОБА_16 . ОСОБА_9 разом із ОСОБА_8 витягнули потерпілого з квартири на площадку під'їзду, де продовжили наносити йому тілесні ушкодження в присутності сусідів, які вийшли на шум. Після цього ОСОБА_16 намагався вирвати биту, але ОСОБА_8 завдав йому удар дерев'яною рейкою ззаду по голові. В подальшому ОСОБА_16 забрав дерев'яну рейку в ОСОБА_8 , а ОСОБА_9 завдав дерев'яною битою потерпілому ОСОБА_16 ще чотири удари ззаду по плечах.
Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зайшли до квартири, де ОСОБА_8 завдав один удар дерев'яною рейкою ОСОБА_7 по лівому плечу.
Після цього в кухні вказаної квартири ОСОБА_8 спрямував пневматичний пістолет в обличчя ОСОБА_16 , погрожуючи вбити його. Однак, у цей час у приміщення кухні зайшли працівники поліції, один із яких вибив з рук ОСОБА_8 пневматичний пістолет, став між ним та потерпілим ОСОБА_16 . Незважаючи на це, ОСОБА_8 , продовжуючи хуліганські дії. схопив зі столу кухонного ножа та завдав ним удар в лівий бік ОСОБА_16 , а також близько трьох ударів ногою по ногах ОСОБА_7 .
Своїми хуліганськими діями ОСОБА_8 та ОСОБА_9 завдали ОСОБА_16 легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, а ОСОБА_8 - ОСОБА_7 легке тілесне ушкодження.
Їхні хуліганські дії були припинені працівниками поліції.
В апеляційній скарзі прокурор просив вирок суду скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону, неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнати винним за ч.4 ст.296 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі відповідно на 4 та 3 роки.
Уважав, що показання потерпілих та свідків викладені у вироку неповно та вибірково. Зокрема, потерпілі ОСОБА_16 та ОСОБА_7 у суді підтвердили, що обвинувачені вибили двері в квартиру, порушували громадський порядок у нічний час, погрожували застосуванням насильства та спричинили їм тілесні ушкодження, вказані дії припинили лише після приїзду працівників поліції. Аналогічні показання дали суду неповнолітні свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .
Звертав увагу, що висновки суду про недоведеність вини обвинувачених є передчасними та спростовуються наведеними доказами.
Крім того, стверджував, що навіть за відсутності вини обвинувачених у вчиненні хуліганських дій, суд зобов'язаний був перекваліфікувати їх дії як спричинення тілесних ушкоджень за ст.125 КК України, оскільки при цьому не погіршувалось їх становище та не порушувалось їх право на захист.
Також зазначав, що судом допущено істотне порушення вимог кримінально процесуального закону, оскільки за наявності заяв потерпілих про продовження слухання провадження без їх участі, суд провів судове засідання 04 квітня 2017 року без належного їх повідомлення про вказану дату та час судового засідання.
У запереченнях на апеляційну скаргу прокурора обвинувачений ОСОБА_8 уважав її доводи безпідставними та просив вирок суду залишити без змін.
На його переконання, твердження прокурора про неправильну оцінку показань потерпілих та свідків не відповідають дійсним обставинам, оскільки потерпілі підтвердили, що своєї поведінкою спровокували конфлікт, причиною якого стали ревнощі. Він не мав при собі предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень, а висновком судово-медичної експертизи не встановлено тілесних ушкоджень, спричинених ножем.
Уважав, що судом повно та всебічно досліджені всі обставини кримінального провадження, а його висновок про недоведеність його вини є обґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту оскарженого судового рішення та доводів апеляційної скарги; прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги про скасування вироку суду; пояснення потерпілої ОСОБА_7 , обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_19 , їх захисників ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а вирок суду - скасуванню з наступних підстав.
За змістом ч.3 ст.56 КПК під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право бути завчасно повідомлений про час і місце судового розгляду, а також висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому. Відповідно до ч.1 ст.135 КПК особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Установлено, що 30 листопада 2016 року від потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_16 надійшли заяви про розгляд даного кримінального провадження у їх відсутності, просили суворо не карати обвинувачених.
У подальшому судовий розгляд вказаного кримінального провадження відбувався 21 грудня 2016 року, 20 та 31 січня 2017 року, 21 лютого, 02 та 24 березня, 04 та 06 квітня 2017 року у відсутності потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_16 , що не були належним чином повідомлені про ці судові засідання, участі в судових дебатах не брали.
Відповідно до ч.1 ст.415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.
З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Під час нового розгляду суду слід ретельно та всебічно перевірити й урахувати доводи апеляційної скарги прокурора, дати їм належну правову оцінку, провести розгляд кримінального провадження з дотриманням вимог закону і залежно від установленого ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст.404, 407, 409, 415, 418, 426 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Старокостянтинівського районного суду від 06 квітня 2017 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили негайно після її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:/підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду ОСОБА_2