Справа № 607/9462/14-ц Головуючий у 1-й інстанції Стельмащук П.Я.
Провадження № 22-ц/789/773/17 Доповідач - Бершадська Г.В.
Категорія - 37
08 серпня 2017 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Бершадської Г.В.
суддів - Сташків Б. І., Хома М. В.,
з участю секретаря - Рожук О.
апелянта та її представника
розглянувши у відритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 липня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Тернопільської районної державної нотаріальної контори, про визнання за нею права власності в порядку спадкування на 3/40 частин будинковолодіння. яке знаходиться в будинку №6 по вулиці Н.Яремчука в селі Жовтневе Тернопільського району Тернопільської області та 3/8 частини земельної ділянки (паю), площею 3.09 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на ділянці дороги під №194 в селі Жовтневе Тернопільського району Тернопільської області.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 17 липня 2014 року позов задоволено:
визнано за ОСОБА_2 право власності па 3/40 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по вул. Назарія Ярсмчука (колишня Охрімська), 6 в селі Жовтневе Тернопільського району Тернопільської області та 3/8 частки земельної ділянки, площею 3.09 га, яка знаходиться за межами населеного пункту під №194 за адресою с. Жовтневе Тернопільського району Тернопільської області в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 14.05.2009 року.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, посилаючись на те, що суд постановив рішення за відсутності доказів про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у встановлений законом термін прийняли спадщину, а тому майно повинно успадковуватись спадкоємцями за заповітом.
В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала та зіслалась на обставини, викладені в ній.
Представник ОСОБА_2 апеляційної скарги не визнав та пояснив, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відмовились від своєї частки у спадковому майні на користь його матері ОСОБА_2
Після оголошення перерви сторони та представник ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленими про день та час слухання справи не з'явились.
Заслухавши доповідача, апелянта, представників сторін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 померла 14 березня 2009 року (а.с. 6).
Після її смерті відкрилася спадщина па спадкове майно, а саме: на 1/5 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами №6 по вул. Охримівська в селі Жовтневе та земельну ділянку (пай) площею 3,09 га, яка знаходиться за межами населеного пункту (а.с. 11,13,14,135,136).
Померла ОСОБА_5 за життя склала заповіт, який посвідчено секретарем Чернелево-Руської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області 11 лютого 2009 року та зареєстрованого в реєстрі за №07. Згідно вказаного заповіту ОСОБА_5 все належне їй майно, де б воно не знаходилося і з чого воно б не складалося, та все те, що буде належати їй на час смерті, а також належні їй майнові права та обов'язки на час смерті заповідає ОСОБА_6 (а.с.16).
У померлої ОСОБА_5 було четверо дітей: ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_7) ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7), ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8,9), ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 10), ОСОБА_6 ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Станом на день смерті ОСОБА_5 із нею в житловому будинку по вул. Н.Яремчука, 6. в с. Жовтневе проживали дочка ОСОБА_6 та дочка ОСОБА_2 (а.с. 12).
Задовольняючи позов та визнаючи за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 на 3/40 частини будинковолодіння та 3/8 частини земельної ділянки (паю), суд першої інстанції виходив з того, що сторони мають право на обов'язкову частку незалежно від змісту заповіту та відповідачі не заперечують щодо спадкування їх часток позивачкою.
Однак з таким висновком колегія суддів не погоджується.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду не відповідає таким вимогам.
Згідно частин 1, 3 статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до частини 1 статті 1241цього Кодексу малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Частинами 1, 3, 5статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Відповідно до частин 1,6 статті 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
Згідно частин 2 статті 1274 ЦК України, спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Отже, враховуючи встановлені судом обставини, після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_5 ОСОБА_10 спадкує майно за заповітом, а ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_7 мали право спадкувати обов'язкову частку незалежно від змісту заповіту.
13 грудня 2011 року померла ОСОБА_6, яка при житті склала заповіт на користь ОСОБА_1. Заповіт посвідчено Мишковецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 10 грудня 2011 року за №125. ОСОБА_1 прийняла спадщину за заповітом, звернувшись із заявою в нотаріальну контору (а.с.116).
Із заяви представника ОСОБА_2 до Тернопільської районної державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 із заявами про прийняття спадщини у нотаріальну контору не зверталися, отже, не прийняли спадщину (а.с.167). ОСОБА_4 із заявою до нотаріальної контори звернулась лише 16 травня 2014 року (а.с. 180).
В матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у встановлений законом шести місячний строк прийняли спадщину або відмовились від неї на користь позивача ОСОБА_2
Судом апеляційної інстанції надавалась можливість представнику позивача надати такі докази у зв'язку із чим оголошувалась перерва у судовому засіданні, однак вони не були надані суду.
Та обставина, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подали суду першої інстанції заяви про те, що не заперечують щодо задоволення позову їх сестри ОСОБА_2 не має правового значення для вирішення спору.
Таким чином, ОСОБА_2 успадковує лише обов'язкову частку незалежно від змісту заповіту після смерті ОСОБА_5, яка становить 1/8 від спадкового майна, тобто 1/40 частину житлового будинку та 1/8 частки земельної ділянки.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 липня 2014 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/40 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться по вул. Н Яремчука (колишня Охрімська) в с.Жовтневе Тернопільського району Тернопільської області та 1/8 частки земельної ділянки площею 3,09 га, яка знаходиться за межами населеного пункту під №194 с.Жовтневе Тернопільського району Тернопільської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий Г. В. Бершадська
Судді Б.І.Сташків
ОСОБА_11