Справа № 685/1008/17
Провадження № 2/685/261/17
08 серпня 2017 року смт Теофіполь
Теофіпольський районний суд Хмельницької області
в складі головуючого Бурлак Г.І.
з участю секретаря Ковальчука О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Теофіполь
справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна 2001», третя особа сектор з питань державної реєстрації Теофіпольської районної державної адміністрації про визнання припиненим договору оренди землі,
встановив:
позивач звернувся в суд із позовом до відповідача про визнання припиненим договору оренди землі від 30 вересня 2013 року, укладеного між позивачем та відповідачем.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що 30 вересня 2013 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки площею 2,32 га для товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років. Пунктом 39 зазначеного договору передбачається право одностороннього розірвання договору оренди. На підставі вказаного пункту, позивач 25.08.2016 року звернувся до відповідача із заявою про припинення обробітку земельної ділянки, оскільки він має бажання обробляти землю самостійно. Відповідач відмовив у задоволенні заяви, мотивуючи це тим, що орендар вклав значні матеріальні та грошові ресурси для підвищення урожайності земельної ділянки, та зазначив, що умовами договору оренди землі не допускається його розірвання в односторонньому порядку. Вважає дії відповідача неправомірними, такими, що суперечать п.39 договору оренди землі від 30.09.2013 року, тому просив позовні вимоги задовольнити, визнати припиненим зазначений договір.
Відповідач, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно, в суд не з?явився, про причину неявки не повідомив, клопотань не подав, суд вважає можливим проводити розгляд справи у його відсутності.
Від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності третьої особи.
Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,32 га, розташованої на території Лідихівської сільської ради на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-ХМ № 012166, кадастровий номер 6824783500:05:013:0037. 30 вересня 2013 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років, зареєстрований 01.07.2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Теофіпольського РУЮ (витяг з реєстру). В п 39 зазначеного договору не вказано, чи допускається, чи не допускається розірвання договору в односторонньому порядку. В графі «умови розірвання договору в односторонньому порядку» вказано « не допускається», де не - закреслено. На підставі вказаного пункту, позивач 25.08.2016 року звернувся до відповідача із заявою про припинення обробітку земельної ділянки, оскільки він має бажання обробляти землю самостійно. Відповідач 12.09.2016 року листом відмовив у задоволенні заяви, мотивуючи це тим, що орендар вклав значні матеріальні та грошові ресурси для підвищення урожайності земельної ділянки, та зазначив, що умовами договору оренди землі не допускається його розірвання в односторонньому порядку.
Відповідно ст. 1, 13, 31 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. За змістом статей 599, 651- 653 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Зміна або розірвання договору вчиняється у такій саме формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно з вимогами частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.
Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми. Цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.
Виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.
Згідно ст. 41 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;
е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;
є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
Ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» передбачає можливість припинення договору оренди шляхом його розірвання в односторонньому порядку лише у випадку, коли таке право прямо передбачене у договорі.
Ч.1 ст 32 ЗУ «Про оренду землі» встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Наведене дає суду підстави вважати, що для розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку необхідні підстави , які передбачені законом України.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу
В судовому засіданні позивач не надав доказів наявності підстав припинення договору оренди , передбачених ст 141 ЗК України та ст 31 ЗУ «Про оренду землі». Посилання позивача на п.39 договору оренди землі від 30.09.2017 року як на підставу припинення договору оренди, суд оцінює критично, оскільки п.37 зазначеного договору передбачає, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено, придбання орендарем земельної ділянки у власність, викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки, ліквідації юридичної особи орендаря. П.38 Договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та у разі випадкового знищення, пошкодження земельної ділянки.
Оскільки суду не надано доказів наявності підстав припинення договору оренди, передбачених ст 141 ЗК України та ст 31 ЗУ «Про оренду землі» та договором оренди, позовних вимог про розірвання договору оренди на заявлено, суд прийшов до висновку, що підстав для визнання припиненим договору оренди землі немає, тому позов задоволенню не підлягає.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. 1,13, 31, 32, ЗУ «Про оренду землі», ст. 141 Земельного Кодексу України, ст. 599, 651-653, 638 ЦК України, ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, районний суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна 2001», третя особа сектор з питань державної реєстрації Теофіпольської районної державної адміністрації про визнання припиненим договору оренди землі відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів після проголошення рішення до апеляційного суду Хмельницької області через районний суд.
Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий